Remove ads
вулиця у Львові, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пло́ща Свято́го Ю́ра — площа у Галицькому районі міста Львова на Святоюріївській горі. Від площі розходяться вулиці: Листопадового чину, Устияновича, Карпінського, Шептицьких, Митрополита Андрея, а через вулицю Озаркевича площа сполучається з вулицею Городоцькою.
Площа Святого Юра Львів | |
---|---|
Місцевість | Новий Світ |
Район | Галицький |
Назва на честь | Святого Юра |
Колишні назви | |
Під Святим Юром, Святого Юра, Ґеорґпляц, Святого Юра, Богдана Хмельницького | |
польського періоду (польською) | Pod Św. Jurem, Św. Jura |
радянського періоду (українською) | Святого Юра, Богдана Хмельницького |
радянського періоду (російською) | Святого Юра, Богдана Хмельницкого |
Загальні відомості | |
Координати | 49°50′14.3″ пн. ш. 24°00′49.9″ сх. д. |
поштові індекси | 79007[1] |
Транспорт | |
Автобуси | № 2А[2] |
Тролейбуси | № 22, 29, 30, 32[2] |
Маршрутні таксі | № 33, 38; приміські — № 138[2] |
Зупинки громадського транспорту | «Площа Святого Юра» |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1, 5—9 |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 5, 9[3] |
Пам'ятники | Митрополитові Андрею Шептицькому, акторові Амвросію Бучмі |
Храми | Собор святого Юра |
Навчальні заклади | навчальні корпуси № 3, 9 НУ «Львівська політехніка» |
Заклади культури | бібліотека НУ «Львівська політехніка» |
Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
Забудова | бароко, історизм, радянський конструктивізм 1960-х-1970-х років. |
Парки | рекреаційно-транзитний сквер, сад собору святого Юра |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Площа Святого Юра у Вікісховищі |
1655 року тут встановив свої намети табір Богдана Хмельницького. На честь цієї події 1979 року встановлено меморіальну таблицю на будинку № 6 (скульптор Дмитро Крвавич).
У XVIII — середині XIX століття площа була відома своїми ярмарками. З 1679 року на площі проводилися щорічні ярмарки. Поступово вони набули широкого розголосу і, починаючи з 1780-х років, майже до кінця наступного століття відбувалися вже двічі на рік — на свято Юрія та на Покрову Пресвятої Богородиці. Найбільшого піднесення Святоюрські ярмарки досягли у першій половині XIX століття. Ярмарок розміщувався на величезному плаці, що прилягав до монастирських забудов з південного боку і тривав декілька тижнів. Більша частина колишньої ярмаркової території нині зайнята пізнішими спорудами різноманітного призначення.
Про ярмарок написана картина художника Антона Ланге «Ярмарок під святим Юрієм у Львові» (пол. «Jarmarek pod Świętym Jerzym we Lwowie»), літографована у львівській майстерні Піллера у першій половині 1840-х років. Також ярмарки на площі святого Юра описано у спогадах львівського письменника-мемуариста Станіслава Шнюр-Пепловського.
У 1897 році львівський садівник (інспектор міських плантацій) Арнольд Рерінг заклав посеред площі рекреаційно-транзитний сквер, площею 1,7 га[4].
№ 1/2 — будівля монастиря Святого Серця споруджена у 1855 році, а у 1860—1864 роках до будівлі монастирського виховного корпусу з боку великого саду прибудовано невеликий костел Святого Серця Ісусового (за проєктом архітектора Вінцента Равського-старшого), освячений 24 травня 1864 року, на честь найсвятішого Серця Ісусового та Пречистої Діви Марії. Після приходу радянської влади у 1944 року костел та монастир були закриті, а на початку 1970-х років знесено костел, а сиротинець та сад колишнього монастиря ліквідовано. Приміщення сиротинцю передано Львівському політехнічному інституту, де згодом відкрився навчальний корпус № 3 цього вишу. Зберігся фасад з 1885 року (архітектор І. Левинський). Будівля внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 367-м[3].
№ 3 — будівля студентської бібліотеки національного університету «Львівська політехніка» зі скляним фасадом споруджена 1970 року за проєктом архітектора Павла Мар'єва[5][6].
№ 4 — будівля лабораторного корпусу проблем хімії Львівського політехнічного інституту (нині — хімічний факультет Національного університету «Львівська політехніка») споруджена 1962 року за спільним проєктом архітекторів Миколи Мікули, Ярослава Назаркевича та Валеріана Сагайдаковського.
№ 5 — комплекс собору святого Юра[7]. На території комплексу, 1910 року була заснована одна з найбільших українських шкіл — школа імені Б. Грінченка. Зважаючи на місце розташування школи у Городецькому передмісті, її відвідувачами були переважно діти працівників залізниці — залізничних робітників та кондукторів. У цьому будинку діяла 7-класна дівоча народна школа та дівоча фахова доповнююча школа імені Б. Грінченка[8] та належала до системи шкіл «Рідної школи»[9]. Комплекс споруд собору святого Юра внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 376/1-м, № 376/2-м, № 376/3-м та № 376/4-м відповідно[3].
№ 9 — будівля колишньої хімічної лабораторії Політехніки, спорудженої у 1873—1876 роках за проєктом архітектора Юліана Захаревича у стилі історизму. Фасад і інтер'єр прикрашені неоренесансними рельєфами Леонарда Марконі[10]. Нині тут розташований інститут хімії та хімічних технологій або 9-й навчальний корпус національного університету «Львівська політехніка»[11]. Будівля внесена до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 367-м[3].
29 липня 2015 року на площі перед Архікафедральним собором святого Юра за присутності п'ятого президента України Петра Порошенка урочисто відкрито пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому[12]. Скульптор — Андрій Коверко, архітектори — Ігор Кузьмак і Михайло Федик[13]. Бронзова скульптура Митрополита Андрея Шептицького має 3,6 м заввишки, стоїть на гранітному стилобаті (постаменті), орієнтована на південний схід. Загальна висота композиції з базисною частиною в камені — до 5,8 м[12].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.