Операнд

В мовах програмування та математиці, опера́нд (англ. operand) — аргумент операції; дані, які обробляються командою; граматична конструкція, яка позначає вираз, що задає значення аргументу операції; іноді операндом називають місце або позицію в тексті, де має стояти аргумент операції. В комп'ютерному програмуванні вони зазвичай виражаються як константи або змінні.

Приклади

Наступний вираз є прикладом операції та операндів:

${\displaystyle 3+6=9.}$

У цьому прикладі «${\displaystyle +}$» це символ операції яка називається додавання.

Операнд ${\displaystyle 3}$ є одним із вхідних величин з наступним додаванням оператора, а операнд ${\displaystyle 6}$ це інша, необхідна для роботи, вхідна величина.

Результат операції є ${\displaystyle 9}$. (Число «9» також називається сумою доданків «3» та «6».)

Операнди в програмуванні

В програмуванні операнд — це об'єкт, над яким виконується операція. Операції можуть бути математичними, такими як множення чи додавання, або вони можуть бути більш досконалими функціями. Основним прикладом операнда є змінна, оголошена в програмі, яка змінює значення через операції.

Завдяки впровадженню об'єктноорієнтованого програмування, основні змінні, що є операндами багатьох комп'ютерних програм, були вкладені з більш детальними властивостями та характеристиками через запрограмовані класи програмування та масиви.

Позначення

Вирази як операнди

Операнди можуть бути складними та складатися з виразів, які також містять оператори з операндами.

${\displaystyle (3+5)\times 2}$

У наведеному вище прикладі ${\displaystyle (3+5)}$ є першим операндом для оператора множення та ${\displaystyle 2}$ ${\displaystyle -}$ другим. Операнд ${\displaystyle (3+5)}$ є виразом, який містить оператор додавання, котрий має операнди ${\displaystyle 3}$ та ${\displaystyle 5}$.

Черговість операцій

Докладніше: Черговість операцій

Правило старшинства впливає на те, яким буде значення операнда для певного оператора.

${\displaystyle 3+5\times 2}$

У наведеному виразі оператор множення має вищий пріоритет ніж оператор додавання, тож оператор множення має ${\displaystyle 5}$ та ${\displaystyle 2}$ як операнди. Оператор додавання має операнди ${\displaystyle 3}$ та ${\displaystyle (5\times 2)}$.

Позиціонування операндів

В залежності від положення операндів щодо знака операції розрізняють префіксні (наприклад, ${\displaystyle \sin(x)}$ (${\displaystyle x}$ — операнд)), інфіксні (наприклад, ${\displaystyle a+b}$ (a, b — операнди)) і постфіксні (наприклад, ${\displaystyle x^{3}}$ (${\displaystyle x}$ — операнд)) записи операції.

Префіксні та постфіксні поширені в інформатиці.

Нижче наведені приклади трьох різних нотацій. Всі вони представляють операцію додавання чисел «1» та «2».

${\displaystyle 1+2}$ (інфіксна нотація)

${\displaystyle +}$ ${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle 2}$ (префіксна нотація)

${\displaystyle 1}$ ${\displaystyle 2}$ ${\displaystyle +}$ (постфіксна нотація)

Арність

Число операндів оператора називається арністю. Залежно від числа операндів розрізняють одномісні (унарні, або монадичні) операції (наприклад,${\displaystyle -a}$); двомісні (бінарні, або діадичні) операції (${\displaystyle a+b}$); багатомісні (або поліадичні) операції.