20 вересня 1915 року спортивними організаціями Одеси була проведена перша одеська олімпіада, яка включала в себе 25 різних змагань.
Одеські спортсмени беруть участь в сучасних Олімпійських іграх з 1952 року. Вони були у складі команд Радянського Союзу (1952—1988) та України— з 1994 року. В 1992 році, після розпаду СРСР, виступали під олімпійським прапором у складі Об'єднаної команди.
Одеські спортсмени ставали олімпійськими чемпіонами у таких видах спорту, які були найбільш розвинені у місті: волейбол, легка атлетика, веслувальний спорт, стрільба, фігурне катання[2], спортивна гімнастика та плавання. Віктор Петренко та Оксана Баюл є єдиними олімпійськими чемпіонами від України з фігурного катання[2].
Олімпійськими чемпіонами стали:[3]
Ніколаєва Маргарита Миколаївна— дворазова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики в Римі у 1960 році. Завоювала перші дві золоті медалі на олімпіадах як спортсменка Одеси— в командному заліку (результат— 382.320) та в опорному стрибку (результат— 19.316)[4].
Сибіряков Едуард Федорович— олімпійський чемпіон з волейболу в Токіо у 1964 році (олімпійський дебют сбірої СРСР з волейболу). В Мехико у 1968 році вдруге стає олімпійським чемпіоном (в той час він вже гравець ЦСКА, Москва).
Авілов Микола Вікторович— олімпійський чемпіон з легкої атлетики (десятиборець) в Мюнхені у 1972 році. Встановив світовий рекорд— 8 454 очки (попередній світовий рекорд— 8417 очок). В змаганнях брали участь 33 спортсмени з 19 країн[5].
Железняк Яків Ілліч— олімпійський чемпіон з стрільби (стрільба по кабану, що біжить, на дистанції 50 метрів) в Мюнхені у 1972 році. Встановив світовий рекорд— 569 очок (попередній рекорд— 566 очок). В змаганнях брали участь 28 спортсменів з 16 країн[6]. Єдиний радянський стрілець який користувався вітчизняною зброєю, гвитівкою БК-2 №657[7].
Рябчинська Юлія Петрівна— олімпійська чемпіонка з веслування на байдарках (500 м) в Мюнхені у 1972 році з результатом 2:03.17[8].
Петренко Сергій Володимирович— дворазовий олімпійський чемпіон з веслувального спорту (каное-двійка, партнер— Олександр Юрійович Виноградов, Москва), дистанції 500 та 1000 метрів) в Монреалі у 1976 році.
Мушта-Олізаренко Надія Федорівна— олімпійська чемпіонка з легкої атлетики (біг 800 метрів) в Москві у 1980 році з результатом 1:53.43— світовий рекорд[9].
Авдєєнко Геннадій Валентинович Спортивний клуб армії— олімпійський чемпіон з легкої атлетики (стрибки у висоту) в Сеулу у 1988 році з результатом 2 м 38 см (олімпійський рекорд)[10].
Петренко Віктор Васильович— олімпійський чемпіон з фігурного катання (одиночні змагання у чоловіків) в Альбервілі у 1992 році.
Гуцу Тетяна Костянтинівна— дворазова олімпійська чемпіонка з спортивної гімнастики (командна та абсолютна першість) в Барселоні у 1992 році.
Баюл Оксана Сергіївна— олімпійська чемпіонка з фігурного катання (одиночні змагання у жінок) в Ліллехамері у 1994 році. Перша олімпійська чемпіонка незалежної України. Виступала за спортивне товариство профспілок «Україна» (Дніпропетровськ, Одеса). Тренери— Антоніна Товстик, Станіслав Коритек, з 1991 року Галина Змієвська та Валентин Ніколаєв.
Мільчев Микола Миколайович— олімпійський чемпіон зі стендової стрільби в Сіднеї у 2000 році (150 очок із 150 можливих, повторення світового рекорду).
Чебан Юрій Володимирович— дворазовий олімпійський чемпіон з веслування на каное (каное-одиночка 200 метрів) в Лондоні у 2012 році (результат 42,291 секунди, олімпійський рекорд) та в Ріо-де-Жане́йро у 2016 році (результат 39,279 секунди, олімпійський рекорд). Перший і єдиний олімпійський чемпіон в історії веслування на дистанції С-1 200 метрів у чоловіків.
Кравацька Олена Віталіївна— олімпійська чемпіонка (2024) і срібна призерка Олімпійських ігор (2016) з фехтування у командній шаблі.
Мондзолевський Георгій Григорович (виступав за одеські команди «Буревісник» та СКА, 1951—1956, Бронзовий призер чемпіонатів СРСР (1955) та світу (1956)). Після переходу до ЦСКА (Москва)— дворазовий олімпійський чемпіон з волейболу в Токіо у 1964 році та в Мехико у 1968 році.
Семенець Володимир Іванович (починав в товаристві «Динамо» (Одеса), потім переїхав до Києва)— олімпійський чемпіон з велоспорту в Мюнхені у 1972 році у парі з Ігорем Целовальниковим в тандемі на дистанції 2000 метрів.
