Полкова Микитівка

Полкова́ Мики́тівка — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України. Розташоване у лісостеповій зоні Харківської області і бере свій початок із середини XVII століття, розташувавшись на землях скіфських і слов'янських поселень, про що свідчать численні кургани, розкопках яких, було знайдено чимало предметів тієї епохи.

• Поштове відділення: Полково-Микитівське

село Полкова Микитівка
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Богодухівський район
Тер. громада	Богодухівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA63020010520016547
Облікова картка	Полкова Микитівка
Основні дані
Засноване	1677 рік
Населення	1095 чоловік
Площа	8,7 км²
Густота населення	126 осіб/км²
Поштовий індекс	62130
Телефонний код	+380 5758
Географічні дані
Географічні координати	50°9′4″ пн. ш. 35°18′53″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	176 м
Відстань до районного центру	18 км
Місцева влада
Адреса ради	62103, Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів, площа Соборності, буд. 2
Карта
Полкова Микитівка
Полкова Микитівка
Мапа

Географія

Село Полкова Микитівка знаходиться на правому березі річки Мерла. Вище за течією примикає до села Губарівка. На протилежному березі розташований смт Гути. За 4 км знаходиться залізнична станція Губарівка. Через село проходить автомобільна дорога Р26.

Назва

Село Полкова Микитівка носить ім'я засновника — Уманського полковника Микити Кіндратовича Сененка.

Археологія

На схід від Полкової Микитівки, де зливаються річки Куп'єваха та Мерла, було розташоване скіфське городище середини I тисячоліття до н. е.^[1]

Його досліджував протягом 1930-х років археолог Фукс. Протягом 1960—1970-х років городище досліджували археологічні експедиції Харківського університету під керівництвом Бориса Шрамка та Донецького університету під керівництвом Алли Моруженко. Городище мало земляні укріплення з висотою 2 метри. Жителі займались землеробством (вирощували пшеницю, ячмінь, просо) і скотарством (розводили велику та дрібну рогату худобу). Також розвивались ремесла та промисли. (напр., бронзоливарний і залізоробний, гончарний тощо)^[2].

Історія

Полкова Микитівка була заснована в 1676 році як козача слобода. Її засновником вважається уманський полковник Микита Сененко (Уманець), який, цього ж року, отримав від царя жалувану грамоту на цю землю і привів сюди 260 переселенців з Правобережної України^[3]. Ішли сюди й селяни-втікачі з Росії.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв − 616 людей^[4].

У селі загинув у серпні 1943 року та похований Герой Радянського Союзу Євген Матвійович Терезов.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до Богодухівської міської громади^[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Богодухівського району (1923—2020), село увійшло до складу новоутвореного Богодухівського району Харківської області^[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Відсоток
українська	92,15%
російська	5,57%
вірменська	1,92%
інші	0,66%

Відомі уродженці

• Калиненко Кирило Семенович — член Української Центральної Ради, викладач Київської політехніки.
• Касьяненко Федір Дмитрович — токар Харківського тракторного заводу Харківської області. Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань.

Герб села

Зображений у формі декоративного щита, що нагадує розкриту квітку тюльпана, символізуючи історичну готовність його жителів до захисту рідної землі, щирість і відкритість його мешканців, одночасно підкреслюючи мальовничу красу і велич сільських просторів.

Село розташоване в середині лісостепової зони і, практично, повністю обмежоване лісами. Тому зелений фон і дубове листя, у повному обсязі, символізують ліси, зелені насадження, історичну велич і могутність його просторів. Зображення хлібних ланів відтворює історичний розвиток села, де, починаючи від перших поселенців, і по цей час основою виробництва є сільське господарство і садівництво, що базуються на родючих чорноземних ґрунтах, даючи високі врожаї. Козак символізує історичне минуле і походження села. Калина — красу українських земель, а українка з короваєм — щирість і гостинність наших людей, та радість добрим гостям.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

1. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 27 вересня 2019.
2. Бєляєв М. С., Чернігова Н. В. Наш край — Богодухівщина. — Х.: РВП «Оригінал», 1993. — С. 6, 15.
3. К. П. Щелков. Историческая хронология Харьковской губернии, стр. 41, 1882 г.(рос.)
4. Мартиролог. Харківська область, ст. 377—388 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 4 вересня 2015.
5. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Полкова Микитівка на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Погода: Полкова Микитівка