Loading AI tools
український суспільний телеканал З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Перший» — загальноукраїнський суспільний телеканал у складі Національної суспільної телерадіокомпанії України, який мовить під цим логотипом з 23 травня 2022 року[2]. Телеканал прийшов на заміну державному телеканалу, що мовив з 1939 року під логотипами УТ (1951—1972), УТ-1 (1972—1998) та Перший національний (1998—2015). Як суспільний мовник телеканал мовив з логотипом UA: Перший (2015—2022)[3].
| Перший | |
|---|---|
| АТ «НСТУ»[1] | |
.svg) | |
 | |
| Країна |  Україна |
| Зона мовлення | Україна |
| Час мовлення | Цілодобово |
| Мова мовлення | українська |
| Центр керування | Київ, вул. Хрещатик, 26 (1951—1995) Київ, телецентр «Олівець» (з 1995 року) |
| Формат зображення | 576i 16:9 (SDTV) 1080i (HDTV) |
| Тематика каналу | Загальна |
| Дата початку мовлення | 1 лютого 1939 |
| Цифровий мультиплекс | MX-1 (1) MX-7 (47) (тимчасове мовлення) |
| Засновник | Кабінет Міністрів України |
| Власник(и) | Національна суспільна телерадіокомпанія України |
| Керівник(и) | Голова правління АТ «НСТУ» Микола Чернотицький |
| Ранні назви |
|
| Споріднені канали | Суспільне Культура Суспільне Спорт |
| Голос каналу | Євген Сальников (з 1995) Дмитро Хоркін (з 2024) |
| Слоган | «Суспільне мовлення» |
| Сайт | suspilne.media/news/schedule/tv/ |
1 лютого 1939 року з Києва було здійснено першу офіційну спробу передачі зображення в етері. Перша трансляція тривала 40 хвилин — увесь цей час показували портрет радянського діяча Серго Орджонікідзе.
6 листопада 1951 року почав працювати Київський телерадіоцентр на Хрещатику, 26 (нині — Будинок Українського радіо). Транслювали патріотично-революційний фільм «Велика заграва», а наступного дня — урочисті заходи на честь 34-ї річниці Жовтневої революції. Ці події вважаються початком роботи Українського телебачення. Першими дикторами Українського телебачення були Новела Серапіонова, Ольга Даниленко і Олена Ніколаєва.
1 травня 1952 року з єдиного павільйону, що тоді діяв на телецентрі («студії Б») в етер вийшов великий концерт за участі солістів Київського оперного театру імені Т.Шевченка.
У листопаді 1956 року передачі Київської студії телебачення починають виходити регулярно.
20 січня 1965 року на телеекранах з‘явилася заставка з великими літерами «УТ», що символізувало початок об'єднаної загальнореспубліканської телепрограми УРСР, обсяг мовлення якої вже того року становив понад 200 годин.
1972 року почалося двоканальне мовлення, і телеканал отримав назву «УТ-1». На тих телецентрах, де можна було передавати дві програми телебачення (великі обласні центри), транслювались окремо програми ЦТ СРСР і УТ, а там, де не було технічної можливості мовити двома каналами одночасно, мовила об'єднана союзно-республіканська програма[4]. У Києві мовлення УТ розпочиналося з 11:00 ранку, в інших містах України — з 17:00. О 19:00 в етер вийшла інформаційна програма «Вісті» власного виробництва, перед цим з 18:00 до 19:00 був блок мовлення обласних студій (у Києві та області в цей час в етері виходила програма «На Дніпровій хвилі»). О 20:45 транслювалася «Вечірня казка» для дітей, після чого о 21:00 починалася ретрансляція програми «Час» із Москви[5].
Навесні 1991 року Держкомтелерадіо УРСР було перетворене в Укртелерадіокомпанію, яка стала єдиним державним мовником на каналах УТ-1, УТ-2, пізніше — УТ-3. З 1995 року, коли на базі Укртелерадіокомпанії було утворено НТКУ, НРКУ та ОДТРК, а також після наказу Держкомтелерадіо про перекомутацію, УТ-1 став єдиним каналом, що забезпечив покриття 97 % території країни. Мовлення на ньому здійснювала Національна телекомпанія України з 1995 по 2017 рік. До 2004 року НТКУ мала телеканал УТ-2, який з 1997 року ділив мовлення з телеканалом «1+1».
