Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Попельна́сте — село в Україні, у Попельнастівській сільській громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення — 927 осіб. Орган місцевого самоврядування — Попельнастівська сільська рада.
село Попельнасте | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Вигляд на село з боку IV бригади | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Кіровоградська область | ||||
Район | Олександрійський район | ||||
Тер. громада | Попельнастівська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA35080130010041742 | ||||
Облікова картка | Попельнасте | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1765 | ||||
Населення | 927 (2021 р.) | ||||
Площа | 13269,4 га км² | ||||
Поштовий індекс | 28062 | ||||
Телефонний код | +380 5235 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°39′40″ пн. ш. 33°42′47″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
107 м | ||||
Водойми | р. Омельник | ||||
Відстань до районного центру |
60 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 28062, с. Попельнасте, вул. Соборна, 3 | ||||
Сільський голова | Волянський Олег Володимирович | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Є назви, історія походження яких не викликає сумніву, наприклад Гайове, Діброва, Піщаний Брід, Зелений Барвінок. В той же час існують назви населених пунктів, історія яких сягає у глибину віків. На кордоні з Дніпропетровщиною серед неосяжного степу розкинулося село Попельнасте.
Відомо, що в Україні з 14 ст. розвивалося виробництво поташу, який виробляли з попелу спалених дерев. Біля кожного такого виробництва була попільня — сховище для зберігання попелу. Звідси і походить назва села, а це значить, що у давні часи в цих краях були лісові масиви[1].
Інша версія походження назви села, від, начебто, імені одного з місцевих священиків — здається малоймовірною.
Розглянемо хронологію подій. «Около 1765 г. по распоряжению Новороссийской губернской Канцелярии в Балке Глиняной основана и открыта была государственная воинская слобода Попельнастая….»
Так повідомляє Феодосій Макаревський в своєму описі Катеринославської єпархії. Відкрили і вже дали назву. Далі автор зазначає, що першим священиком Івано-Богословської церкви (вона була закладена 1 червня 1772, а 16 грудня 1773 освячена) був Діонісій Дем'яновський та Симеон Ревуцький.
Як бачимо, перші сім років село взагалі не мало церкви. Згадку ж про диякона цієї ж таки церкви, Гната Попельницького, знаходимо в церковній ревізії лише за 1782 рік. Цей диякон нічим не вирізняється з довгого переліку прізвищ служителів місцевої церкви. Та й село вже 17 років як існує з своєю власною назвою! Тож яка була потреба нарікати його вдруге, та ще й іменем не священика, а нижчого за саном звичайного диякона? До того ж село назване Попельнастим, а не Попельницьким!
Тому, очевидно, прізвище і назва села поєдналися в народній уяві вже пізніше. Породила ж народну версію походження — часткова співзвучність дияконового прізвища та назви села. Так, імовірно, виникла ця легенда. А вже через декілька поколінь вона почала сприйматися як незаперечний факт[2].
Поблизу Попельнастого навесні 1648 року відбувалась Битва під Жовтими Водами під проводом Богдана Хмельницького. Про це свідчить академічна «Історія Української РСР».[3]
В 1752—64 роках село входило до складу Новослобідського козацького полку (на 1763 рік у складі 6 роти).
Станом на 1886 рік в селі, центрі Попельнастівської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії, мешкало 3672 осіб, налічувалось 612 дворів, працювала церква православна та школа[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6035 осіб (3030 чоловічої статі та 3005 — жіночої), з яких 5890 — православної віри[5].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 223 жителі села[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1417 осіб, з яких 636 чоловіків та 781 жінка.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1336 осіб.[8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,15 % |
російська | 2,32 % |
молдовська | 0,37 % |
білоруська | 0,07 % |
На території сільської ради працюють два сільськогосподарські підприємства: СТОВ ім. Шевченка та ТОВ «УкрАгроКом», ФОП Донченко О. М. та понад 250 осіб, які обробляють землі самостійно.
У селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, дитячий дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія, сільський будинок культури, поштове відділення, дві бібліотеки.
Село газифіковане, є вуличне освітлення, станція мобільного зв'язку, одинадцять торгових точок. Село має потужний рекреаційний потенціал та перспективи розвитку зеленого туризму. Безліч ставків та незаймана природа з реліктовими рослинами є справжньою окрасою Попельнастого.
1886 | 1970 | 2001 |
---|---|---|
3672 | 2370 | 1334 |
▼ | ▼ |
Уродженцями села є Герої Радянського Союзу О. І. Дидишко (1911—1944) і І. Д. Очеретько (1908—1989).
В селі провів свої дитячі роки Герой Радянського Союзу Г. М. Калиниченко (1903—1943).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.