Паннонське море

Паннонське море  — доісторичне мілководне море, що існувало впродовж епох міоцену та пліоцену і було розташоване у центральній Європі на території сьогоденної Тисо-Дунайської низовини. Після свого зникнення, Паннонське море залишило від 3 до 4 кілометрів осадових порід.

Приблизні межі Паннонського моря в епоху міоцену.

Мапа Паннонського моря з позначенням, для орієнтації, сучасних міст

Історія

Паннонське море спочатку було частиною великого моря Паратетіс, але відокремилось у пізньому міоцені близько 10 мільйонів років тому. На сучасних територіях Баварії, Віденського басейну та затоки Рони воно поєднувалось з Середземним морем. В час коли море займало найбільшу площу, воно сягало півдня сучасної Сербії і поєднувалося з Егейським морем.

Паннонське море існувало близько 9 мільйонів років, і зникло близько 600,000 років тому. Воно проклало собі дорогу крізь Залізні Ворота на річці Дунай і витікло вузькою ущелиною, утворивши таким чином Панонську рівнину. Мечек, Фрушка Гора та Вршацькі гори є залишками колишніх островів Паннонського моря.

Див. також

• Паратетіс
• Залізні Ворота

Примітки

• Dragan Rodić, Geografija za I ili III razred srednje škole, Zavod za udžbenike i nastavna sredstva, Beograd, 1995.
• Dr Dušan J. Popović, Srbi u Vojvodini, knjiga 1, Novi Sad, 1990.
• Dr Aleksa Ivić, Istorija Srba u Vojvodini, Novi Sad, 1929.
• Milan Tutorov, Mala Raška a u Banatu, Zrenjanin, 1991.
• Milan Tutorov, Banatska rapsodija — istorika Zrenjanina i Banata, Novi Sad, 2001.
• Predrag Medović, Praistorija na tlu Vojvodine, Novi Sad, 2001.

Посилання

• Карта Паннонського моря (угор.)