Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Несподівана вакансія (англ. The Casual Vacancy) — книга Джоан Ролінґ. Перший роман, написаний авторкою після закінчення серії про Гаррі Поттера, перший роман, орієнтований на дорослу аудиторію. Книга була опублікована 27 вересня 2012 року у видавництві Little, Brown and Company[1]. Англійське видання має 512 сторінок.
 | |
| Автор | Джоан Ролінґ |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Casual Vacancy |
| Країна | Велика Британія |
| Мова | англійська мова |
| Жанр | трагікомедія, чорний гумор і Політична фантастика |
| Видавництво | Little, Brown and Company |
| Видано | 27 вересня 2012 |
| Видано українською | А-ба-ба-га-ла-ма-га |
| Перекладач(і) | Віктор Морозов, Тарас Малкович |
| Тип носія | на папері, електронний варіант, аудіокнига |
| Сторінок | 512 с. |
| ISBN | ISBN 978-1-4087-0420-2 |
| Попередній твір | Казки барда Бідла |
| Вебсайт | jkrowling.com/book/the-casual-vacancy/ |
Німецький переклад опубліковано у той самий день, що й оригінал[2], французький переклад з'явився вже наступного дня, 28 вересня 2012 року[3].
Український переклад опубліковано в «Дорослій серії» видавництва Івана Малковича «А-ба-ба-га-ла-ма-га» 21 березня 2013 року, яке свого часу видало українською всі романи про Гаррі Поттера. Над українським перекладом працював Віктор Морозов[4].
Вже за перші дні продажу книга Ролінґ очолила списки бестселерів найбільших книгарень Великої Британії та США. За даними USA Today, протягом першого тижня книгарням вдалося продати понад 120 000 примірників роману[5].
Компанія BBC придбала права на екранізацію книги, вихід фільму запланований на 2014 рік.
Книга присвячена Нейлу: Нейлу Мюррею, чоловіку Джоан Ролінґ. Це третя книга Ролінґ, присвячена йому (першими були книги Гаррі Поттер і Орден Фенікса та Гаррі Поттер і смертельні реліквії).
Роман поділяється на сім частин, кожна з яких розділена на декілька різних за змістом підрозділів. Кожна частина починається визначенням із книги Чарльза Арнольда-Бейкера «Управління місцевими радами».
Дія відбувається в містечку Пеґфорд (англ. Pagford). Роман поділяється на сім частин, перша починається смертю 44-річного члена місцевої ради Баррі Фербразера від аневризми біля місцевого гольф-клубу в день річниці його шлюбу. Новина про смерть Фербразера швидко поширюється Пеґфордом, починається боротьба. Проблема виникає при ухваленні рішення про перебування в адміністративному підпорядкуванні містечка мікрорайону «Поля» (англ. The Fields): покійний Фербразер виступав за залишення району в підпорядкуванні Пеґфорда, тоді як його супротивник Говард Моллісон, голова місцевої ради, підтримував перепідпорядкування Полів сусідньому місту Ярвілу.
Оскільки Баррі Фербразер помер, призначаються вибори на вільне місце до місцевої ради. На це місце претендують Майлз Моллісон, Колін Вол і Саймон Прайс. Ендрю, син Саймона, вирішує здискредитувати батька, щоб той відмовився від участі у виборах. За допомогою SQL ін'єкції він отримує доступ до облікового запису Баррі Фербразера на сайті місцевої ради, змінює ім'я користувача на «Привид_Баррі_Фербразера» і публікує допис, в якому оприлюднює інформацію про те, що Саймон купив крадений комп'ютер і нелегально підробляє на типографії, де працює, після роботи. Внаслідок цього Саймон Прайс зняв свою кандидатуру з виборів, як і хотів його син, і пізніше був звільнений з роботи. Згодом Суквіндер Джаванда, скориставшись тим самим способом (вони обоє дізналися про SQL ін'єкцію на уроках інформатики у школі), створює повідомлення про те, що її мати Парміндер Джаванда була закохана у Баррі Фербразера й через те у всьому його підтримувала. Такий самий допис публікує і Жирко Вол про свого батька Коліна Вола, заступника директора школи «Вінтердаун», і розповідає, що Каббі (прізвисько Коліна) має нав'язливий страх того, що приставав до дитини, хоча певно не пам'ятає цього факту. Нарешті, щоб допомогти батькові й загладити свою провину через його звільнення з роботи, Ендрю Прайс публікує на сайті четверте повідомлення, де йдеться про сексуальні стосунки між Говардом Моллісоном і його напарницею Морін. Дізнавшись про це повідомлення, Говард отримує другий інфаркт. На виборах до місцевої ради переміг Майлз Моллісон. Після цього дружина розповіла йому, що не кохає його і що свідомо цілувалася з підлітком Ендрю Прайсом. Втім, після інфаркту Говарда вони помирилися.
