Примати

Примати (Primates, від лат. primas) — ряд плацентарних ссавців, який включає, зокрема, мавп і людину. Ряд налічує ≈ 515 сучасних видів у 16 родинах^[1].

Запит «Примат» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Примати Період існування: 55–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N палеоцен — наш час
Бабуїн (Papio cynocephalus) — родина Мавпові
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Надряд:	Евархонтогліри (Euarchontoglires)
Grandorder:	Euarchonta
Mirorder:	Primatomorpha
Ряд:	Примати (Primates) Linnaeus, 1758
Підряди
Сухоносі (Haplorrhini) Мокроносі (Strepsirrhini)
Вікісховище: Primates

Приматам характерні п'ятипалі, дуже рухомі верхні кінцівки (руки), зіставлення великого пальця іншим, нігті. Тіло покрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще і підшерстя, тому їх волосяний покрив нагадує хутро. Для багатьох видів характерні мантії, гриви, бороди, вуса, брови тощо. Більшість приматів мають хвіст. Голова приматів має збільшений мозковий відділ черепа та вкорочені щелепи. У приматів добре розвинений головний мозок, котрий у більшості видів із борознами та звивинами.

Примати поширені в тропічних та субтропічних районах Північної та Південної Америки, Африки та Азії. Більшість приматів проживають в лісах, але деякі (зокрема, людиноподібні мавпи та бабуїни) ведуть наземний спосіб життя, зберігаючи при цьому здатність лазити по деревах. Приматам притаманні соціальні зв'язки, більшість з них живуть стадами або сімейними групами^[2].

Наука, що вивчає приматів, називається приматологією.

Загальна характеристика

• Бінокулярний зір
• Волосяний покрив
• П'ятипалі кінцівки
• Пальці з нігтями
• Великий палець кисті протиставлений всім іншим
• Недорозвинений нюх
• Значний розвиток півкуль головного мозку

Про поняття «мавпи» як екоморфологічний тип (вищі примати, але без людини) див. також: Мавпи (Simia).

Зовнішній вигляд

Для мавп характерні п'ятипалі дуже рухливі верхні кінцівки (руки), протиставлення великого пальця іншим (для більшості), нігті. Тіло більшості приматів вкрите волоссям, а у лемурових і деяких широконосих мавп є ще й підшерстя, через що їх волосяний покрив можна назвати справжнім хутром.

Класифікація

Ряд приматів виділив ще у 1758 році Лінней, який відніс до нього людей, мавп, напівмавп, кажанів та лінивців. За визначальні ознаки приматів Лінней прийняв наявність двох молочних залоз і п'ятипалої кінцівки. З XVIII століття склад таксона змінився, але ще у XX столітті повільного лорі відносили до лінивців, а кажани були виключені з числа найближчих родичів приматів на початку XXI століття.

Останнім часом класифікація приматів зазнала значних змін. Раніше виділяли підряди напівмавп (Prosimii) і людиноподібних приматів (Anthropoidea). До напівмавп відносили всіх представників сучасного підряду мокроносі (Strepsirhini), Довгоп'ятів, а також іноді тупай (нині вони розглядаються як особливий ряд). Антропоїди стали інфрарядом мавпоподібних у підряді сухоносих мавп. Крім того, раніше виділяли родину понгід, яке тепер вважається підродиною понгіни у родині гомініди.

Підряд мокроносі (Strepsirhini)

• Інфраряд лемуроподібні (Lemuriformes)
  • надродина Lemuroidea
    • Лемурові (Lemuridae): власне лемури
    • Карликові лемури (Cheirogaleidae): карликові та мишачі лемури
    • Лепілемурові (Lepilemuridae)
    • Індрієві (Indriidae): Індрі, авахі та сіфака
    • Айаєві (Daubentoniidae): ай-ай (єдиний вид)
  • надродина Lorisoidea
    • Лорієві (Loridae): лорі та пото
    • Галагові (Galagonidae): власне галаго

Підряд сухоносі мавпи (Haplorhini)

