Позвізд Володимирович

Позви́зд Володи́мирович (д.-рус. Поꙁви́ꙁдъ Володи́мировичъ; 988 — 1015 (?)^[2]) — руський князь Волинський, з династії Рюриковичів. Син великого київського князя Володимира Святого. Молодший брат Ярослава Мудрого.Мав маєтності на Волині, був скоріш усього управителем, за дорученням батька у 1009-1016 рр.

Позвізд Володимирович
Народження:	988[1] невідомо
Смерть:	1015 або 1022 невідомо
Релігія:	язичництво
Рід:	Рюриковичі
Батько:	Володимир Святославич
Мати:	Малфріда
Шлюб:	невідомо
Діти:	невідомо

Біографія

За припущенням Леонтія Войтовича Позвізд народився не пізніше 988 року. Про це свідчить його язичницьке слов'янське ім'я^[2]. В «Повісті временних літ» княжич згадується лише у переліку синів Володимира, без зазначення уділу^[3]. Згідно з пізнішим Густинським літописом він мав володіння на Волині^[2].

Микола Баумгартен ототожнював з Позвіздом невідомого руського князя Хрисохіра^[4]. Він будував своє припущення на повідомленні візантійських хроністів Іоанна Скілиці та Микити Хоніата. Зокрема, вони розповідали, що під час усобиці по смерті Володимира до Візантійської імперії прибув загін із 800 вояків на чолі з князем Хрисохіром (Золоторуким), родичем покійного. Цей князь намагався найнятися візантійцям на службу, а після провалу переговорів вдерся до острова Абідос і розбив пропонтидського стратига. Згодом Хрисохір дійшов до острова Лемнос, де був оточений візантійським флотом, і, відмовившись капітулювати, загинув з більшістю свого війська. Питання ототожнення Позвізда з Хрисохіром залишається відкритим^[2].

Час смерті Позвізда невідомий. Дата 1015 рік є приблизною^[2].

Сім'я

Докладніше: Рюриковичі та Володимировичі

• Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
• Мати: невідома.
• Брати і сестри:
  • Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
  • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
  • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
  • Святослав (бл.982—1015), князь древлянський (990—1015)
  • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
  • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
  • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
  • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
  • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
  • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
  • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
  • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
  • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
  • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
  • Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський

Родовід

8. Ігор Старий, великий князь київський

4. Святослав Хоробрий, великий князь київський

9. Ольга Свята, велика княгиня київська

2. Володимир Великий, великий князь київський

10. Малко Любчанин

5. Малуша, ключниця

1. Позвізд, князь

6. невідомо

3. невідомо

7. невідомо

Примітки

1. Вікторович В. Л. Князівські династії Східної Європи(кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль; Історико-генеалогічне дослідження — Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1

   d:Track:Q12074692d:Track:Q36036d:Track:Q12090254
2. Войтович 2000.
3. ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]. — СПб., 1908. — С.105.
4. Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-е au XIII-е siècle // Orientalia Christiana. -Roma.-1927. -№ 35. — р. 7.

Джерела та література

• Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия IX–XIV вв. — Москва, 1978.
• Древняя Русь в свете зарубежных источников [Архівовано 13 грудня 2012 у Wayback Machine.] / под ред. Е. А. Мельниковой. — Москва: Логос, 1999. ISBN 5-88439-088-2
• Войтович Л. 3.1. Династія Рюриковичів. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.

Посилання