Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Андреа Палладіо (італ. Andrea Palladio, 30 листопада 1508 — 19 серпня 1580) — італійський архітектор, засновник архітектури класицизму і, ймовірно, найвпливовіший архітектор в історії західної цивілізації.[4][5][6]
Андреа Палладіо | |
---|---|
італ. Andrea Palladio справжнє ім'я Andrea di Pietro della Gondola італ. Andrea Palladio італ. Andrea di Pietro della Gondola | |
Народження | 30 листопада 1508 |
Смерть | 19 серпня 1580 (71 рік) |
Країна (підданство) | Венеційська республіка |
Вчителі | Bartolomeo Cavazzad і Gian Giorgio Trissinod |
Діяльність | архітектор, art theorist |
Праця в містах | Венеція, Удіне |
Архітектурний стиль | палладіанство |
Найважливіші споруди | Вілла Ротонда, Собор Сан-Джорджо Маджоре |
Наукові праці | I Quattro Libri dell'Architettura (Чотири книги про архітектуру) |
Членство | Академія витончених мистецтвd |
Учні | Вінченцо Скамоцці |
Андреа Палладіо у Вікісховищі[3] |
Палладіо народився у Падуї, що була у той час частиною володінь Венеції, в родині каменяря. Справжнє ім'я — Andrea di Pietro della Gondola.
Хрещеним батьком хлопця був скульптор Вінченцо Гранді, він і сприяв навчанню хлопця в майстерні Бартоломео Кавацца, як скульптора і будівничого.
У віці 13 років Андреа тікає до Віченци. Тут він стає помічником у провідній майстерні каменярів міста.
Вчителями Андреа в цей час стали Бартоломео Кавацца і Джанджорджо Тріссіно. Андреа бере участь в будівництві вілли для останнього в Кріколі. Під дружньою опікою Тріссіно (поета та гуманіста) він здобуває архітектурну та різносторонню гуманітарну освіту. Саме Тріссіно дає молодому Андреа прізвище Палладіо та стає його покровителем і меценатом. Тріссіно у 1540 р. дав гроші молодому Палладіо на подорож до Риму заради досліджень античної архітектури і удосконалення архітектурних навичок.
У 1541 році Палладіо поїхав до Риму, щоб вивчити пам'ятники стародавньої архітектури Римської імперії. Крім Риму Андреа виміряв античні пам'ятники у Вероні, Спліті, Німі. Окрім цього, Палладіо зробив проєкти реставрації пам'яток архітектури доби Римської імперії, хоча й знав, що ніхто не дасть грошей на їх повне відновлення.
Велика кількість замовлень і здійснених проєктів Палладіо створює видимість вдалої архітектурної практики. Він і справді будував багато. Але він, як і кожний архітектор, мав відхилені проєкти. Під час праці у Венеції навіть проте́кція Маркантоніо і Даніеле Барбаро не захистила проєкти архітектора. Проєкт побудови нового мосту Палладіо був відхилений через надмірну складність і значні витрати на будівництво (на конкурсі були значно економніші проєктні рішення).
Брав участь Палладіо і у конкурсі на відновлення Палацу дожів, що постраждав у пожежі 1577 р. Новітні добудови палацу змінили б його традиційний вигляд, який так поціновували венеційці. Проєкт було відхилено заради збереження історичного вигляду палацу. Так, місто Віченца має 12 споруд, повністю чи частково збудованих Палладіо. Частка палаців залишилась недобудованою через брак грошей у замовників. Палладіо встиг побудувати малий двоповерховий будинок палацу Барбаранів (або Каза дель Діаболо) з фасадом на два вікна, як замовник припинив будівництво. Вибудована мала частина так і стоїть натяком на цікавий нездійснений проєкт та пам'яткою вихвалянь фінансово неспроможного замовника.
Маловідомою сторінкою творчості архітектора було створення театрів. Фінансово незабезпечений Палладіо брався за облаштування театрів в палацових приміщеннях багатіїв, де проводились свята і невеликі вистави. Найбільш значущим, до побудови театру Олімпіко, був театр в залі Базиліки Палладіана.
