Loading AI tools
радянський мультфільм 1981 року З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Пластилінова ворона» — мультиплікаційний фільм 1981 року Олександра Татарського, його перша офіційна режисерська робота. Мультфільм включав три сюжети за віршами Олександра Кушнера «Про картини», Овсія Дріза «Гра» й Едуарда Успенського «А може, а може…»[1].
Пластилінова ворона | |
---|---|
рос. Пластилиновая ворона | |
Жанр | Мальована анімація, пластилінова анімація |
Режисер | Олександр Татарський |
Сценарист | Олександр Татарський |
Оператор | Ернст Гаман |
Композитор | Григорій Гладков |
Кінокомпанія | Творче об'єднання «Екран» |
Дистриб'ютор | Творче об'єднання «Екран» |
Тривалість | 8 хв 57 сек |
Мова | російська |
Країна | СРСР |
Рік | 1981 |
Дата виходу | 6 серпня |
IMDb | ID 0219251 |
Свій перший особистий мультфільм молодому режисерові Татарському було дозволено створити як виняток за допомогу столичному московському телебаченню в розробці анімаційних заставок для Олімпіади в Москві 1980 року[2].
Частини «Про картини» і «Гра» становлять собою анімовані малюнки дітей мультстудії Центрального республіканського палацу піонерів м. Києва[3], а частина «А може, а може…» виконана технікою пластилінової анімації. Також усі частини містять фото- та відеовставки.
Мультфільм у пісенній формі розповідає про жанри картинного живопису: пейзаж, натюрморт і портрет.
Ця частина мультфільму розповідає про дитячу гру[ru] з періодичним розплющенням і заплющенням очей. Усяк раз, розплющуючи очі, оповідач вражається якими-небудь новими побаченими деталями.
Пародія на байку Крилова «Ворона і Лисиця». Мультфільм розповідає про оповідача, який забув сюжет байки і намагається згадати його за ходом розповіді. Так, замість ворони з'являються то собака, то корова (й одного разу навіть бегемот), а замість лисиці — спочатку страус, а потім двірник. Спотворивши сюжет байки, оповідачі спотворили і її мораль:
(рос.) | (укр.) | |||||||||||||||
Не стойте и не прыгайте, Не пойте, не пляшите Там, где идёт строительство Или подвешен груз. | Не стійте і не стрибайте, Не співайте, не танцюйте Там, де йде будівництво Або підвішений вантаж. |
Також тут звучить «Футбольний марш» (00:07).
режисер | Олександр Татарський |
сценарист | Олександр Татарський |
художник-постановник | Ігор Ковальов |
художники | Олена Косарєва, Олександр Татарський, Олександр Распопов |
оператор | Ернст Гаман |
директор | Лідія Варенцова |
композитор | Григорій Гладков |
звукооператор | Неллі Кудріна |
редактор | Валерія Коновалова |
ролі озвучували | Григорій Гладков (Про картини), Альоша Павлов і Леонід Бронєвой (Гра), Лев Шимелов і Олександр Левенбук (А може, а може…) |
монтажник | Любов Георгієва |
тексти пісень (віршів) | Олександр Кушнер («Про картини»), Овсій Дріз («Гра»), Едуард Успенський («А може, а може…») |
Після того як зйомку фільму було завершено, державна цензура його одразу ж заборонила, визнавши його «ідеологічно безідейним». Врятували картину Ксенія Марініна й Ельдар Рязанов, які показали наперекір цензорам «Ворону» в одному з випусків «Кінопанорами».[6]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.