2002 року НТКУ розпочала закордонне супутникове мовлення, а 2008 року — інтернет мовлення. За підсумками 2004 року частка каналу склала 2,8 %, 2005 — 1,8 %, 2006 — 2,1 % (9-е місце серед телеканалів, що транслюються в Україні), 2007 — 1,8 %, 2008 — 1,9 % (10-е місце)[6].
Розпорядженням Кабінету Міністрів № 448-р від 17.03.2010 генеральним директором Національної телекомпанії України призначено Єгора Бенкендорфа[7]. Заступником генерального директора призначено українського бізнесмена ліванського походження Валіда Арфуша. Також Кабмін видав постанову № 272 від 17 березня, відповідно до якої підпорядкував собі Національну телекомпанію[8].
5 листопада 2011 року «Перший національний» святкував своє 60-річчя.
У лютому 2013 року Єгор Бенкендорф залишив посаду генерального директора НТКУ за власним бажанням, ставши головою правління телеканалу «Інтер»[9][10]. 20 лютого 2013 року Кабінет Міністрів України призначив тимчасовим виконувачем обов'язків генерального директора НТКУ Олександра Пантелеймонова[9].
6 грудня 2013 року журналіст телеканалу «ZIK» в прямому етері програми «Люстрація» повідомив, що журналісти «Першого Національного» звільняються через незбалансовану політику висвітлення Євромайдану.
25 березня 2014 року Кабінет міністрів України призначив генеральним директором НТКУ Зураба Аласанію[11].
17 квітня 2014 року прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», який заклав правові основи суспільного мовлення в Україні. 7 квітня 2015 року у прямому етері урочисто змінили логотип «Першого Національного» на логотип суспільного мовника (UA: ПЕРШИЙ). Ця зміна відбулася після прийняття закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України», який усунув технічні проблеми на шляху перетворення державних телерадіокомпаній у Національну суспільну телерадіокомпанію України[12].
11 грудня 2017 року телеканали суспільного мовника — «UA: Перший», «UA: Культура» і «UA: Крим» — розпочали мовлення у форматі 16:9.
З 1 січня 2018 року цифрова версія каналу в мережі DVB-T2 (UA: ПЕРШИЙ Digital) мовить цілодобово.
Восени 2018 року в інтерв'ю «Детектор медіа» генеральний продюсер із розвитку НСТУ Микола Ковальчук заявив, що у плані здійснити ребрендинг каналу, в рамках якого планується зміна назви «UA: Перший»[13]. У лютому 2019 року у плані діяльності ПАТ «НСТУ» на 2019 рік оприлюднено здійснення ребрендингу і зміни назви телеканалу на «Суспільне»[14]. 20 січня 2020 року стало відомо, що згідно з ребредингом, «UA: Перший» збільшує суспільно-політичне мовлення, в рамках якого, зокрема, збільшення кількості випусків новин у будні, власне ранкове шоу, поява програм про регіони, реформи в Україні, телемостів, спецрепортажів, документалістики, фактів та розслідувань[15][16][17].
У зв'язку з російським вторгненням в Україну з 24 лютого 2022 до 21 травня 2024 року телеканал цілодобово транслював інформаційний марафон «Єдині новини»[18]. В етері була відсутня реклама.
12 квітня 2022 року почав мовлення у стандарті високої чіткості (HD).
23 травня 2022 року в зв'язку з оновленням дизайн-системи брендів НСТУ телеканал «UA: Перший» змінив назву на «Перший»[19].
