Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Населення Гаїті. Чисельність населення країни 2015 року становила 10,110 млн осіб (89-те місце у світі)[1]. Оцінка кількості населення цієї держави враховує ефекти зайвої смертності через захворювання на СНІД. Чисельність гаїтян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 22,31 ‰ (73-тє місце у світі), смертність — 7,83 ‰ (103-тє місце у світі), природний приріст — 1,172 % (103-тє місце у світі) 
.
Населення Гаїті  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 10,110 млн осіб |
| Густота | 388,6 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 2,76 ‰ |
| Природний приріст | ▲1,172 % |
| Народжуваність | 22,31 ‰ |
| Фертильність | 2,69 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 7,83 ‰ |
| Смертність немовлят | 47,98 ‰ |
| • до 14 років | 33,28 % |
| • 15–64 років | 62,54 % |
| • старіші за 65 років | 4,18 % |
| Середня тривалість життя | 63,51 року |
| • чоловіків | 62,07 року |
| • жінок | 64,95 року |
| загалом | 0,99 чол./жін. |
| при народженні | 1,01 чол./жін. |
| до 15 років | 1,01 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,99 чол./жін. |
| після 65 років | 0,81 чол./жін. |
| Нація | гаїтянці |
| Найбільший етнос | гаїтянці |
| Нацменшини | — |
| Офіційна | французька, креольська |
| Також у побуті | — |
Народжуваність у Гаїті, станом на 2015 рік, дорівнює 22,31 ‰ (73-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,69 дитини на одну жінку (71-ше місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 34,5 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 22,7 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2012 рік)[1].
Смертність у Гаїті 2015 року становила 7,83 ‰ (103-тє місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,172 % (103-тє місце у світі)[1].
Середній вік населення Гаїті становить 22,6 року (174-те місце у світі): для чоловіків — 22,4, для жінок — 22,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 63,51 року (187-ме місце у світі), для чоловіків — 62,07 року, для жінок — 64,95 року[1].
Вікова структура населення Гаїті, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
Густота населення країни 2015 року становила 388,6 особи/км² (32-ге місце у світі)[1]. Населення територією країни розподілене досить рівномірно. Найбільша концентрація в прибережних районах та навколо столиці.
Гаїті високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 58,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,78 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Порт-о-Пренс (столиця) — 2,44 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
Річний рівень еміграції 2015 року становив 2,76 ‰ (177-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
У країні налічується 62,59 тис. внутрішньо переміщених осіб, переважно жертв землетрусу 2010 року[1].
У країні перебуває 977 осіб без громадянства (народжені в Домініканській Республіці до 2010 року)[1].
Гаїті є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[3].
Головні етноси країни: темношкірі — 95 %, мулати й білі — 5 % населення[1].
| Мови Гаїті (2015 рік)[1] | ||||
|---|---|---|---|---|
| Мова: | Відсоток: | |||
| французька | % | |||
| креольська | % | |||
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво (державна релігія) — 54,7 %, вудуїзм (державна релігія з 2003 року) — 2,1 %, протестантизм — 28,5 % (баптизм — 15,4 %, п'ятидесятництво — 7,9 %, адвентизм — 3 %, методизм — 1,5 %, інші — 0,7 %), інші — 4,6 %, не сповідують жодної — 10,2 %[1]. Анімістичні й вудуїстські практики дуже поширені серед католиків.
Рівень письменності 2015 року становив 60,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 64,3 % — серед чоловіків, 57,3 % — серед жінок[1].
Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.
Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2007 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,6 % ВВП країни (96-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 47,98 ‰ (40-ве місце у світі); хлопчиків — 51,71 ‰, дівчаток — 44,21 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 359 випадків на 100 тис. народжень (31-ше місце у світі)[1].
Гаїті входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні дуже високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, гарячка денге, малярія. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].
2014 року зареєстровано 141,3 тис. хворих на СНІД (33-тє місце у світі), це 1,93 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (27-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 3,8 тис. осіб (40-ве місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 10,7 % (137-ме місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 11,6 % (оцінка на 2012 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 64,9 % населення в містах і 47,6 % у сільській місцевості; загалом 57,7 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 33,6 %, в сільській місцевості — 19,2 %, загалом по країні — 27,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 1,2 км³ на рік, або 134,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 17 % припадає на побутові, 3 % — на промислові, 80 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 62,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 54,8 %; частка осіб похилого віку — 7,5 %, або 13,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 58,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 0,7 %, верхній дециль — 47,7 % (станом на 2001 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 7,4 млн осіб не має доступу до електромереж; 38 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 72 %, у сільській місцевості — 15 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,233 млн унікальних інтернет-користувачів (119-те місце у світі), що становило 12,2 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2014 року становили 4,594 млн осіб (88-ме місце у світі)[1]. Гостра нестача кваліфікованої робочої сили і всіх видів технічного персоналу. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 38,1 %; промисловість і будівництво — 11,5 %; сфера послуг — 50,4 % (2010)[1]. 2,587 млн дітей у віці від 5 до 14 років (21 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2010 року дорівнювало 40,6 % працездатного населення (197-ме місце у світі)[1]. Формально 70 % населення країни не мають постійного джерела доходу.
Важливий перевалочний пункт Карибського регіону для кокаїну, що прямує на ринок США і Європи; значне внутрішнє споживання конопель; у країні присутня значна готівкова маса, отримана від контрабанди наркотиків; колумбійські наркокортелі використовують Гаїті для власних нелегальних фінансових транзакцій[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Гаїті докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не в повній мірі, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[5][6].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
| Рік | Населення | Зміна |
|---|---|---|
| 1950 | 3 221 000 | — |
| 1955 | 3 516 000 | +9.2% |
| 1960 | 3 869 000 | +10.0% |
| 1965 | 4 275 000 | +10.5% |
| 1970 | 4 713 000 | +10.2% |
| 1975 | 5 144 000 | +9.1% |
| 1980 | 5 692 000 | +10.7% |
| 1985 | 6 389 000 | +12.2% |
| 1990 | 7 110 000 | +11.3% |
| 1995 | 7 838 000 | +10.2% |
| 2000 | 8 578 000 | +9.4% |
| 2005 | 9 261 000 | +8.0% |
| 2010 | 9 896 000 | +6.9% |
| Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[7]. | ||
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