Lenny Krayzelburg (Леонід Крайзельбург)— чотириразовий олімпійський чемпіон з плавання у складі збірної США в Сіднеї у 2000 році (100, 200-метрівка на спині, комбінована естафета 4х100) та в Афінах у 2004 році (комбінована естафета 4х100) . Одеський спортивний клуб армії, тренер в Одесі Віталій Оганесович Авакумян[11]. Емігрував до США у 1989 році. Тренер в США Марк Шуберт (Mark Schubert)[12]. Капітан команди пловців збірної США на олімпійських іграх в Афінах. «Внесок якої системи— радянської чи американської— більший у Ваші … золоті олімпійські медалі?» — «Мінімум 50 на 50. Причому, мінімум— на користь радянської школи. Якби я не отримав в Одесі основу, в Америці не домігся б результатів, які зараз маю» (Ленни КРАЙЗЕЛЬБУРГ: «Плавание— нудный вид спорта». Известия, 7 апреля 2002)[13]
Євген Платов (починав свої виступи в Одесі з першою партнеркою Оленою Крикановою, чемпіони України, спортивну кар'єру продовжив у Москві)— разом з Оксаною Грищук (теж народилася в Одесі), дворазові олімпійські чемпіони з фігурного катання (спортивні танці на льоду) в Ліллехамері у 1994 році та в Нагано у 1998 році[14]
Микола Авілов
Віктор Петренко
Оксана Баюл
Микола Мільчев
Юрій Чебан
Досягнення одеських олімпійських чемпіонів, їх значний внесок в розвиток спорту в Одесі, олімпійський рух знайшов відображення в музеях, алеях та залах слави:
Одеський музей спортивної слави імені чемпіонки олімпійських ігор Юлії Рябчинської. Музей створено зусиллями Заслуженого тренера СРСР і України Геннадія Павловича Дяченко[15].
26 грудня 2007 року відбулося урочисте відкриття нового музею, який розташований за адресою вулиця Єврейська, 4-а[15].
В музеї представлені фотографії всіх олімпійських чемпіонів-одеситів[16]. 12 вересня 2013 року відкрився ще музей Спортивної слави Одещини[17].
Алея Слави олімпійських чемпіонів (стадіон «Спартак», Одеса). Відкрита у день міста 2 вересня 2010 року[18]. Планується масштабна реконструкція, яка б була достойна одеських чемпіонів[19],[20].
Олімпійський урок [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]. У 2013 році, після 25-річної перерви, було відроджено легкоатлетичні забіги від моря в гору по Потьомкінським сходам. Свого часу заснувала ці забіги Надія Олізаренко.
Найбільшу активність олімпійці Одеси проявляють під час проведення «Дня щастя».
«День щастя» [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]— міжнародна щорічна програма корпорації МакДональдз, що проводиться з 2002 року у понад 100 країнах світу. За роки проведення акції компанія МакДональдз в Україні спрямувала благодійну допомогу у розмірі понад 10млн грн. на придбання медичного обладнання для більше ніж 50 дитячих лікарень України за такими напрямками: кардіологічна, реанімаційна апаратура, дефібрилятори, обладнання для надання невідкладної допомоги та лікування органів дихання, неонатологічне обладнання для виходжування недоношених немовлят.
До ресторану швидкого харчування у цей день приходять Олімпійські чемпіони: Микола Авілов, Яків Железняк, Надія Олізаренко, Олена Соколовська, Микола Мільчев, Юрій Чебан та інші одеські діячі спорту та культури.
Діти спілкуються з Олімпійськими чемпіонами, які цього дня працюють за касами і продають сувенірні долоньки та серця, брелоки, диски з дитячими казками. Олімпійські чемпіони з радістю підписують для своїх шанувальників календарі Національного олімпійського комітету України зі своїм зображенням.
Одеський фігуріст Віктор Петренко брав участь у трьох зимових Олімпійських іграх. У складі команди Радянського Союзу в Калгарі (1988) здобув бронзу, в Альбервілі (1992) у складі Об'єднаної команди став олімпійським чемпіоном, в Ліллехамері (1994) у складі збірної України посів четверте місце[2].
Делегація з України включала також олімпійських чемпіонів Оксану Баюл та Віктора Петренка, на яких присутні на пресовій конференції звернули особливу увагу[22].
Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 9 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 11 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 18 квітня 2020. Процитовано 11 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 5 квітня 2011. Процитовано 11 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 11 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 2 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 27 вересня 2015. Процитовано 26 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 22 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 1 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Архівована копія. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Анна Кравчук. Наше життя / Our Life.- 1994.- №4.- с. 1-3.
Вонсович В. Победы спортсменов-одесситов и формирование олимпийской коллекции в собрании Одесского историко-краеведческого музея // Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею.- 2005.- №1.- С.34-39.
Новая Аллея славы. Порто-Франко.- №35 (1031), 10.09.2010.
Базунов Б.А. Кумиры стадионов Эллады.— Москва: Советский спорт, 2004.— 372с.— ISBN 5-85009-933-6.
Суриков И. Е., Ленская В.С., Соломатина Е.И., Таруашвили Л.И. История и культура Древней Греции: Энциклопедический словарь.— Москва: Языки славянских культур, 2009.— 792с.— ISBN 978-5-9551-0355-6.
Волошин А.П. На олімпійській хвилі.— Київ: МП Леся, 2007.— 448с.— ISBN 966-8126-26-2.
Башкатов А.В. Я. Железняк.— Москва: Физкультура и спорт, 1976.— 160с.
Башкатов А.В. Н. Авилов.— Москва: Физкультура и спорт, 1974.— 191с.
Ефимов В.Е. Юрий Чебан. Восхождение на Олимп.— Одесса: ВМВ, 2013.— 144с.— ISBN 978-966-413-386-6.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.