21 травня 2024 року телеканал частково відновив самостійне мовлення, розширивши інформаційний блок контенту — транслюється власний інформаційний марафон «Суспільне. Студія», як і на регіональних каналах Суспільного мовлення. Окрім того власний інформаційний телемарафон є частиною «Єдиних новин»[20][21].
| Регіони | Населені пункти (в дужках номери каналу) |
|---|---|
| Донецький | Маріуполь (5), Костянтинівка (7), Бахмут (12), Краматорськ (22), Світлодарськ (28), Олександрівка (5), Гірник (25) |
| Луганський | Лисичанськ (5) Чугинка (Станично-Луганського району) (12), Кремінна (21), Зоринівка (22), Солідарне (24), Старобільськ (28), Троїцьке та Біловодськ (31), Білолуцьк (34), Бараниківка (Біловодського району) та Новоайдар (36), Марківка (40), Плугатар (44) |
| Сумський | Шостка (38), Тростянець (11), Білопілля (5) |
| Харківський | Харків (9), Великий Бурлук (28), Куп'янськ (7) |
| Херсонський | Скадовськ (10), Каланчак та Генічеськ (22), Лазурне (27), Чаплинка (30) |
| Чернігівський | Чернігів (6), Холми (33) |
 | Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2020) |
До 2017 року телеканал мовив з 9:00 до 23:00, та з 1:18 до 6:00
З 2017 року телеканал мовить цілодобово (на супутнику, в кабелі та онлайн). У цифровій мережі DVB-T2 — мовить цілодобово з 1 січня 2018 року.
Телеканал змінив 9 логотипів. Нинішній — 10-й за ліком.
| Логотип | Опис |
|---|---|
.svg) |
З 25 грудня 1991 до 23 серпня 1997. Білий напівпрозорий логотип, розташований спочатку у правому нижньому, а з 1 січня 1995 року у лівому верхньому куті[23]. Зникав під час реклами та випусків УТН (у 1991—1992, 1995—1996 роках). |
_(1997-1998).png) |
З 24 серпня 1997 до 6 лютого 1998. Містився у верхньому правому куті. Мав вигляд червоно-зелено-синього трикутника, що віддалено нагадував одиницю по діагоналі. |
.png) |
З 7 лютого 1998 до 23 серпня 2005. Білий напівпрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті. |
 |
З 24 серпня 2005 до 24 березня 2006. Біла одиниця, вписана в коло з білими межами та червоним фоном. Був розташований у правому верхньому куті. |
 |
З 25 березня 2006 до 31 серпня 2008. Білий непрозорий логотип, розташований у правому верхньому куті. |
.png){kind=small} |
З 1 вересня 2008 до 6 квітня 2015. Сріблясто-білий логотип, написане великими літерами слово «ПЕРШИЙ». |
 |
З 7 квітня 2015 до 10 грудня 2017. Білий напис великими літерами: «UA: ПЕРШИЙ», (у 2015—2016 роках двокрапка була у кольорах українського прапору, потім — білого кольору). |
| З 11 грудня 2017 до 30 вересня 2018 року напис був напівпрозорим сірого кольору, а символ двокрапки — білий яскравий. | |
| З 1 жовтня 2018 до 22 травня 2022 року логотип збільшений у розмірі та непрозорий. Шрифт напису став жирним. | |
|
З 23 травня 2022 року логотипом є півкруг, біля якої напис «ПЕРШИЙ». Логотип білого кольору. Знаходиться в лівому верхньому куті. |
| Дата | Назва |
|---|---|
| 1951—1991 | «УТ» |
| 1991—1998 | «УТ-1» |
| 1998—2015 | «Перший національний» |
| 2015—2022 | «UA: Перший» |
| з 2022 | «Перший» |
| Цей розділ потребує доповнення. (25 січня 2020) |
На відміну від багатьох інших українських телеканалів, «Перший» не є власністю українських олігархів[26].
З 29 березня 2012 року з 5:30 в онлайн-трансляції на сайті каналу, а з 31 березня 2012 року з 12:30 наживо транслювався пісенний марафон «Пісня об'єднує нас» і тривав 55 годин без перерви (110 годин — разом із повною трансляцією в Інтернеті), а участь у ньому взяли 2012 учасників[27].
Рекорд зареєстрували представники Книги рекордів Гіннеса та Національного Реєстру Рекордів України, які слідкували за ходом марафону усі 110 годин[27].
Попередній рекорд становив 103 години 9 хвилин 26 секунд і був встановлений Італією з 21 по 25 березня 2010 року у місті Пезаро. У кіноконцерті взяли участь 389 артистів, які виконали 1488 пісень[27].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