Іншим напрямом роману є складне життя Кристал Відон. Шістнадцятирічна Кристал живе на Полях з матір'ю, яка є повією й наркоманкою, і трирічним братом Роббі. До їхньої родини прикріплена соціальна працівниця Кей Баден, яка намагається допомогти Террі зупинити вживати наркотики. Террі лікується у клініці «Белчепел», певний час навіть доволі успішно, але зривається і приймає героїн. Оббо, друг Террі, ґвалтує Кристал. Дівчина хоче створити сім'ю і втекти з дому, тому займається сексом без презерватива з Жирком, сподіваючись завагітніти від нього. Саме під час їхньої зустрічі гине Роббі (залишений без нагляду, він втонув у річці), попри спробу Суквіндер врятувати його. Не в силі пережити це, Кристал вчиняє самогубство: свідомо вводить собі завелику дозу героїну. Роман завершується спільним похороном Кристал і Роббі.
Через помилку англійського видавця в першому прес-релізі персонаж Баррі Фербразер був названий Баррі Фервітером. Спочатку планувалося, що в книзі буде 480 сторінок[6].
Аудіокниги англійською мовою озвучив актор Том Голландер[7].
Обкладинку до нового роману Ролінґ створив Джон Грей, відомий як ілюстратор першого роману Джонатана Сафрана Фоера «Все ясно».[8]
Лев Гроссман у журналі Time Magazine так написав про новий роман Ролінґ:
| Це великий, амбіційний, блискучий, світський, кумедний, глибоко хвилюючий і надзвичайно промовистий роман про сучасну Англію, багатий на літературний дотеп й цілком позбавлений будь-яких недоречностей.
Оригінальний текст (англ.) It's a big, ambitious, brilliant, profane, funny, deeply upsetting and magnificently eloquent novel of contemporary England, rich with literary intelligence and entirely bereft of bullshit.[9] |
Газета The Guardian написала про роман так:
| Вакантне місце — не шедевр, але таки зовсім непоганий роман: дотепний, технічно досконалий і часто веселий.
Оригінальний текст (англ.) The Casual Vacancy is no masterpiece, but it's not bad at all: intelligent, workmanlike, and often funny.[10] |
Газета Wall Street Journal написала у своїй рецензії таке:
| Коли ви познайомитеся з Майлсами й Сімонсами, й події починуть розвиватися, роман читається дуже легко. Вакантне місце — не твір Джордж Еліот, але це Д. К. Роулінг і досить високого ґатунку.
Оригінальний текст (англ.) Once you get your Mileses and Simonses straight and events begin to unfurl, it becomes a positively propulsive read. „The Casual Vacancy“ may not be George Eliot, but it's J.K. Rowling; and that's pretty good.[11] |
Літературний критик Нью-Йорк Таймс Мічіко Какутані вважає, що новий роман Роулінг програє у порівнянні з романами про Гаррі Поттера:
| Ми не маємо відчуття, що знаємо підґрунтя історії персонажів „Несподіваної вакансії“ так само детально, як історію Гаррі та його друзів і ворогів, так само й закінчуючи роман, не маємо того повного розуміння, як їхнє минуле та минуле їхніх родин позначилося на теперішньому житті.
Оригінальний текст (англ.) We do not come away feeling that we know the back stories of the „Vacancy“ characters in intimate detail the way we did with Harry and his friends and enemies, nor do we finish the novel with a visceral knowledge of how their pasts — and their families’ pasts — have informed their present lives.[12]
[13][14] |
Позитивні рецензії з'явилися також серед матеріалів Associated Press та на сторінках «Daily Beast».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
