Петров Федір Федорович

Федір Федорович Петров (рос. Фёдор Фёдорович Петро́в; 1902–1978) — радянський конструктор артилерійського озброєння. Герой Соціалістичної Праці (5.01.1944). Лауреат Ленінської премії та чотирьох Сталінських премій. Генерал-лейтенант інженерно-артилерійської служби (18.01.1944)^[1]. Доктор технічних наук (1947), дійсний член Академії артилерійських наук (1946)^[2].

Петров Федір Федорович
Народився	3 (16) березня 1902 Q23976653?, Новомосковський район[d], Тульська область, СРСР
Помер	19 серпня 1978(1978-08-19) (76 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	військовий інженер, інженер, політик
Alma mater	Балтійський державний технічний університетd
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Партія	КПРС
Війна	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петров.

Біографія

Народився 3 (16 березня) 1902 року у селі Докторово (нині Тульська область) в сім'ї селянина.

У 1919—1920 роках працював на залізниці, був курсантом піхотної школи, потім знову працював у селі, обирався до сільради.

Із травня 1924 року служив у Червоній армії у 1-му полку зв'язку Московського військового округу. Із дозволу командира частини вечорами навчався на робітфаці, який закінчив у 1927 році.^[3]

У 1927 році вступив до МВТУ імені М. Е. Баумана. У 1930 році переведений на військово-механічний факультет Ленінградського машинобудівного інституту, (утвореного на базі однойменного факультету ЛПІ імені М. І. Калініна), який закінчив у 1931 році^[2]. У цьому ж році почав працювати на заводі № 172 в Мотовилисі (Перм) спочатку начальником технічного бюро цеху, потім начальником складальної дільниці, з 1934 року — старшим інженером-конструктором, з 1938 року — начальником дослідного конструкторського бюро, потім головним конструктором заводу.

У 1936 році очолив розробку 152-мм гаубиці МЛ-20, що успішно пройшла випробування в 1937 році і була прийнята до серійного виробництва. Потім створив 122-мм корпусну гармату зразка 1931—1937 років, прийняту до виробництва в 1939 році. Член ВКП (б) із 1942 року.

У березні 1937 року на засіданні Ради праці та оборони у Кремлі за участю Й. В. Сталіна, К. Є. Ворошилова та директорів і головних конструкторів ряду провідних артилерійських заводів Ф. Ф. Петров виступив із доповіддю своїх конструкторських пропозицій щодо створення нової масової 122-мм дивізійної гаубиці. Отримавши підтримку вищого керівництва, в 1938 році призначений начальником дослідного конструкторського бюро і на чолі невеликого колективу в короткі терміни розробив гаубицю М-30 — одне з кращих знарядь цього калібру, що було на озброєнні артвідділеннь прориву Резерву Головного Верховного Командування в роки німецько-радянської війни.

Керівництвом країни було прийнято рішення освоїти виробництво нової гаубиці відразу на трьох заводах — на Мотовилисі, Уралмашзаводі та заводі № 92, де М-30 піддалася гострій, але далеко не завжди обґрунтованій критиці В. Г. Грабіна. Однак особливо неблагополучна обстановка склалася на Уралмашзаводі. Для виправлення становища і надання допомоги на завод прибула комісія ЦК ВКП (б) разом із керівниками ГАУ і НКВС. За результатами її роботи було замінено керівництво заводу. Для зміцнення кадрів (старе нечисленне артилерійське КБ заводу в зв'язку з серією невдалих робіт майже розпалося) і для більш оперативного вирішення питань при постановці на серійне виробництво М-30 в 1940 році на Уралмашзавод були переведені Ф. Ф. Петров, О. М. Булашев, М. Г. Кострулін.

Із цього часу і до 1974 року життя Ф. Ф. Петрова було нерозривно пов'язане з заводом № 9 і з КБ, яке, незважаючи на свою нечисленність, в роки німецько-радянської війни розробило під його керівництвом вісім прийнятих на озброєння артилерійських систем: 152-мм гаубицю Д-1, 85-мм, 100-мм і 122-мм гармати для самохідних гармат, 122-мм і 152-мм самохідні гаубиці, 85-мм гармату Д-5Т для танків Т-34 і ІС-1 і 122-мм гармату Д-25Т для танків ІС-2 і ІС-3.

