Броні́слав Ві́льгельм Пера́цький (пол. Bronisław Wilhelm Pieracki; 28 травня 1895, Горлиці — 15 червня 1934, Варшава) — польський військовик, політик, державний діяч. Міністр внутрішніх справ Польщі в 1931—1934 рр. Загинув внаслідок вбивства, вчиненого членом ОУН Григорієм Мацейком. [1][2]
| Броніслав Вільгельм Перацький | |
|---|---|
| пол. Bronisław Wilhelm Pieracki | |
 Броніслав Перацький | |
| Псевдо | Bronisław Wilhelm Pieracki |
| Народився | 28 травня 1895 Горлиці, Королівство Галичини та Володимирії |
| Помер | 15 червня 1934 (39 років) Варшава, Польська республіка ·ліквідований ОУН |
| Поховання | Новий Санч |
| Громадянство | .svg){kind=small} II Польська Республіка |
| Національність | поляк |
| Діяльність | Міністр внутрішніх справ Польщі |
| Відомий завдяки | провідник політики «пацифікації», ініціатор погромів українського населення |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Знання мов | польська |
| Учасник | Перша світова війна |
| Посада | member of the Sejm of the Second Polish Republicd |
| Військове звання | полковник |
| Термін | 23 червня 1931 — 15 червня 1934 |
| Попередник | Феліціян Славой Складковський |
| Наступник | Леон Козловський |
| Партія | Безпартійний блок співпраці з урядом (пол. BBWR) |
| Конфесія | римо-католик |
| Автограф | .jpg) |
| Нагороди |               |
Біографія
Перацький народився в західній Галичині в м. Горлиці (пол. Gorlice). У роки Першої світової війни служив у польських національних військових підрозділах, сформованих за ініціативи Юзефа Пілсудського. У 1918 р. став членом Польської військової організації.
Після проголошення ЗУНР брав участь у польсько-українській війні 1918—1919 рр. У 1923 р. очолював відділ некатолицьких віросповідань. У 1926 р. підтримав Травневий переворот і повернення до влади Пілсудського. 1928 р. став послом польського Сейму, був одним з провідних діячів режиму Санації. 1929—1930 рр. віце-міністр, а з 1934 р. — міністр внутрішніх справ. Був керівником політики «пацифікації», спрямованої проти українців Польщі, зокрема у Львові 1930 р. За його ініціативи відбувалися погроми українського населення на Лемківщині, Волині й Поліссі в 1931—1932 рр.
Жалобний мітинг у Варшаві на площі Пілсудського, організований на честь убитих 17 червня 1934 р., зібрав близько 100 000 осіб.
14 жовтня 2018 року в Новому Сончі відбулося перепоховання генерала Броніслава Пєрацького. Похоронна меса відбулася в базиліці св. Маргарет. Труну проводжали похоронною процесією Старий цвинтар у Новому Сончі на Алеї Свободи, до колишнього місця спочинку.[3]
Вбивство
Вбивство Перацького організувала ОУН. Рішення про вбивство було ухвалено наприкінці квітня 1933 р. на зборах проводу ОУН під головуванням Євгена Коновальця[4]. Степан Бандера як крайовий провідник ОУН дав наказ на в. Атентантом керував Микола Лебедь. Атентат готували у Варшаві.
Ярослав Карпинець (піротехник ОУН) у Кракові в помешканні на Дембницькому ринку виготовив бомбу, якою мали стратити міністра[1].
Виконавцем атентату призначено добровольця, члена ОУН Григорія Мацейка. За планом проводу оунівців, він мусив підірвати себе й міністра Перацького. 15 червня 1934 р. Перацький прибув на обід до ресторану «Товариський клуб» на вулиці Фоксаль[pl]. Григорій Мацейко підійшов до нього і спробував підірвати бомбу. Коли пристрій не спрацював, він кількома пострілами смертельно поранив міністра.
Мацейкові вдалося уникнути арешту[4]. Натомість Степана Бандеру й інших причетних до акції заарештували й засудили до страти на Варшавському процесі. Їх вироки замінили на довічне ув'язнення, і обом вдалося втекти під час вторгнення до Польщі.[5]
Убивство Перацького, з одного боку, викликало подальші репресії, зокрема було засновано політичний концтабір у Березі-Картузькій. З другого — польська влада не змогла більше приховувати «української проблеми», вона набула міжнародного звучання, а авторитет ОУН серед українців Польщі істотно зріс[4].
Рішення про вбивство Перацького було ухвалено, коли він зробив спробу домовитися з поміркованими групами українців – на думку радикалів, це загрожувало їх подальшій конфронтаційній політиці.[6]
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
