Прилепське королівство

Прилепське королівство (серб. Прилепско краљевство, мак. Прилепско кралство) — середньовічна держава на території сьогоднішньої Північної Македонії зі столицею у місті Прилеп. Виникла в 1371 році після розпаду Сербського царстваз.^[1]

Прилепське королівство Прилепська кралство
1371 – 1395
Прапор Герб
Прилепське королівство: історичні кордони на карті Прилепське королівство
Столиця	Прилеп
Форма правління	монархія
Історичний період	Середньовіччя
- Автономія (вихід з Сербського царства)	1371
- Приєднання до Османської імперії	1395
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прилепське королівство

Історія

Правителем Прилепа був знатний сербський воєначальник Вукашин Мрнявчевич, який з 1350 року був жупаном Прилепа. Після смерті царя Стефана Душана в 1355 році Вукашин підтримав царя Стефана Слабого (Уроша), який подарував йому титул деспота. У 1365 році цар Урош проголосив його співправителем і сербським королем. ^[1]

Вукашин Мрнявчевч загинув в битві проти турків-османів у 1371 році і корону отримав його старший син Марко Мрнявчевч, відомий в історії як Королевич Марко.^[2] При Маркові територія королівства стала швидко скорочуватися.^[3] Господар Зети Джурадж I Балшич захопив міста Прізрен і Печ. Князь Сербії Лазар Хребелянович захопив Приштину. У 1377 році сербський князь Вук Бранкович підпорядкував Скоп'є, а дворянин албанського походження Андрей Гропа оголосив себе незалежним правителем в Охриді.

Під владою Марко Мрнявчевича залишилося тільки місто Прилеп з прилеглими околицями.^[4] Марко Мрнявчевич змушений був визнати себе васалом Османської імперії.^[1] 17 травня 1395 року Марко Мрнявчевич воював в складі османської армії проти волохів в битві при Ровіні, де і загинув. ^[1] Після його смерті королівство було повністю захоплене султаном Баязидом I.^[5]

Примітки

1. Ћирковић, 2004.
2. Благојевић, Медаковић, 2000.
3. Благојевић, 1997.
4. Мишић, 2010.
5. Острогорски, 1969.

Література

• Благојевић, Милош (1989). Србија у доба Немањића: Од кнежевине до царства 1168-1371. Београд: Вајат. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Благојевић, Милош (1997). Државна управа у српским средњовековним земљама. Београд: Службени лист СРЈ. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Благојевић, Милош (2011). Српска државност у средњем веку. Београд: Српска књижевна задруга.
• Благојевић, Милош; Медаковић, Дејан (2000). Историја српске државности. Т. 1. Нови Сад: Огранак САНУ. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Ђорђевић, Иван М. (2008). Представа краља Марка на јужној фасади цркве Светог Димитрија у Марковом манастиру. Студије српске средњовековне уметности. Београд: Завод за уџбенике. с. 437—446. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Ђурић, Иван (1984). Сумрак Византије: Време Јована VIII Палеолога 1392-1448. Београд: Народна књига. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Мишић, Синиша, ред. (2010). Лексикон градова и тргова средњовековних српских земаља: Према писаним изворима. Београд: Завод за уџбенике. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Nicol, Donald M. (1993). The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453 (вид. 2. изд.). Cambridge University Press. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
• Острогорски, Георгије (1965). Серска област после Душанове смрти. Београд: Научно дело. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Острогорски, Георгије (1969). Историја Византије. Београд: Просвета. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Soulis, George Christos (1984). The Serbs and Byzantium during the reign of Tsar Stephen Dušan (1331-1355) and his successors. Washington: Dumbarton Oaks Library and Collection. Архів оригіналу за 19 травня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
• Ћирковић, Сима (1995). Срби у средњем веку. Београд: Идеа. Архів оригіналу за 16 червня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
• Ћирковић, Сима (2004). Срби међу европским народима. Београд: Equilibrium. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
• Лексикон српског средњег века. Београд: Knowledge. 1999. Архів оригіналу за 12 серпня 2021. Процитовано 27 вересня 2019.
• Fine, John Van Antwerp Jr. (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, Michigan: University of Michigan Press. Архів оригіналу за 8 січня 2016. Процитовано 27 вересня 2019.