Польські племена

Польські племена — умовна назва, що використовується окремими істориками ^[1] для означення ряду західнослов'янських племен з групи лехіцьких, котрі у X i XI стт. були завойовані племенем поляків (полян ляських), та асимільованих ними протягом подальшої історії. Вважається, що "польські племена" увібрали в себе також субстрат германських племен, котрі жили на території нинішньої Польщі до появи тут слов'ян, що також вплинуло на етногенез та генотип сьогоднішніх поляків.

Первісна територія поляків та їх експансія на сусідні слов'янські території

З огляду на пізній характер введення терміну "польські племена", він має досить широкий спектр трактування. В одному випадку, тут може матись на увазі певне внутрішнє розділення всередині самого племені поляків, що мешкало в середній течії річки Варта орієнтовно у VII - X століттях. В другому випадку, під цим терміном розуміють групу найбільш етнічно споріднених із поляками лехітських племен, точна кількість, місце проживання та імена яких невизначена. В третьому випадку під "польськими племенами" розуміються всі слов'янські племена завойовані польським князем Мешком І, в яких згодом утвердилась польська династія П'ястів

В археологічній періодизації племінна епоха на землях сучасної Польщі тривала від бл. 650 р. до руйнації племінного устрою П'ястами у X i XI ст. Кількість залишків помешкань була значно більшою за кількість відомих назв племен. Це породило ситуацію, коли племена мали подвійну назву: власними назвами називаються племена, чиє ім'я збереглось до наших днів в якихось джерелах (Вісляни) i в побуті (Мазовшани, Кашуби), а назвами, що походять від місцевості — невідомі племена (лечицьке чи боніковсько-пжемецьке плем'я). Для класифікації племен важливим є поділ на племена (так звані малі племена, що складаються з родів чи обчин) та великі племена (так звані міжплемінні злуки чи союзами, що складаються з племен). Імовірно, великими племенами були Гопляни, Поморяни, Вісляни, Ляхи i Мазовшани. Існували також племінні союзи, назва яких ніде не згадується. Такий союз, імовірно, створили чотири сілезьких племені. Збереглися також назви племен, що не входили ні в які злуки (Любешани).

Один із варіантів переліку "Польських племен" за згадками

номер:	назва	польська назва	к-ть міст
7,	Гавеляни	Hawelanie	8
15,	Мілохи	Miloxi	67
16,	Песничі	Phesnuzi	70
17,	Тадеші	Thadesi	200
18,	Гопляни	Glapianie чи Goplanie	400
33,	Ляхи	Lędzianie чи Lędzice	98
34,	Равчани	Thafnezi	257
36,	Пижичани	Pyrzyczanie	70
48,	Вісляни	Wiślanie
49,	Сілезці	Ślężanie	15
50,	Лужичі	Łużyczanie]	30
52,	Мільжани	Milczanie	30
56,	Lupiglaa	Głubczyce (?)	30
57,	Ополяни	Opolanie	20
58,	Голенжичі	Golęszycy чи Gołęszyce	5
53,	Безунчани	Bieżuńczanie	2
51,	Дядошани	Dziadoszanie	20

Див. також

• Етногенез поляків

Примітки

1. Np. Kazimierz Popiołek w "Historia Śląska od pradziejów do 1945 roku", Gerard Labuda w "Słowiańszczyzna starożytna i wczesnośredniowieczna" i Feliks Koneczny w "Dzieje Polski"

Посилання

• Lokalizacja plemion - mapka ( w języku rosyjskim)
• historia Polski - teksty źródłowe