Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

ІС-3

радянський танк З Вікіпедії, вільної енциклопедії

ІС-3
Remove ads

ЙС-3 (рос. Иосиф Сталин) — радянський важкий танк заключного періоду Другої світової війни, запущений в серійне виробництво в останні її дні й не встиг взяти в ній участь. Тому цю бойову машину частіше вважають одним з перших післявоєнних радянських танків.

Коротка інформація Тип, Походження ...

Через характерні форми верхньої лобової частини корпусу отримав прізвисько «Щука».

Remove ads

Історія створення

Узагальнити
Перспектива

Створення проєкту нового важкого танку під умовною назвою «Кіровець-1» розпочалося в кінці літа 1944 року. Перша дослідна партія важких танків ЙС-3 покинула заводські цехи в травні 1945 року.

Скорострільність гармати 2-3 постр/хв Боєкомплект гармати складався з 28 пострілів роздільного заряджання, в тому числі 18 з осколково-фугасними снарядами і 10 з бронебійними. На даху башти, на турелі перебував зенітний 12,7-мм кулемет ДШК. Запас ходу — 340 км. Танк ЙС-3 перебував у серійному виробництві до середини 1946 року (у 1945 році якийсь час паралельно з ІС-2). ЙС-3 надходили на озброєння важких танкосамохідних полків Радянської Армії.

При розробці проєкту танка ЙС-3 були враховані висновки комісії, яка досліджувала у фронтових умовах бойові ушкодження, отримані танками в ході Курської битви. Привертало увагу масове ураження лобових елементів корпусу і башти. Тому було прийнято рішення відпрацювати на базі танка ІС-2 нову конструкцію башти та корпусу для надання більш обтічної форми і різко диференціювати броньовий захист.

В результаті конструкторських робіт нахил зварених листів, особливо в передній частині корпусу, був доведений до максимально можливого. Товсті 120-мм плити лобової броні розташовувалися так, що утворювали трисхилу, конусоподібну, витягнуту вперед носову частину, що отримала назву «щучий ніс». Люк розмістили на даху над водієм, чого не було в танках ІС-1, ІС-2. Відпала необхідність в наскрізній оглядовій щілині в лобовій броні перед механіком-водієм — її замінили перископічні оглядові прилади. Нові конструктивні форми броні забезпечили кращий протиснарядний захист. Нова, «приплюснута» конструкція башти згодом використовувалася і в ІС-7, і в Т-10, і в інших новіших танках.

Remove ads

Модифікації

  • ЙС-3М — модернізована версія ЙС-3.
  • ЙС-3К — командирська версія танка ЙС-3, обладнана додатковою радіостанцією Р-112 і зарядним пристроєм АБ-1-П/30.
  • ЙС-3МК — командирська версія танка ЙС-3М з таким же, як на ЙС-3К, обладнанням.

Опис конструкції

Узагальнити
Перспектива

ЙС-3 мав класичну компоновку, із розташуванням моторно-трансмісійного відділу в кормовій частині, відділ керування — в лобовій, а бойового — в середній. Екіпаж танку складався з чотирьох людей: механіка-водія, навідника, заряджальника і командира.

Броньований корпус і башта

Корпус танка зварювався із катаних броньових листів. Лобові листи корпуса встановлювалися з подвійним нахилом під великим кутом до вертикалі. Башта—лита, приплюснутої сферичної форми. В даху башти був великий овальний люк, що закривався двома кришками. В правій кришці розміщувався закріплювався пристрій спостереження заряджальника, в лівій розміщувався командирський спостережний люк. Механізм повороту башти — планетарний, з ручним і електричним безступінчатим приводами. Електропривод був обладнаний системою командирського управління. Командир міг, утримуючи ціль в полі зору свого оглядового приладу, натиснути на кнопку, встановлену на приладі, і повернути башту в заданому напрямку по найкоротшому шляху. При збігу лінії візування з віссю каналу ствола башта зупинялася. Товсті 120-мм плити лобової броні розташовувалися так, що утворювалася трискатна, конусоподібна, витягнута вперед носова частина, що отримала назву «щучий ніс». Люк розмістили в даху над водієм, чого не було в ЙС-1 і ЙС-2. Відпала необхідність в наскрізний оглядової щілини в лобовій броні перед механіком-водієм її замінили перископічні оглядові прилади. Нові конструктивні форми броні забезпечили кращий протиснарядний захист.

Озброєння

Основним озброєнням ЙС-3 була 122-мм нарізна танкова гармата Д-25Т зразка 1943 року, що мала довжину дула 48 калібрів / 5852 мм і початкову швидкість бронебійного снаряду 781 м/с.

Боєкомплект гармати складався із 28 пострілів роздільно-гільзового заряджання з бронебійними та осколково-фугасними гарматними сталевими довгими гранатами.

у спареній з гарматою установці розміщувався 7,62-мм кулемет ДТМ. Боєкомплект кулемета становив 2000 патронів: 1200 — з лёгкою кулею, 200 — з бронебійно-запалювальною і 600 — з трасучою. Із них 756 патронів в 12 дискових магазинах по 63 патрони, решта 1244 зберігалися в штатній укупорці не спорядженими в магазини.

На даху башти, на кільцевій турельній установці, розміщувався 12,7-мм зенітний крупнокаліберний кулемет ДШК або ДШКМ, що мав круговий обстріл при кутах вертикального наведення від −4 до +84°.

Також в бойовому відділі для екіпажу розміщувались 25 оборонних гранат Ф-1 або наступальних РГ-42 і два 7,62-мм пістолети-кулемети ППС-43 і 1000 патронів до них.

Двигун і трансмісія

На ЙС-3 встановлювався V-подібний 12-циліндровий чотиритактний дизельний двигун рідинного охолодження моделі В-11, потужністю 520 к. с. Система живлення двигуна включала чотири паливних бака загальною ємністю 425 л.

Ходова частина

Remove ads

Оператори

Remove ads

Пам'ятники

Щонайменше декілька десятків танків ЙС-3 збереглося по світу в ролі музейних експонатів чи пам'ятників.

Джерела

  • А. Чубачин. Тяжёлый советский танк ИС-3/ИС-3М. — М.: БТВ-Книга, 2007. — 140 с. — (Бронетанковый музей № 15). — 1000 экз.
  • И. Желтов, И. Павлов, М. Павлов, А. Сергеев. Танки ИС // Танкомастер (спецвыпуск)
  • Г. Холявский. Энциклопедия танков.

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ІС-3

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads