Павшино (Україна)
село в Закарпатській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Па́вшино — село у Мукачівській міській громаді Мукачівського району Закарпатської області України.
| село Павшино | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Мукачівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21040150140085296 |
| Основні дані | |
| Населення | 838 |
| Площа | 1,735 км² |
| Густота населення | 483 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89627 |
| Телефонний код | +380 3131 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′54″ пн. ш. 22°41′23″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89627, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Павшино, вул. Л. Українки, 89 |
| Карта | |
  Павшино | |
 Павшино | |
| Мапа | |
 | |
У 1995 р. назву села Павшин було змінено на одну літеру.
Найменування села Павшино відоме приблизно з 1750 року, а раніше це поселення називалось Posahaza. Його населяли переважно німці-колоністи, яких сюди заселили у XVIII столітті місцеві земельні власники німецької династії Шенборнів.
У 1749 році тут поселилися сім'ї із Бамберга. Сюди почали приїздити ремісники, здебільшого «шлосери». Щоб доїхати на лісисте Закарпаття в час, коли найшвидшим транспортом були поштові кінні екіпажі, доводилося пережити справжню драму. Єдиним та найзручнішим для них способом пересування були… річки. Заохочувані мандрувати до маєтків Шенборнів, німці продавали своє майно, залишали лише найнеобхідніше, а за отримані гроші будували «боат», тобто саморобний човен, що більше схожий на пліт. Вантажили туди свої речі — і так спускалися по Дунаю… до Відня. Там їм платили за переселення — гульден «на голову». Це золота монета, якою із XIV століття розраховувалися в Німеччині. Якщо сім'я була багатодітною, то давали три.
Наприкінці XVII — на початку XVIII століть тут збудували дерев'яний костел для німецьких поселенців, який простояв дві сотні років. У 1901 році у Павшині було споруджено сучасний мурований храм коштом парафіян замість знесеного дерев'яного. У 1989 році відбулась внутрішня та зовнішня реконструкція святині.
Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці згромадження Сестер св. Йосифа де Сен-Марк, які мають свій монастир у парафіяльному будинку для жінок похилого віку.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1119 осіб, з яких 517 чоловіків та 602 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 862 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 49,52 % |
| німецька | 34,25 % |
| угорська | 13,60 % |
| російська | 2,27 % |
| циганська | 0,24 % |
Розташований за кілька кроків від церкви, навпроти сільради.
- Храм побудований німцями 100 років тому
- монастир Сестер св. Йосифа де Сен-Марк
- страусина ферма
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
