Loading AI tools
Борзнянський район З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Оле́нівка — село в Україні, у Борзнянській міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 2018 центр Оленівської сільської ради. Населення — 1409 осіб (2012 рік)[1].
село Оленівка | |
---|---|
Поминальна служба на могилі П.Куліша і Г.Барвінок. Історико-меморіальний музей «Ганнина пустинь». 2009 рік | |
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Ніжинський район |
Тер. громада | Борзнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA74040070140087960 |
Облікова картка | Оленівка |
Основні дані | |
Населення | 895 мешканців |
Площа | 5 км²[1] |
Густота населення | 281,8 осіб/км² |
Поштовий індекс | 16441 |
Телефонний код | +380 4653 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°15′4″ пн. ш. 32°17′50″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
115 м |
Водойми | річки: Оленівка, Борзна |
Відстань до обласного центру |
116 км |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Плиски |
Відстань до залізничної станції |
20 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 16400, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Борзна, вул. Пантелеймона Куліша, буд. 104 |
Карта | |
Мапа | |
|
Село розташоване в західній частині громади, за 7 км від центру громади — міста Борзна (автошлях Т 2552) та за 20 км від залізничної станції Плиски. Висота над рівнем моря — 117 м[2].
У цій місцевості люди мешкали з давніх-давен. Поблизу села виявлено два поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.).
Перша письмова згадка про Оленівку відноситься до 1654 року у Присяжних книгах Ніжинського та Білоцерківського козацьких полків. Тоді ж козацька Оленівка згадується як містечко на річці Ігрі. Відомо також, що в Оленівці певний час містилася канцелярія Борзнянської сотні Ніжинського полку: її сотником був Олексій Веридарський, який разом із дружиною Марією, дочкою полковника Василя Часника, мали тут володіння[3].
Але більше Оленівка відома завдяки хутору Мотронівка, розташованому поруч із селом. Хутір був заснований батьком української письменниці Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш, яка більше відома як Ганна Барвінок, Михайлом Білозерським серед старого гаю. Це була предківщина його дружини Мотрони Василівни — тому і хутір, на честь її, було названо Мотронівкою. Інші назви — Кулішівка, Ганнина Пустинь. Коли згорів перший український рукописний переклад Біблії, Пантелеймон Куліш на честь дружини перейменував Мотронівку на Ганнину пустинь, а та в свою чергу назвала хутір Кулішівкою по смерті Куліша.
22 січня 1847 року Оленівку та хутір Мотронівку відвідав Тарас Шевченко, який був боярином на весіллі Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок. Самі Куліш із дружиною остаточно оселилися в Мотронівці лише в 1883 році. Тут видатний письменник і філософ писав «Чорну Раду», тут він перекладав Шекспіра, Гете, Байрона, завершив працю «Отпадение Малоросии от Польши». Тут видатний українець і українка знайшли останній спокій.
У роки громадянської війни житель Оленівки М. Г. Коваленко організував партизанський загін, який вів боротьбу проти кайзерівців. Командирами Червоної армії в той час були А. Т. Похітушка і П. Я. Кривець.
Православні села мали дві церкви: Свято - Семенівська (зруйнована більшовиками у 1930 році) та Свято - Вознесенська (згоріла від попадання бомби у вересні 1941 року).
750 жителів села брали участь у Другій світовій війні, 183 із них удостоєні урядових нагород, 376 — віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. На їх честь у селі споруджено обеліск. Важкі бої точилися в Оленівці восени 1943 року: після звільнення радянськими військами 7 вересня Борзни, німці перейшли в контрнаступ з боку Іллінців і Мавошино. Запеклі бої тривали до 12 вересня[4].
У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Фрунзе, за яким було закріплено 7964 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4044 га орної землі. Це було багатогалузеве господарство, де вирощували зернові культури, картоплю, цукровий буряк, льон, коноплі, овочі, займалося м'ясо-молочним тваринництвом. Спеціалізувався колгосп у виробництві шерсті і м'яса баранини.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Борзнянської міської громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Борзнянського району, увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1398 | 99.22% |
російська | 11 | 0.78% |
Усього | 1409 | 100% |
У селі є загальноосвітня школа 1-3ст., будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, кафе, відділення зв'язку.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.