Попов Руслан Юрійович

Руслан Юрійович Попов (серпень 1977 — 7 травня 2022^[1]) — полковник Головного управління розвідки Міністерства оборони України, учасник російсько-української війни, Герой України (2022, посмертно).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попов.

Руслан Попов
Полковник
Загальна інформація
Народження	20 серпня 1977(1977-08-20) м. Очаків, Миколаївська область
Смерть	7 травня 2022(2022-05-07) (44 роки)
Національність	українець
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ГУР
Війни / битви	Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Народився в серпні 1977 року в місті Очакові Миколаївської області. Закінчив військове училище у Києві та став розвідником спецпризначення. Служив у місії ООН у Ліберії, в Західній Африці. Мав пенсію за вислугу років, однак став на захист України у 2014 році.

24 лютого 2022 року був у Маріуполі. Він вийшов з оточення у березні, але повертався до міста з евакуаційними рейсами, щоб вивозити поранених з «Азовсталі».

7 травня 2022 року загинув під час спецоперації на півдні України, прикриваючи відступ групи. Його тіло росіяни віддали 14 липня, як неідентифіковане. Це сталось в рамках обміну 30-ма тілами. 15 липня Руслана Попова упізнали за особливими прикметами.

21 липня 2022 року похований у місті Бровари Київської області.

Нагороди

• звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (18 липня 2022, посмертно)^[2];
• Медаль «Захиснику Вітчизни»;
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
• Пам'ятний знак «За воїнську доблесть»
• «За мужність при виконанні спецзавдань»;
• «За відданість воєнній розвідці»;
• медаль ООН.

Вшанування пам’яті

30 травня 2024 року, в Броварах вулицю Княжицьку перейменували на честь Руслана Попова, на прохання родичів, мешканців цієї та сусідніх вулиць.