Пригарівка
село в Полтавській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Полтавській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Прига́рівка (Пригорівка) — село в Україні, у Козельщинській селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 444 особи. До 2017 орган місцевого самоврядування — Пригарівська сільська рада.
село Пригарівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Кременчуцький район |
Тер. громада | Козельщинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA53020090470048110 |
Основні дані | |
Населення | 444 |
Поштовий індекс | 39142 |
Телефонний код | +380 5342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°9′19″ пн. ш. 33°53′30″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
125 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39100, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, селище Козельщина, вул. Остроградського, буд. 87 |
Карта | |
Мапа | |
|
Село Пригарівка знаходиться на відстані 1 км від села Панасівка та за 1,5 км від села Пашківка.
Засновано вірогідно наприкінці 18 ст. або на початку 19 ст.
За переписом 1859 року Пригарівка записана як власницьке село Кобеляцького повіту, при колодязах, за 16 верст від Кобеляк; 50 дворів, 398 жителів. Поруч знаходився хутів Бреусівський - один двір, 5 жителів.
З другої половини 19 ст. входила до складу Бреусовської волості.
У 1870 році збудовано дерев'яну Різдвяну Івано-Предтеченську церкву в одному зв'язку з дзвіницею. При ній була бібліотека, у прафії - земська та чоловіча й жіноца церковнопарафільні школи.
На час перепису 1900 року у Пригарівці Бреусівської волості Кобеляцького повіту - громада селян власників (кол. кріпаків), 58 дворів та 610 жителів. Діяли земська та церковнопарафіяльна школи.
У 1910 році в Пригарівці налічувалось 127 господарств та 756 жителів.
Радянський режим проголошено в січні 1918 року. Село стало центром сільради.
7.ІІІ.1923 Пригарівку включено до складу Бригадирівського району Кременчцуького округу (існ. до вересня 1930), з 1933 року - Козельщинського району.
На 7.ІХ.1923 у Пригарівці - 1050 житетів, до сільради входили села та хутори Білоуськи, Горбані, Кітляри, Манці, Панасенки (Панасівка), Сновиди, Солов'ї, Тристани та Штефани. За переписом 1926 року у Пригарівський сільраді 2608 жителів.
У 1927 році виникло машинно-тракторне товариство. У 30-і роки створено колгосп "Хвиля революції".
У 1932 - 1933 роках від глодомору загинуло: у Пригарівці - 147 чоловік, у Панасівці - понад 100 чоловік, у Сухому Кобелячку - 113 чоловік, у Сушках - 300 чоловік.
Наприкінці 30-х. рр. Пригарівка зросла за рахунок кількох хуторів.
У період німецько-фашиської окупації (14.ІХ.1941 - 25.ІХ. 1943) гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 62 чоловіка, відступаючи знищили громадські та колгоспні будівлі, 5 хат селян.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Козельщинської селищної громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Козельщинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[2].
Неподалік села (біля трасси Полтава-Кременчук, зупинка "68-й кілометр") знаходится найвища точка району - Громова Могила (Пам’ятка археології місцевого значення.Наказ Міністерства культури України № 325від 18.04.2017 р. охоронний номер 4808-Пл.), описана в романі "Твоя зоря" Олеся Гончара.
"Йдемо довго, …, одначе йдемо, йдемо... Та ось нарештi вона виринає з-пiд обрiю, округла, срiбляста, наче баня якогось храму, що ледь виглядає з землi, це i є Громова могила! Вона нiби матка серед багатьох менших могил, що їх всюди розкидано в наших степах, - давно кимось насипанi, виднiються, ближче й далi, декотрi ледь мрiють, порозпливавшись, у сонячнiм маревi... Для тернiвщан, як i для всiх довколишнiх сiл, Громова - то своєрiдний маяк серед безбережжя наших степiв, орiєнтир, вiд якого вiдмiрюють вiдстань...
Вгорi небо, а пiд нами що? Скарбiв, мабуть, повнiсiнько в цiй Громовiй? Шабель та сiдел в оздобах, баклаг iз чистого срiбла та рiзних вояцьких поладупкiв? Дiрочка темнiє в сухiй землi - що там у нiй? То один, то другий прикладаємось вухом: о, здається, джмiль там гуде! Головний скарбiвничий.... I сама ця наша Громова, найвища з могил, неодмiнно чимось торкне тобi душу, цiле лiто вона мовби виглядає когось, - чи не за те й люблять її вiтри? Вiд самої колиски ми чуєм: "У полi могила з вiтром говорила, повiй, вiтре буйнесенький, щоб я не чорнiла".
Це, нам здається, саме й спiвалось про Громову!".
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.