У 1942 році призначений головним конструктором артилерійського заводу. У кінці 1942 року в короткий термін створив разом із конструктором танків Ж. Я. Котіним самохідно-артилерійську установку СУ-122. У 1943 році розробив 152-мм гаубицю зразка 1943 р., потім потужні 85, 100, 122-мм гармати для переозброєння танків ІС і Т-34, самохідних установок СУ-85, СУ-100 і СУ-122.

Потрібно відзначити, що Федір Федорович був одним із перших творців бойових тактичних ракет. Він був головним конструктором створеної в 1958 році керованої тактичної ракети Д-200 (із пороховим двигуном) комплексу 3М1 «Онега». Ракета містила багато технічних новинок, зокрема, оригінальну систему управління, яка вперше в світі використовувала цифрову техніку. В подальшому напрацювання по даній ракеті були використані при створенні метеорологічної ракети МР-12.

У 1974 році Ф. Ф. Петров переїхав до Москви, де продовжував працювати в Міністерстві оборонної промисловості СРСР. Із 1975 року — у відставці.

Був депутатом ВР СРСР 2-го (1946—1950) і 4-го (1954—1958) скликань^[2].

Помер 19 серпня 1978 року. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 7).

Розробка

Широка уніфікація і висока технологічність основних агрегатів, характерних для зброї Ф. Ф. Петрова, дозволили в найкоротші терміни організувати їх масове виробництво і забезпечити фронт зброєю.

У передвоєнні роки і в роки війни під його керівництвом створені:

• 152-мм гаубиця-гармата зразка 1937
• 122-мм гармата зразка 1931/37 років
• 122-мм гаубиця зразка 1938
• 107-мм гармата зразка 1940
• 152-мм гаубиця зразка 1943
• самохідні артилерійські установки: 85-мм, 122-мм, 152 мм зразка 1943 року; 100-мм і 122-мм зразка 1944 року
• танкові гармати 85-мм, 100-мм і 122-мм

У післявоєнний період під його керівництвом розроблені:

• 57-мм саморушна гармата
• 85-мм буксирувана гармата
• 85-мм протитанкова гармата
• 100-мм танкова гармата
• 122-мм гаубиця на трьохстанинному лафеті з круговим обстрілом
• 152-мм гармата-гаубиця

До 1974 року були створені буксирувані гармати різного класу: Д-44, Д-48, СД-44, СД-57, Д-74, гармата-гаубиця Д-20, гаубиця Д-30 (2а18). Були розроблені гармати 2а31, 2А33 для самохідних гаубиць 2С1, 2С3. Більшість прийнятих на озброєння радянських танків оснащувалися 76, 100 і 125-мм гарматами розробки ОКБ-9. За своїми тактико-технічними даними, надійності і живучості, простоті пристрою і зручності експлуатації всі ці знаряддя відповідали вимогам часу.

Нагороди та премії

• Герой Соціалістичної Праці — Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці головному конструктору заводу № 9 Петрову Федору Федоровичу» від 5 січня 1944 року за «видатні заслуги в справі конструювання нових видів польової, танкової та самохідної артилерії, прийнятих на озброєння Червоної армії»^[4][5]
• три ордена Леніна (7.02.1939, 5.01.1944, 28.07.1966)
• орден Жовтневої Революції (21.03.1972)
• орден Кутузова I ступеня (16.09.1945)
• орден Суворова II ступеня (18.11.1944)^[6]
• орден Вітчизняної війни I ступеня (21.06.1945)
• орден Трудового Червоного Прапора (27.03.1952)
• Медаль «За бойові заслуги» (31.01.1958)
• Медаль «За трудову відзнаку» (3.06.1942)
• інші медалі
• Ленінська премія (1967)
• Сталінська премія І ступеня (1942) — за розробку нових типів артилерійського озброєння
• Сталінська премія І ступеня (1943) — за розробку нового виду артилерійського озброєння
• Сталінська премія І ступеня (1946) — за створення нової потужної гармати для танків і артсамоходок і за створення нової польової гармати
• Сталінська премія І ступеня (1946) — за розробку конструкції нової гармати

Пам'ять

Конструктор Ф. Ф. Петров, гаубиця М-30. Монета Банку Росії — серія: «Зброя Великої Перемоги (конструктори зброї)», мідно-нікелевий сплав, 25 рублів, 2019 рік

У місті Веньов Тульської області йому встановлено пам'ятник (1985).

