Отто Шугарт

Отто Шухарт (нім. Otto Schuhart; 1 квітня 1909, Гамбург — 26 лютого 1990, Штутгарт) — німецький офіцер-підводник, фрегаттен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Отто Шугарт
нім. Otto Schuhart
Народився	1 квітня 1909(1909-04-01)[1] Гамбург, Німецька імперія[2][1]
Помер	10 березня 1990(1990-03-10)[2] (80 років) Штутгарт, ФРН[2]
Країна	Німеччина
Діяльність	підводник, військовослужбовець, офіцер ВМФ Німеччини
Знання мов	німецька
Заклад	Німецька адміністрація з розмінування, H. C. Stülcken Sohnd і Gothaer Versicherungsbankd
Учасник	Друга світова війна[1]
Військове звання	Капітан-цур-зее
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Офіцер ордена За заслуги перед ФРН Нагрудний знак підводника

Біографія

10 жовтня 1929 року вступив на флот. Служив на крейсерах «Емден», «Карлсруе», лінійному кораблі «Шлезвіг-Гольштейн». У 1936 році переведений в підводний флот. З липня 1938 року — 1-й помічник командира підводного човна U-25. Потім командував U-8 (2 вересня — 29 жовтня 1938) і U-25 (10 грудня 1938 — 3 квітня 1939). 4 квітня 1939 року призначений командиром U-29, який входив у 2-ї флотилію підводних човнів «Зальцведель». На ньому він зробив 7 походів, провівши в морі в разом 222 дні. У вересні 1939 року, діючи на підступах до Великої Британії, потопив 12 кораблів, першим став потоплений 7 вересня 1939 року танкер «Регент Тайгер».

17 вересня 1939 року в 19:50 випустив 3 торпеди по британському авіаносцю «Корейджес» (22 500 брт) з дистанції близько 2700 метрів. Дві торпеди потрапили в машинне відділення і викликали сильні вибухи. Через 10 хвилин командир корабля наказав залишити корабель. Через 15 хвилин авіаносець затонув, разом з ним загинуло 518 осіб, включаючи капітан-командора В. Мекейн-Джонса. Човен був атакований з допомогою глибинних бомб, але Шугарту вдалося сховатися. Авіаносець став першою великою перемогою німецького ВМФ.

2 січня 1941 року призначений інструктором 1-й підводної навчальної дивізії Морської академії, з червня 1943 року — командир 21-ї флотилії підводних човнів. Останні місяці війни перебував у Фленсбург-Мюрвіку. Всього за час бойових дій потопив 13 кораблів загальною водотоннажністю 89 777 брт.

Дата	Назва	Тип	Тоннаж	Вантаж	Екіпаж	Загинули	Країна	Конвой
8 вересня 1939	Regent Tiger	Тепловий танкер	10,176	10600 тонн моторного бензину і 3400 тонн дизельного палива	44	0	Британська імперія
13 вересня 1939	Neptunia	Паровий буксир	798		21	0
14 вересня 1939	British Influence	Тепловий танкер	8,431	12 000 тонн дизельного палива і мазуту	42	0
17 вересня 1939	HMS Courageous (50)	Авіаносець	22,500		1259	518
3 березня 1940	Cato (підрив на міні)	Торговий пароплав	710	400 тонн генеральних вантажів	15	13
4 березня 1940	Thurston		3,072	4500 тонн марганцевої руди	68	64
	Pacific Reliance	Торговий теплохід	6,717	Генеральні вантажі, у тому числі бавовна і частини літаків	53	0		OA-102
16 березня 1940	Slava (підрив на міні)	Торговий пароплав	4,512	Вугілля і кокс	34	1	Королівство Югославія
26 червня 1940	Dimitris		5,254	9028 тонн зернових	?	0	Королівство Греція
1 липня 1940	Adamastos		7,466	Пшениця	25	0
2 липня 1940	Santa Margarita		4,919	Баласт	39	0	Панама
	Athellaird	Тепловий танкер	8,999		42	0	Британська імперія	OB-176
25 вересня 1940	Eurymedon	Торговий теплохід	6,223	3000 тонн генеральних вантажів	93	29		OB-217

В 1955-67 роках служив у бундесмаріне.

Звання

• Морський кадет (10 жовтня 1929)
• Фенріх-цур-зее (1 січня 1931)
• Обер-фенріх-цур-зее (1 квітня 1933)
• Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1933)
• Обер-лейтенант-цур-зее (1 червня 1935)
• Капітан-лейтенант (1 серпня 1938)
• Корветтен-капітан (1 серпня 1943)
• Фрегаттен-капітан (1 травня 1956)
• Капітан-цур-зее (1 лютого 1959)

Auszeichnungen

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 2 жовтня 1936)
• Тричі відзначений у Вермахтберіхт (19 вересня 1939, 14 березня і 3 липня 1940)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу (26 вересня 1939) — отримав 2 нагороди одночасно за потоплення авіаносця «Корейджес».
  • За це досягнення решта членів екіпажу U-29 були нагороджені Залізними хрестами 2-го класу.
• Нагрудний знак підводника (16 грудня 1939)
• Лицарський хрест Залізного хреста (16 травня 1940)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
  • 1-го класу з мечами (1 вересня 1944)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (30 вересня 1967)

Література

• Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — М.: Эксмо, 2005. ISBN 5-699-10354-6
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939—1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 688, ISBN 978-3-938845-17-2

Посилання

• Шугарт на сайті uboat.net

Примітки

1. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 219f. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1

   d:Track:Q55434785d:Track:Q81631189d:Track:Q83157917
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1030053162 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578