Погреби (Обухівський район)

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Погреби.

Погреби́ — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 422 осіб. Село розташоване за 37 км на південь від Києва між горбами в долині річки Стугна, у місці впадіння її правої притоки річки Барахтянки та за 7 км від Василькова.

село Погреби
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Обухівський район
Тер. громада	Васильківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA32120030140047738
Облікова картка	Погреби (Обухівський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Основні дані
Засноване	1159
Перша згадка	1159 (866 років)[1]
Населення	422
Площа	3,526 км²
Густота населення	119,68 осіб/км²
Поштовий індекс	08637
Телефонний код	+380 4571
Географічні дані
Географічні координати	50°8′14″ пн. ш. 30°24′43″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	143 м
Водойми	Барахтянка, Стугна
Місцева влада
Адреса ради	08637, Київська обл., Обухівський р-н, с.Погреби, вул. Центральна, 15
Карта
Погреби
Погреби
Мапа
Погреби у Вікісховищі

Історія

Городище, село Погреби

Свою історію Погреби ведуть ще з часів Трипільської культури. Поблизу села в 1899 р. було знайдено та досліджено трипільське поселення. Трипільське плем'я в районі Погребів займалось керамічними виробами господарського та побутового посуду, різного за формою, зі спіральним орнаментом. Будинки споруджувались із глини на дерев'яному каркасі. Розвивалися ремесла: бронзоливарне, гончарне, ткацьке, обробка каменю, різьблярське, плетіння.

При впадінні річки Барахтянка у річку Стугна досліджено неукріплене поселення (VI—V ст. до н. е.) скіфів, які переважно займалися землеробством, скотарством, полюванням, рибальством. Біля с. Погреби було знайдено скіфське поховання-курган «Чортуха».

Перша згадка про село Погреби в письмових джерелах датована 1159 р. і пов'язана з грамотою князя Андрія Юрійовича про передачу села у володіння Києво-Печерського монастиря.

Потрібно також відзначити, що Погреби надалі відіграли важливу роль в житті Київського князівства і навіть Київської Русі. Так, наприклад, для оборони від половців, печенігів, татар, турків при Великому князеві Володимирі в XI ст. в Погребах (в районі цегельного заводу) була побудована міцна військова фортеця, у якій жили й несли службу чорні клобуки.

Дерев'яна на дерев'яному фундаменті церква побудована в 1745 р. старанням парафіян. У 1881 р. мала 50 десятин землі. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Введення у храм Пресвятої Богородиці с. Погреби Барахтянської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/pogr_004.xml

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	412	97.63%
вірменська	5	1.19%
російська	3	0.71%
румунська	1	0.24%
інші/не вказали	1	0.23%
Усього	422	100%

Люди

В селі народився Коваленко Володимир Миколайович (1936—2006) — український майстер художньої кераміки.

Галерея

• 
  Погреби (Васильківський район), Будинок культури
• 
  Погреби (Васильківський район), сільська рада
• 
  Погреби (Васильківський район), школа
• 
  Погреби (Васильківський район), став
• 
  Погреби (Васильківський район), церква
• 
  Група братських могил воїнів Радянської Армії, село Погреби
• 
  Зупинка Погреби
• 
  Кафе "Судак", Погреби
• 
  Село Погреби, вулична скульптура

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)