Loading AI tools
Біоцентризм (біоцентричний індивідуалізм) — у політичному та екологічному сенсі, а також у буквальному значенні, це етична точка зору, яка поширює невід’ємну цінність на все живе.[1]
Біоцентризм протиставляється антропоцентризму, який зосереджується на виключній цінності людини та ігноруванню інших можливих свідомих суб'єктів. Також є близька течія екоцентризм, яка поширює невід’ємну цінність на всю природу.
Як свідомі суб'єкти в біоцентризмі розглядаються не тількі люди, а й ссавці[2], птахи[3] та інші тварини[2]. Ознаки свідомості були підтверджені в багатьох тварин зокрема у ссавців, птахів, молюсків, та комах.[2][4]
Витоки біоцентризму можна простежити в релігійних вченнях буддизму, ісламу та індуїзму, в яких вказувалося про неприпустимість жорстокого поводження з індивідуальними тваринами. Християнський Святий Франциск Ассізький називав диких звірів своїми братами. Не мучити, а гуманно ставитися до тварин закликали Плутарх, Цицерон, Овідій, Вольтер, Шекспір[5][6]. Значно розвинув біоцентричні погляди в XVIII–XIX століттях англійський філософ Дж. Бентам, який писав у своїх трактатах про необхідність співчуття до тварин. Саме він одним з перших став розглядати їх як суб'єкт моралі[6]. Ідеї Святого Франциска Ассізького і І. Бентама надихнули А. Швейцера. Ним була розроблена біоцентрична етика благоговіння перед життям. А. Швейцер говорив про необхідність спасіння, захисту, по можливості, окремої комашки, але не видів або екосистем[7], що було серйозним недоліком його етичного вчення. Остаточно біоцентризм як напрям екологічної етики був сформульований в роботах сучасних екофілософів — американського Т. Рігана[8], австралійського П. Сінгера[9], та англійської Е. Лінзі[10]. На їх думку, моральною цінністю, а також правами наділяються окремі особини ссавців і птахів[10][9][8]. Як підставу для наявності прав П. Сінгер говорить про інтереси птахів і ссавців, які вимагають свого захисту[9].
У 2012 році група неврологів підписала Кембриджську декларацію про свідомість, яка «однозначно» стверджувала, що «люди не є унікальними у володінні неврологічними субстратами, які генерують свідомість. Нелюдські тварини, включаючи всіх ссавців і птахів, і багато інших істот, включаючи восьминогів, також володіють цими нейронними субстратами».[11]
Активними практичними прихильниками біоцентризму є члени руху визволення тварин, різні товариства захисту тварин від жорстокості і товариства благополуччя тварин, наприклад, така відома міжнародна оранізація як «ПЕТА», московський Центр захисту прав тварин «Віта», Асоціація зоозахисних організацій України. Предметом їхніх турбот є захист прав окремих тварин (передусім птахів і звірів) від страждань і жорстокості, а не охорона видів або екосистем. Представники цих організацій виступають проти вівісекції, спортивного полювання, носіння хутра, кориди, використання тварин в зоопарках і дельфінаріях.
Основна стаття — Біоцентричний Всесвіт.
Біоцентризм — також відомий як біоцентричний Всесвіт — це теорія, запропонована в 2007 році американським вченим Робертом Ланца, яка розглядає біологію як центральну рушійну науку у Всесвіті та розуміння інших наук як залежних від глибшого розуміння біології. Ланца вважає, що життя та біологія є центральними для буття, реальності та космосу — свідомість (свідомий спостерігач, див. Ефект спостерігача) створює Всесвіт, а не навпаки. Хоча фізика вважається фундаментальною для вивчення Всесвіту, а хімія — фундаментальною для вивчення життя, Ланца стверджує, що вченим потрібно буде поставити біологію перед іншими науками, щоб створити «теорію всього».
- Антропоцентризм
- Екоцентризм
- Права природи
- Зоопсихологія
- Ефект спостерігача
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
