Тисо-Дунайська низовина

Тисо-Дунайська низовина, Середньодуна́йська рівнина́, Середньодуна́йська низовина́, Паннонська рівнина — рівнина в басейні середньої течії р. Дунаю, у межах Угорщини (більша частина), Словаччини, Румунії, Хорватії й Австрії; на Пч.-Сх. заходить на територію Закарпатської області України.

Тисо-Дунайська низовина
Країна	Угорщина,  Сербія,  Румунія,  Словаччина,  Хорватія,  Словенія,  Україна,  Боснія і Герцеговина,  Австрія і  Чехія
Найвища точка	Псунь
Висота над рівнем моря	79 м
Тисо-Дунайська низовина у Вікісховищі

Ландшафт Тисо-Дунайської низовини

Топографічна мапа

Витоки

Своїм існуванням низовина завдячує процесам орогенезу, Паратетісу та Паннонському морю  — доісторичному мілководному морю, що існувало впродовж міоцену та пліоцену на території сьогоденної низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід, а в цілому вони доходять до 8-ми км, що є одним з найбільших значень у Європі^[1].

Загальний опис

Низовина є міжгірним тектонічним зниженням, оточеним Альпами, Карпатами, Динарськими Альпами і горами Східної Сербії та заповненим осадовими породами — вапняками, пісковиками і глинами неогену, перекритими в плейстоцені лесами і лесовидними суглинками, еоловими пісками й алювіальними відкладеннями.

Площа низовини становить близько 200 тис. км², висота 100—200 м. Поверхня плоска — в Альфельді (на схід від Дунаю) або слабко-згорблена — у Дунантулі (на захід від Дунаю) з окремими ізольованими середньо-висотними горами (т.зв. Задунайське середньогір'я, висотою до 757 м). На північному заході — Кішальфельд, більша частина якого являє собою конус виносу Прадуная. До складу Середньодунайської низовини входять також Загребський басейн (на південному заході) та долини річок Драва і Сава на півдні. На Середньодунайській низовині знаходиться озеро Балатон.

Корисні копалини

На території низовини розвідані родовища бокситів (Гант, Іскасентдьердь в Угорщині), нафти і пального газу, бурого вугілля.

Клімат

Клімат помірний, континентальний, помірно посушливий (опадів 500—600 мм на рік, посушливість зумовлена ефектом дощового сутінку). Середня температура січня −1 °C −2 °C, липня +20-22 °С.

Ґрунти і рослинність

Переважають чорноземи й алювіальні ґрунти, на Сх. місцями засолені. 70-80 % території Середньодунайської низовини розорані (посіви пшениці, кукурудзи, сади, виноградники). Незначні ділянки лісостепів (головним чином у горах і передгір'ях).

Населення

Середньодунайська низовина густо населена; найзначніші міста — Відень (Австрія), Будапешт (Угорщина), Загреб (Хорватія), Братислава (Словаччина), Тімішоара (Румунія).

Див. також

• Великий Альфельд
• Лабудово окно

Примітки

1. Molnar B. 1964. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016.

Література

• Водно-болотні птахи Паннонської низовини : дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / Потіш Людвіг Адальбертович ; Ужгородський держ. ун-т. Біологічний факультет. Кафедра зоології. - Ужгород, 2000. - 155 л.+ дод., фото.