Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Отто Олендорф (нім. Otto Ohlendorf, 4 лютого 1907 — 7 червня 1951) — діяч німецьких спецслужб, группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції. Начальник III управління РСХА (1939—1945), який займався збором відомостей про стан справ всередині країни, начальник айнзатцгрупи D (1941—1942).
Отто Олендорф | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Otto Ohlendorf | |||||||||||
Народився | 4 лютого 1907[1][2][3] Hoheneggelsend, Гільдесгайм, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія[4] | ||||||||||
Помер | 7 червня 1951[2][5] (44 роки) Ландсберзька в'язниця, Ландсберг-ам-Лех, ФРН ·повішення | ||||||||||
Поховання | Пенцинг[6][7] і Баварія[6][7] | ||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Райх | ||||||||||
Діяльність | економіст, правник | ||||||||||
Alma mater | Геттінгенський університет, Лейпцизький університет і Університет Мартіна Лютера | ||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||
Заклад | Головне управління імперської безпеки[8] | ||||||||||
Членство | СС[1], СА[4], СД (1945)[4][9], Айнзатцгрупи[9] і Einsatzgruppe Dd[10] | ||||||||||
Роки активності | з 1911 | ||||||||||
Військове звання | Группенфюрер СС, генерал-лейтенант поліції (9 листопада 1944) | ||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1][11] | ||||||||||
Конфесія | католицька церква | ||||||||||
Нагороди | |||||||||||
Народився в Гогенеггельсені в сім'ї фермера Генріха Олендорфа (1859—1943). У 1917—1928 рр. навчався в гімназії в Андреануме. 28 травня 1925 року вступив у НСДАП (партійний квиток № 6 531) і СА, брав участь у створенні партійного осередку в Гогенеггельсені. У 1926 році був зарахований до СС (особистий номер 880).
У 1928—1931 рр. вивчав правознавство та державне господарство в Геттінгені. Працював в Кільському університеті.
З 1934 року був завідувачем відділу в інституті прикладних економічних досліджень в Берліні.
У 1936 році вступив на роботу в апарат СД і займався збором інформації про настрої в рейху. В результаті безкомпромісних критичних звітів, особливо про негативний вплив чотирирічного плану на середній клас, нажив багато ворогів серед високопоставлених партійних діячів.
У 1939 році було повернуто до роботи в держорганах Гейдріхом, який призначив його начальником III управління Головного управління імперської безпеки. На цій посаді займався соціологічними дослідженнями. Неприкрита критика стану справ в країні, як випереджаюча система раннього попередження керівництва, була головною складовою розробленої СС концепції внутрішньої безпеки рейху.
У червні 1941 року Олендорф був призначений начальником айнзатцгрупи Д в районі дії 11-ї армії на півдні Радянського Союзу. У завдання айнзатцгруп входило цілеспрямоване знищення євреїв, циган та комуністів. Протягом року айнзатцгрупа Д знищила 90 000 людей. У червні 1942 року Олендорф повернувся в Берлін. Після першої військової зими і смерті Гейдріха Гіммлеру знадобилися послуги Олендорфа як «соціолога».
З листопада 1943 року Олендорф був також унтер-статс-секретарем в міністерстві економіки і координував плани розвитку післявоєнної економіки Німеччини. Для цього він залучив Людвіга Ергарда, майбутнього батька німецького економічного дива і канцлера ФРН.
У 1946 році на Нюрнберзькому процесі проти головних військових злочинців Олендорф був одним з головних свідків звинувачення, розповівши про діяльність айнзатцгруп на окупованій території Радянського Союзу. У 1948 році він був засуджений до смертної кари на одному з наступних Нюрнберзьких процесів (Процес у справі про айнзатцгрупи). Незважаючи на його заслуги в економічній області, всі прохання про помилування були відхилені союзниками. Повішений 7 червня 1951 року.[12]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.