Опришівці

Опри́́шівці — колишнє село, а нині мікрорайон Івано-Франківська, простягається на південь від вулиці Дудаєва.

Опришівці Івано-Франківськ
Загальна інформація
48°53′13.898400100003″ пн. ш. 24°42′42.199200100006″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Опришівці
Адмінодиниця	Івано-Франківськ
Місцезнаходження	Івано-Франківськ
Населення	близько 5000 мешканців
Головні вулиці	вулиця Коновальця
Підприємства	меблева фабрика, арматурний завод, Бізнес-парк "Аркан"
Заклади освіти та культури	Ліцей №6 імені Івана Ревчука, Івано-Франківський Професійний Будівельний Ліцей
Автобус
Автобус	№41,№47,№21,№24,№61, №59,№56,№58,№53,№54,№57.
Карта

Георграфія

У мікрорайоні є 22 вулиці. Головна магістраль — вулиця Коновальця на заході, а на сході природною межею є Бистриця Надвірнянська. Громадський і культурний центр Опришівців — вулиця о. Івана Блавацького.

Історія

Село відоме від 1424 року. Згадується 5 травня 1438 року у протоколах галицького суду^[1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі^[2].

За податковим реєстром 1589 року село входило до Галицького повіту Галицької землі Руського воєводства, у селі було 4 кмети, 4 загородники і 1 піп (тобто, була церква)^[3].

У 1855-1944 рр. село належало до Станіславського повіту, надалі — до Лисецького району.

9 березня 1960 р. Станиславський облвиконком ухвалив рішення про приєднання Чукалівської сільської ради до Опришовецької^[4].

У 1965 році село приєднане до Івано-Франківська.

Релігія

• церква святої великомучениці Параскеви (1908; УГКЦ; мурована);
• церква Трьох Святителів (2021; УГКЦ).

Пам'ятники

• пам'ятник Тарасові Шевченку (4 жовтня 2013, скульптор Володимир Довбенюк)^[5][6]

Соціальна сфера

Нині працюють школи, два технічних училища, медичні заклади, музей (2018), меблева фабрика, арматурний завод, аеровокзал.

Населення

Проживає близько 5000 осіб.

Відомі люди

Народилися

• Ілля Сем'янчук (1895—1955) — кооператор, голова Окружного союзу кооперативів у 1930-х;
• Дмитро Літанюк — учасник національно-визвольних змагань, підпільник ОУН^[7];
• Яків Літанюк — учасник національно-визвольних змагань, підпільник ОУН^[7].

Проживали

• о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч^[8].

Галерея

• 
  Погруддя Івана Франка
• 
  Пам'ятник борцям за волю України
• 
  Храм Святої великомучениці Параскевії
• 
  Капличка
• 
  Храм Трьох Святителів
• 
  Фігура Богородиці Діви
• 
  Аеропорт

Див. також

• Мікрорайон Арсенал (Івано-Франківськ)
• Пасічна (Івано-Франківськ)

Примітки

1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.39, № 346
2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 94. [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
4. Редько А.Г. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 серпня 2019.
5. М. Грабовецький. В Івано-Франківську відкрили ще один пам’ятник Тарасові Шевченкові (фото) // Versii. — 2013. — 7 жовтня.
6. Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.  — с. 10.
7. В'язень «Кенгіра» // Галичина. — 2015. — 12 листопада.
8. Отці парафії. Отець Іван Блавацький // УГКЦ Парафія Святої великомучениці Параскеви.

Література

• М. Головатий. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 38-39
• Б. Гаврилів, І. Репела, В. Ревчук. Історія мікрорайону Опришівці м. Івано-Франківська / Івано-Франків. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. — Вид. 2-е, переробл., доповн. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2017. — 511 с. : іл.