Постойна
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Постойна (словен. Postojna) — місто в общині Постойна, в Регіоні Нотрансько-крашка, Словенія. Також є адміністративним центром общиини Постойна, що включає 40 населених пунктів. Висота над рівнем моря: 555,4 м. У Постойні перебуває важливий карстовий науково-дослідний інститут, освітній центр та середня школа, готелі, адміністративний центр із судом та торговим, медичним та культурним центрами. Згідно статистики в місті налічується 9605 осіб[1][2].
Постойна Postojna | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
45°46′28″ пн. ш. 14°12′55″ сх. д. | ||||
Країна | Словенія | |||
Регіон | Регіон Нотрансько-крашка | |||
Столиця для | Adelsbergd, Регіон Нотрансько-крашка і Постойна | |||
Площа | 33 296 км² | |||
Населення | 9605 (2020) | |||
Висота НРМ | 555 м | |||
Телефонний код | (+386) 05 | |||
Часовий пояс | CET, UTC+1 і UTC+2 | |||
Номери автомобілів | PO | |||
GeoNames | 3192673 | |||
OSM | ↑1675848 ·R (Постойна) | |||
Поштові індекси | 6230 | |||
Міська влада | ||||
Мер міста | Ігор Марентіч | |||
Вебсайт | postojna.si | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Постойна у Вікісховищі |
Місто розташоване в самому серці Словенського Карсту, за 40 км на південний захід від Любляни, на півдорозі до узбережжя Адріатичного моря та узбережжя Словенії. Територія розташована на північному краю Динарських Альп у гірському масиві Карст. Цей вапняковий масив має багато печер, включаючи знамениту печеру Постойна (Постойнска Яма)[3][4]. Через місто проходить європейські маршрути E61,E70.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).[5]
Клімат Постойної | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 12 | 20 | 22 | 22 | 27 | 30 | 36 | 31 | 28 | 23 | 15 | 15 | 36 |
Середній максимум, °C | 2 | 4 | 8 | 12 | 17 | 21 | 24 | 23 | 20 | 13 | 7 | 3 | 13 |
Середня температура, °C | −1 | 0 | 3 | 7 | 11 | 15 | 17 | 17 | 14 | 8 | 4 | 0 | 8 |
Середній мінімум, °C | −5 | −3 | −1 | 2 | 6 | 10 | 11 | 11 | 8 | 4 | 1 | −2 | 3 |
Абсолютний мінімум, °C | −20 | −30 | −24 | −9 | −5 | 0 | 2 | 2 | −3 | −5 | −11 | −13 | −30 |
Норма опадів, мм | 100 | 80 | 130 | 130 | 190 | 150 | 120 | 150 | 180 | 200 | 200 | 120 | 1830 |
Днів з дощем | 9 | 9 | 8 | 8 | 10 | 9 | 9 | 9 | 10 | 10 | 10 | 10 | 101 |
Джерело: Weatherbase |
Оригінальна назва Постойна походить від слова, що означає «орел»: «постойна» це ще одна назва орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla), який колись гніздився в Совиче (східна частина Словенії) а також з'являється на міському гербі Постойної.
Назва «Постойна» також має ще одне значення — зі словен. postojáti (постояти) або postati (стати) що означає зупинитись на короткий час[6].
Постойна вперше згадана в 1226 році за німецьким ім'ям Арнсберг або Адельсберг (Adelsberg — «дворянська гора»). Словенську назву Постойна (Postojna) вперше зафіксовано в документах від 1369 року. З 1371 року місто перебувало в складі держави Габсбургів. За часів імперії Габсбургів Постойна грала роль важливого транспортного вузла на стику напрямків, що ведуть в Відень, Любляну, Марибор і Трієст. Постойна лежала на дорозі, що пов'язувала основні центри імперії з Адріатичним узбережжям.
З моменту відкриття в 1819 році печери Постойнска Яма для загального відвідування важливе значення для міста має туризм. Туристи відвідують не тільки печеру, але і Пред'ямський замок, побудований біля входу в печеру[7].
Після Першої світової війни Постойна перейшла до складу Італії, опинившись на самому кордоні з новоствореним Королівством сербів, хорватів і словенців (згодом Югославії). Італійська армія спорудила в регіоні велику кількість бункерів, ряд печер був переобладнаний в військові укріплення і з'єднаний тунелями. Після Другої світової війни Постойна увійшла до складу Югославії. З 1991 року — у складі незалежної Словенії[6][8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.