Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Нікішин Богдан Сергійович (29 травня 1980, Дніпропетровськ) — український фехтувальник, олімпієць, чемпіон світу та багаторазовий призер чемпіонатів світу та Європи.
| Чемпіонати світу | ||
|---|---|---|
| Золото | Москва 2015 | командна шпага |
| Срібло | Будапешт 2013 | командна шпага |
| Срібло | Будапешт 2019 | командна шпага |
| Бронза | Турин 2006 | командна шпага |
| Бронза | Усі 2018 | індивідуальна шпага |
| Чемпіонати Європи | ||
| Срібло | Лейпциг 2010 | командна шпага |
| Срібло | Тбілісі 2017 | командна шпага |
| Бронза | Леняно 2012 | командна шпага |
| Бронза | Загреб 2013 | командна шпага |
| Бронза | Торунь 2016 | індивідуальна шпага |
| Бронза | Торунь 2016 | командна шпага |
| Бронза | Новий Сад 2018 | індивідуальна шпага |
| Богдан Нікішин | ||
|---|---|---|
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Національність | українець | |
| Громадянство |  Україна | |
| Народження | 29 травня 1980 (44 роки) Дніпропетровськ | |
| Зріст | 188 см | |
| Вага | 85 кг | |
| Спорт | ||
| Країна | Україна | |
| Вид спорту | фехтування | |
| Дисципліна | шпага | |
| Клуб | Збройні сили | |
| Нац. збірна | Україна | |
Нагороди
| ||
 Нікішин Богдан Сергійович у Вікісховищі | ||
Фехтуванням почав займатися у десять років. У 1998 році став срібним призером юніорського чемпіонату світу в командних змаганнях. З 2001 року увійшов до складу дорослої збірної України та дебютував на чемпіонаті світу.
У 2004 році поїхав на свої перші Олімпійські ігри, де програв у першому поєдинку Александру Ністору (6:15). У команді з Віталєм Ошаровим,Дмитром Карюченком та Максимом Хворостом програли у стартовому поєдинку збірній Угорщини (34:38), а впевнені перемоги над збірними Єгипту (45:36) та США (45:33) дозволили їм посісти підсумкове п'яте місце.
У сезоні 2005/06 Нікішин здобув свою першу особисту нагороду, ставши третім на етапі Гран-прі у Досі. На чемпіонаті світу в Турині українська команда (Нікішин, Карюченко та Хворост, Чумак) зуміла перемогти збірну Угорщини в поєдинку за бронзу. Ця медаль стала першою в історії українського командного шпажного фехтування.
У Олімпійські ігри в Пекіні склалися не дуже вдало. В індивідуальній шпазі, після перемоги над Мауком Вудом (15:7) у попередньому раунді, програв Міхаелю Каутеру (12:15). А у команді з Максим Хворостом, Чумаком та Медведєвим програли полякам (37:45) та угорцям (29:41). Перемога на збірною Південної Кореї (41:39) дозволила посісти лише сьоме місце із дев'яти команд.
У 2010 році зумів виграти свою першу медаль чемпіонату Європи. Команда у складі Нікішина, Хвороста, Карюченка та Рейзліна поступилася лише у фіналі збірній Угорщини.
У 2012 році Рейзліна замінив Герей, а українська збірна виграла бронзу чемпіонату Європи. На Олімпійські ігри в Лондоні пройти кваліфікацію не зумів. На цих змаганнях був відсутній командний турнір, а єдиним шпажистом, який представляв збірну України став Дмитро Карюченко.
2013 рік став дуже вдалим у командних змаганнях. На чемпіонаті Європи у Загребі, команда: Герей, Карюченко, Нікішин, Медведєв виграла бронзові медалі, а на чемпіонаті світу в Будапешті поступилася у фіналі господарям змагань (38:42).
Сезон 2013/14 виявився успішним в плані особистих результатів. Незважаючи на відсутність медалей на великих змаганнях, Нікішин здобув дві перемоги на етапах Кубка світу та виграв одну бронзову медаль, що дозволило йому посісти друге місце у заліку Кубка світу.