Примітки

1. У зв'язку зі змінами системи військових звань СРСР з 1966 року мав звання генерал-лейтенанта інженерно-технічної служби, а з 1971 року — генерал-лейтенант-інженера.
2. Объекты военные — Радиокомпас / [под общ. ред. Н. В. Огаркова]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1978. — С. 313. — (Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] ; 1976—1980, т. 6). (рос.)
3. Латухин А. Видный артиллерийский конструктор (К 80-летию со дня рождения генерал-лейтенанта-инженера Ф. Ф. Петрова). // Военно-исторический журнал. — 1982. — № 3. — С.94-96.
4. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 5 января 1944 года. // ОБД «Память народа». Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 24 березня 2021.
5. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Социалистического Труда главному конструктору завода № 9 НКВ Петрову Фёдору Фёдоровичу» от 5 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — № 2 (262). — Число 13 (1). — С. 1.
6. «За образцовое выполнение заданий Командования по обеспечению действующей Красной Армии артиллерийским вооружением и боеприпасами» — Указ Президиума Верховного Совета СССР от 18.11.1944 — О НАГРАЖДЕНИИ ГЕНЕРАЛОВ, ОФИЦЕРОВ И КОНСТРУКТОРОВ ПРОМЫШЛЕННОСТИ ВООРУЖЕНИЯ И БОЕПРИПАСОВ/ Газета Красная звезда — 19.11.1944. № 274 (5954)

Література

• Петров Фёдор Федорович // БСЭ. — 3-е изд. — М., 1975. — Т. 19. — С. 485.
• Петров Фёдор Федорович // Объекты военные — Радиокомпас / [под общ. ред. Н. В. Огаркова]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1978. — (Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] ; 1976—1980, т. 6). (рос.)
• Петров Фёдор Федорович // Тульский биографический словарь. — Тула, 1996. — Т. 2. — С. 94.
• Оружие Победы / под ред. В. Н. Но­ви­ко­ва. М., 1987;
• Оружие Победы: Коллекция артиллерийского вооружения конструкторов В. Г. Грабина, Ф. Ф. Петрова, И. И. Иванова, Б. И. Шавырина в собрании музея / Воен.-ист. музей артиллерии инженерных войск и войск связи; Авт.-сост. Н. В. Бойцуров. — Л., 1989. — 76 с.: фото.
• Бахурова Н. Солдат своей страны // Красное знамя. — 1997. — 8 мая.
• Бороздинский М. Вся его жизнь // Коммунар. — 1976. — 29 мая.
• Дынин И. М. Творцы со­вет­ско­го оружия. М., 1989.
• Кузнецов Н. Его энергия не имела предела // Звезда. — 2000. — 28 апр.
• Ла­ту­хин А. Н. Видный ар­тил­ле­рий­ский кон­ст­рук­тор // Военно-исторический журнал. 1982. № 3;
• Но­ви­ков М. В. Творцы оружия. 2-е изд. М., 1983;
• Стриженова Т. С. Главный конструктор артвооружения // Красное знамя. — 2001. — 19 мая.
• Три­фо­нов В. В. Вы­даю­щий­ся кон­ст­рук­тор // Тех­ни­ка и воо­ру­же­ние. 1972. № 3;
• Яшин В. Память о прекрасном человеке // Красное знамя. — 1992. — 14 марта.

Посилання

• Петров Федір Федорович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 19 січня 2021.(рос.)
• Петров Фёдор Фёдорович — стаття з Великої радянської енциклопедії(рос.).
• Выдающиеся люди артиллерийского завода № 9(рос.)