Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Природоохоронна ідеологія — форма суспільної свідомості, сукупність форм мислення і ціннісних уявлень, заснованих на біоцентризмі і екоцентризмі, тісно взаємодіє з екофілософією, культурою і релігією[1][2][3]. Природоохоронну ідеологію відрізняє особлива активність, наступальність[2]. Її важливим елементом є екологічна етика, повага прав природи, високе оцінювання внутрішньої і зовнішніх нематеріальних природних цінностей[1][4][5][6][7][8][2][3]. Мета природоохоронної ідеології — введення в повсякденне життя такої громадської практики, за якою будуть захищатися від господарського використання значні ділянки дикої природи і максимально велика кількість видів та індивідів живих істот і місць їх проживання[1][4][5][2].
Екологічна ідеологія — це ідеологія життя, солідарності людини і природи. Перш за все, це урахування в усіх сферах людської діяльності реакції природного середовища на внесені до нього зміни; діяльність не замість природи, що ламає її кругообороти речовин, трофічні рівні і нищить її складові частини, а діяльність разом з природою, що враховує її можливості і закони функціонування.
Екологічна ідеологія не замикається в рамках взаємодії людини з природним середовищем, а вбирає в себе всі основні проблеми людського існування. Не може бути миру і злагоди в душі без того, щоб екологічні відносини не стали людяними у вищому сенсі слова, як не може бути миру і злагоди людини з природою без згоди в суспільстві. Найбільш чистий зв'язок між людиною і природою ми знайдемо там, де діють спільно обидві сторони, де дружелюбність природи з'єднується з духовною витонченістю в настільки великій мірі, що замість залежності людини від природи і суворої боротьби між ними з'являється здійснена гармонія.
Природоохоронній ідеології протистоїть ідеологія суспільства споживання, заснована на антропоцентризмі, метою якої є розширення сфери споживання за рахунок природних ресурсів[1][2][3].
Природоохоронна ідеологія в основному була розроблена на початку XX століття. У США її засновниками вважають Г. Торо, Дж. М'юра і О. Леопольда, у Німеччині — Г. Конвенца, у Польщі — Я. Павліковського, в Росії — І. П. Бородіна, Г. О. Кожевнікова і А. П. Семенова-Тян-Шанського. В Україні великий внесок у розвиток природоохоронної ідеології внесли В. І. Талієв, В. Г. Аверін, М. В. Шарлемань[1][6][2]. Наприкінці XX століття природоохоронна ідеологія отримала значний розвиток за рахунок розробленої до цього часу екологічної етики та глибинної екології[1][2].
Природоохоронна ідеологія повною мірою підтримується і застосовується деякими громадськими екологічними організаціями, а також низкою письменників, художників і філософів. У США поборниками природоохоронної ідеології є організації «Морський пастух», «Земля передусім!», в Росії — російський Грінпіс, Центр охорони дикої природи, Дружини охорони природи, в Україні — Київський еколого-культурний центр, Дружини охорони природи, Печеніги, Національний екологічний центр України, «Зелений фронт», у Польщі — Майстерня на благо всіх істот, Мережа захисту вовків, Клуб природників, в Білорусі — Охорона птахів Батьківщини[1][4][5][8][3]. Серед відомих письменників, які активно підтримують природоохоронну ідеологію, можна назвати Гаррі Снайдера і Едварда Еббі (США), Володимира Чивиліхіна і Фелікса Штільмарка (Росія), Максима Рильського (Україна), Яна Павліковського, Яцека Колбичевського (Польща), Бернгарда Гржимека (Німеччина), Джой Адамсон (Австрія), Жака Іва Кусто (Франція), Яна Лінблада (Швеція)[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.