На чемпіонаті світу 2015 року в Москві здобув своє найважливіше досягнення у кар'єрі. У команді з Дмитром Карюченком, Максимом Хворостом та Анатолієм Гереєм зумів стати чемпіоном світу. Ця перемога стала першою для української чоловічої шпаги на змаганнях такого рівня.
Після здобуття першої для себе медалі континентальної першості в індивідуальному заліку на чемпіонаті Європи 2016, визнаний Національним олімпійським комітетом України найкращим спортсменом червня 2016 року, а його особистий тренер Ольга Маркіна визнана найкращим тренером червня.[1]. Крім того, разом з партнерами по команді — Дмитром Карюченком, Максимом Хворостом та Анатолієм Гереєм — Богдан Нікішин здобув бронзову нагороду і в командному турнірі.
На Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро їхав у статусі четвертого сіяного спортсмена. Особистий турнір розпочав із впевненої перемоги над Цзяо Яньлунем (11:15), але у другому поєдинку мінімально програв Беньяміну Штеффену (14:15). У командній шпазі українська збірна отримала другий номер посіву. У чвертьфіналі впевнено здолали збірну Росії (45:32), але у півфіналі поступилися збірній Італії (33:45). У бронзовому поєдинку змагалися проти досвідченої збірної Угорщини. Угорці зуміли отримати перевагу, утримавши її до кінця сутички (37:39).
У сезоні 2016/17 Володимир Станкевич замінив Дмитра Карюченка, який завершив кар'єру. У новому складі зумів виграти срібну медаль чемпіонату Європи, мінімально поступившись у фіналі Росії (36:37). Також Нікішин виграв у сезоні дві особисті нагороди (золото та бронзу) та дві командні нагороди (срібло та бронза) на етапах Кубка світу та Гран-прі.
Сезон 2017/18 став найкращим у кар'єрі спортсмена. На етапах Кубка світу тричі вигравав срібні медалі, а також став переможцем етапу в канадському Ванкувері. Після особистої бронзової нагороди на чемпіонаті Європи, вперше в ка'єрі очолив світовий рейтинг шпажистів FIE[2]. На чемпіонаті світу в Усі, отримав перший номер посіву та зумів дійти до півфіналу, де поступився Рубену Лімардо (4:7). Ця медаль стала першою особистою нагородою для спортсмена на чемпіонатах світу. За підсумками сезону, в загальному заліку Кубка світу, поступився лише французу Янніку Борелю .
На чемпіонаті світу 2019 року зумів вдало виступити в командному турнірі. Разом із Анатолієм Гереєм, Ігорем Рейзліним та Романом Свічкарем, перемогли збірні Гонконгу (45:40), Угорщини (45:36), Італії (37:34) та Китаю (38:24), вийшовши у фінал, де поступилися Франції (37:45).
На Олімпійських іграх в Токіо, які стали для спортсмена останніми змаганнями у кар'єрі, разом із Оленою Костевич став прапороносцем збірної України на церемонії відкриття. Самі змагання склалися навдало: в індивідуальній шпазі мінімально поступився китайцю Лань Мінхао (11:12) у першій сутичці, а в командних змаганнях програли в першому поєдинку збірній Китаю (35:45).
Після завершення кар'єри почав працювати старшим тренером жіночої збірної України.
|
|
| Сезон | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Місце | 85 | 77 | 100 | 43 | 94 | 31 | 61 | 23 | 82 | 22 | 8 | 2 | 20 | 6 | 10 | 2 | 3 | 12 | 15 | 19 |
| Олімпіада | Дисципліна | Місце |
|---|---|---|
| Афіни 2004 | шпага, індивідуальні | 34 |
| Афіни 2004 | шпага, командні | 5 |
| Пекін 2008 | шпага, індивідуальні | 28 |
| Пекін 2008 | шпага, командні | 7 |
| Ріо-де-Жанейро 2016 | шпага, індивідуальні | 10 |
| Ріо-де-Жанейро 2016 | шпага, командні | 4 |
| Токіо 2020 | шпага, індивідуальні | 19 |
| Токіо 2020 | шпага, командні | 6 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
