AI tools

Пабло Марі

іспанський футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Пабло Марі (ісп. Pablo Marí, нар. 31 серпня 1993, Валенсія) — іспанський футболіст, центральний захисник італійської «Монци».

Коротка інформація Особисті дані, Народження ...
Пабло Марі
Особисті дані
Народження 31 серпня 1993(1993-08-31) (31 рік)
  Валенсія, Іспанія
Зріст 193 см
Вага 87 кг 
Громадянство  Іспанія 
Позиція центральний захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Монца»
Номер 22 
Юнацькі клуби
«Мальорка»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
2010–2013 «Мальорка Б» 69 (3)
2011–2013 «Мальорка» 2 (0)
2013–2016 «Хімнастік» 87 (6)
2016–2019 «Манчестер Сіті» 0 (0)
2016–2017 →  «Жирона» 8 (0)
2017–2018 →  «НАК Бреда» 31 (3)
2018–2019 →  «Депортіво» 38 (2)
2019–2020 «Фламенго» 22 (2)
2020 →  «Арсенал» 2 (0)
2020– «Арсенал» 12 (0)
2022 →  «Удінезе» 15 (2)
2022- «Монца» 31 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 22 серпня 2023.

 Пабло Марі у Вікісховищі 
Закрити

Ігрова кар'єра

Узагальнити
Перспектива

Народився 31 серпня 1993 року в місті Валенсія. Вихованець футбольної школи клубу «Мальорка»[1]. У віці 17 років дебютував у Сегунді Б за команду «Мальорка Б». Відіграв за цю команду три сезони. У сезоні 2011/12 залучався в основну команду «Мальорки». Дебютував у Ла Лізі 7 грудня 2011 року в незвичайній грі проти «Гранади», яка почалася 20 листопада, але була перервана на 60 хвилині. Перед дограванням командам дозволили зробити безліч замін, і Пабло Марі почав цю 30-хвилинну гру в стартовому складі, «замінивши» Педро Бігаса. Через сім хвилин після відновлення гри «Мальорка» забила гол з пенальті, зрівнявши рахунок (2:2). Більше команди голів забити не встигли[2]. У тому сезоні Марі ще лише один раз зіграв за Мальорку в Прімері.

У 2013 році перейшов у «Хімнастік», де став гравцем основи. У сезоні 2014/15 допоміг команді посісти друге місце в Сегунді Б і завоювати путівку в другий за рівнем дивізіон. У наступному сезоні команда посіла третє місце в регулярному турнірі, а потім поступилася «Осасуні» у півфіналі плей-оф за вихід у Прімеру.

Влітку 2016 року підписав контракт з англійським «Манчестер Сіті». У сезоні 2016/17 виступав на правах оренди за «Жирону» в іспанській Сегунді[1]. Однак більшу частину матчів Марі провів на лавці запасних, зігравши лише у восьми зустрічах.

У наступному сезоні 24-річний Пабло Марі відправився в оренду в нідерландський «НАК Бреда». Через два тижні після переходу тренер НАК Стейн Вревен запропонував іспанцеві стати капітаном команди[3]. За сезон зіграв 20 матчів у чемпіонаті і забив 1 гол.

1 липня 2018 року Пабло Марі був відданий в річну оренду в «Депортіво», який грав у Сегунді[4]. З клубом зайняв 6 місце у чемпіонаті, будучи основним гравцем (38 ігор і 2 голи), але у фіналі плей-оф поступився рідній «Мальорці» і не вийшов до вищого дивізіону.

11 липня 2019 року Пабло Марі підписав повноцінний контракт з бразильським «Фламенго» строком до грудня 2022 року[5]. Він став третім іспанцем у історії клубу з Ріо-де-Жанейро — після воротаря Тальядаса (1937) і нападника Хосе Уфарте (1958—1961; 1962—1964)[6]. Того ж року виграв з командою чемпіонат Бразилії[7] (будучи включений до символічної збірної турніру[8]) та Кубок Лібертадорес[9], завдяки чому поїхав на Клубний чемпіонат світу 2019 року в Катарі. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро 22 матчі в національному чемпіонаті.

На початку 2020 року повернувся до Європи, приєднавшись на умовах оренди до лондонського «Арсенала». 24 червня того ж року уклав повноцінний контракт з лондонцями, хоча виступав у їй складі епізодично. Продовжував нерегулярно виходити на поле у складі «Арсенала», а 2022 року був відданий в оренду спочатку до «Удінезе», а згодом до «Монци».

Протягом сезону 2022/23 був одним з основних центральних захисників «Монци», допомігши їй зберегти місце в італійському елітному дивізіоні. Влітку італійський клуб викупив контракт одного зі своїх ключових оборонців за 4,9 мільйони євро і уклав із ним повноцінний контракт.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Станом на 20 серпня 2023
Більше інформації Сезон, Команда ...
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2010–11Іспанія «Мальорка Б»СДБ (ІІІ)191---------191
2011–12СДБ (ІІІ)221---------221
2012–13СДБ (ІІІ)281---------281
Усього за «Мальорку Б»693------693
2011–12Іспанія «Мальорка»ПД20КІ00------20
2013–14Іспанія «Хімнастік»СДБ (ІІІ)27+2[10]2КІ30------322
2014–15СДБ (ІІІ)35+2[10]3КІ20------393
2015–16СД (ІІ)251КІ00 ------251
Усього за «Хімнастік»87+4650----966
2016–17Іспанія «Жирона»СД (ІІ)80 КІ10------90
2017–18Нідерланди «НАК Бреда»E313КН10------323
2018–19Іспанія «Депортіво»СД (ІІ)37+1[10]2КІ00------382
лип.-груд. 2019Бразилія «Фламенго»A222КБ00RK61КЧС20303
січ.-лип. 2020Англія «Арсенал»ПЛ20КА+КЛ1+00ЛЄ00---30
2020–21ПЛ100КА+КЛ1+00ЛЄ51СА00161
2021-січ. 2022ПЛ20КА+КЛ0+1------30
січ.-черв. 2022Італія «Удінезе»A152КІ00------152
лип.-серп. 2022Англія «Арсенал»ПЛ--КА+КЛ--ЛЄ-------
Усього за «Арсенал»1403051--221
2022–23Італія «Монца»A301КІ10------311
2023–24 A 1 0 КІ 1 0 - - - - - - 2 0
Усього за «Монцу» 31 1 2 0 - - - - 33 1
Усього за кар'єру321191201122034621
Закрити

Титули і досягнення

«Фламенго»: 2019
«Фламенго»: 2019
Володар Суперкубка Англії (1):
«Арсенал»: 2020

Примітки

Посилання

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.