• Інфраряд довгоп'ятоподібні (Tarsiiformes)
  • Довгоп'ятові (Tarsiidae)

• Інфраряд мавпоподібні (Simiiformes)
  • Парворяд широконосі мавпи, або мавпи Нового Світу (Platyrrhina)
    • Ігрункові (Callitrichidae)
    • Капуцинові (Cebidae)
    • Нічні мавпи (Aotidae)
    • Сакієві (Pitheciidae)
    • Павукоподібні (Atelidae)
  • Парворяд вузьконосі або мавпи Старого Світу (Catarhina)
    • Надродина песоголові (Cercopithecoidea)
      • Мавпові, або нижчі вузьконосі мавпи (Cercopithecidae): макаки, павіани, мавпи та інші
    • Надродина людиноподібні, або гоміноїди (Hominoidea), або антропоморфіди (Anthropomorphidae)
      • Гібонові, або малі людиноподібні мавпи (Hylobatidae): справжні гібони, номаскуси, хулока та сіаманги
      • Гомініди (Hominidae): орангутани, горили, шимпанзе та люди

Філогенетика

Згідно з сучасними уявленнями, які були сформовані на підставі молекулярних досліджень 1999 року, виявилося, що найближчі родичі людини не тупаї, а шерстокрили. Примати, шерстокрили та тупаєподібні (разом з гризунами та Зайцеподібні) відносяться до однієї з чотирьох гілок плацентарних — надряду Euarchontoglires, а рукокрилі — до надряду Laurasiatheria . Раніше приматів, шерстокрилів і тупаєподібних групували разом з рукокрилими в надряд Archonta.

Euarchontoglires	Glires     Rodentia      Lagomorpha      Euarchonta     Scandentia   Primatomorpha    Dermoptera    Primates   Strepsirrhini   (lemuriformes and lorisiformes)    Haplorrhini     Tarsiiformes      Simiiformes (platyrrhini and catarrhini)

Примати виникли від спільного з шерстокрилами предка в верхньокрейдяному періоді. Оцінки часу появи приматів різняться від консервативних 65-75 мільйонів років тому до 79-116 мільйонів років тому (за молекулярним годинником)^[3][4]. Найдавнішим відомим приматом є рід Altiatlasius з єдиним видом.

Найдавніші примати, цілком ймовірно, розселилися з Азії в інші місця Старого Світу і Північної Америки, де дали основу для розвитку лемурів і довгоп'ятів. Вихідні форми мавп Нового і Старого Світу, ймовірно, отримали початок від примітивних довгоп'ятоподібних (деякі автори предками мавпоподібних вважають древніх лемуроподібних). Мавпи Нового Світу виникли незалежно від мавп Старого Світу. Предки їх проникли з Північної Америки до Південної, тут розвивалися й спеціалізувалися, пристосовуючись до умов виключно деревного життя. Людина за багатьма анатомічними і біологічними рисами належить до вищих приматів, де становить окрему родину гомінід (Hominidae) з родом людина (Homo) і одним сучасним видом — людина розумна (Homo sapiens). За дуже багатьма анатомо-фізіологічними ознаками з людиною дуже подібні не лише людиноподібні, але і нижчі примати. Вони навіть схильні до багатьох захворювань, що властиві людині (наприклад, шигельозу, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кору, ангіни тощо), і які загалом перебігають, так само як і в людини. Іноді людиноподібні примати гинуть від апендициту.

Примітки

1. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 06.11.2021.
2. Біологія - універсальний довідник
3. Flying lemurs are the closest relatives of primates. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.
4. Evolution and biogeography of primates: a new model based on molecular phylogenetics, vicariance and plate tectonics. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 26 листопада 2011.

Див. також

• Мавпи (Simia)

Посилання

• 5 найвагоміших відкриттів у антропології 2009 року [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.] (укр.)
• Карликовий шимпанзе банобо [Архівовано 20 вересня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
• Антропоґенізація [Архівовано 3 лютого 2012 у Wayback Machine.] (укр.)