Ще у 1555 р. Палладіо заснував в місті Віченца Олімпійську академію (гурток однодумців для приємного і корисного дозвілля). Ініціативні члени Олімпійської академії у 1579 р. отримали право від муніципалітету на побудову критого театру в приміщеннях старої фортеці. Раніше ті слугували льохами для збереження пороху та місцевою в'язницею.
Так мимоволі Палладіо і члени Олімпійської академії міста стали рятівниками старих стін фортеці Кастелло дель Терріторіо. Палладіо дали завдання розробити проєкт пристосування театру для академії в фортречних приміщеннях. На плані добре видно несиметричне розпланування стін фортечних споруд і спроба архітектора максимально використати простір старої будівлі. Він був вимушений відмовитися від точного відтворення давньоримського овалу арени і зробив лише його половину. Майже половину приміщення зайняла сцена.
Через півроку після початку робіт по спорудженню театру Олімпіко архітектор помер на 71 році життя. Керівництво роботами перейшло спочатку до сина Палладіо, а потім до талановитого учня майстра — архітектора Вінченцо Скамоцци, який не тільки закінчив споруду, а й заопікувався навіть декораціями для нового театру.
З квітня 1534 р. архітектор одружився з дочкою тесляра. В шлюбі мав п'ятеро дітей: Леоніда (помер за трагічних обставин у 1572 р.), Маркантоніо, Гораціо, Зенобію, сина Силлу.
Слава і авторитет архітектора якось контрастно поєднувались з байдужістю до архітектора, його біографії і його портретів. Дослідники досі не мають жодного портрета архітектора, який можна було б пов'язати з реальним його виглядом.
У 1570 році Палладіо надрукував трактат «Чотири книги про архітектуру» з додатком власних малюнків античних споруд і їх реконструкцій. Видання було узагальненням теоретичних і практичних навичок архітектора, висновком його архітектурного досвіду.
Після виходу в світ цієї книги Палладіо — він став практично другим найбільш визнаним теоретиком архітектури після відомого теоретика 15 ст. на ім'я Альберті Леон-Баттіста (1404—1472).
Видання швидко було переведене на іноземні мови, в тому числі на англійську. Його часто розглядали як підручник і широко використовували для навчання і практичного використання настанов Палладіо в будівництві протестантських країн. Несподівано трактат архітектора — католика став прапором супротивників римського варіанту бароко (так званого стилю єзуїтів) в протестантських країнах, а класична (давньоримська) манера його архітектури протиставлялася творам італійського бароко.
Палладіо поховали на околиці міського цвинтаря. Пошуки поховання в 19 столітті були досить неточними. Але бажання мати поховання уславленого архітектора призвело до перенесення рештків з міського цвинтаря у церкву Санта Корона. Отже, надгробок в церкві — швидше кенотаф, почесне поховання, ніж справжня могила відомого архітектора.
Майже єдиний архітектор, ім'ям якого назвали цілий напрям у архітектурному будівництві Західної Європи — палладіанство. Розрізняють також англійське палладіанство, російське тощо. Представниками російського палладіанства вважають Чарльза Камерона, Миколу Львова, Джакомо Кваренгі.
В Батурині (Україна) Чарльз Камерон побудував палац та 2 флігелі для Кирила Розумовського (1803 р. реставровано), шедевр архітектора. Архітекторові Миколі Львову належить декілька споруд в Україні (найкращі — садиба Стольне для Безбородька Олександра Андрійовича, садиба Диканька для В. П. Кочубея). За проєктами Джакомо Кваренгі в Україні побудовано садибу Камбурлея М. І. в Хотіні, собор Спасо-Преображенського монастиря міста Новгород-Сіверський (збережений, діючий). Цікавим, та малодослідженим зразком палладіаства в Україні є садиба Браницьких в Рудому Селі (Київська область, суцільна руїна).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.