Нарва

Нарва (ест. Narva) — третє за величиною місто в Естонії, найбільше місто повіту Іда-Вірумаа, найбільше переважно російськомовне місто в країні. 88 % населення складають росіяни.

Нарва Narva
Герб Нарви Прапор Нарви
Основні дані
59°22′00″ пн. ш. 28°11′00″ сх. д.
Країна	Естонія
Регіон	Іда-Вірумаа
Столиця для	Комуна трудового народу Естонії, Q31275077? і Нарва[d]
Засновано	1345
Перша згадка	1171
Площа	84,54 км²
Населення	53360[1]
· густота	810,5 осіб/км²
Висота НРМ	25 м
Офіційна мова	естонська
Міста-побратими	Івангород[2], Tinglev Parishd, Донецьк[2], Лагті[2], Пярну[2], Карлскуга[2], Чорноморськ, Петрозаводськ (жовтень 2011)[3], Ельблонг[2], Горішня Оряховиця[2], Кіровський район[2], Бєльці[2], Кобулеті[2], Олайне
Телефонний код	35
Часовий пояс	+2
GeoNames	590031
OSM	r2832959 ·R
Поштові індекси	20001–21020
Міська влада
Мер міста	Katri Raikd[4]
Вебсайт	narva.ee
Мапа
Нарва у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нарва (значення).

Історія

Нарвська культура стала одним з компонентів в етногенезі балтійських народів.

Поселення на цьому місці вперше згадується в 1171 у Новгородському літописі.

На початку XIII століття воно було відоме як село Нарва. Фортеця в Нарві заснована данцями 30 листопада 1223.

У першій половині XIV століття надано права міста.

У 1223–1346 належала Данії, а потім до 1558 — Лівонському ордену. В цей час будується замок Германа (XIII—XVI століття), що є наочним свідченням стратегічної важливості міста.

У 1492 для боротьби з Лівонією навпроти Нарви князем московським Іваном III побудована Івангородська фортеця. Під час Лівонської війни Нарва була взята військами московської держави (11 травня 1558), а в 1581 взята військами Швеції.

Зі спроби завоювати Нарву Петро I розпочав Північну війну. Московитська армія взяла в облогу Нарву, але 19 (30) листопада 1700 була розбита шведськими військами (див. Битва під Нарвою). Лише 9 серпня 1704 московитські війська взяли Нарву.

Після заснування фортець Кронштадт і Свеаборг Нарва втратила своє стратегічне значення.

До середини XIX століття стала великим центром текстильної промисловості (Товариство Кренгольмської мануфактури). Серед засновників мануфактури були Лев Герасимович Кнопа, Козьма Терентійович Солдатенков, Олексій Іванович Хлуд, Річард Васильович Барлов, Ернст Федорович Кольбе.

З 4 березня по 28 листопада 1918 місто окуповане німецькими військами.

У роки Громадянської війни в Росії (Визвольна війна Естонії) 28 листопада 1918 Червона Армія окупувала Нарву і розгорнула наступ вглиб Естонії. 29 листопада 1918 в Нарві проголошена Естляндська трудова комуна. 18 січня 1919 війська Естонської Республіки визволили місто. З січня 1919 перебувала у складі Естонської Республіки, з 21 липня 1940 року — Естонської РСР, що увійшла 6 серпня 1940 до складу СРСР.

Під час Другої світової війни з серпня 1941 окупована німецькими військами. Після серії невдалих спроб захоплена радянськими військами 26 липня 1944 в ході Нарвської операції. Під час війни Старе місто Нарви сильно постраждало і, як і багато міст СРСР, після закінчення війни не було відновлено (за винятком окремих будівель).

З 1991 року після розпаду СРСР у складі Естонської Республіки.

• 
  Спалення радянських картин і плакатів на міській площі в 1941

Демографія

Станом на 1 січня 2017 року в Нарві проживало 57 130 осіб. Естонців було 2150 осіб, або 4%. Найбільшою етнічною групою є росіяни, які становили 83% мешканців міста. Українці — 1417 (2%), білоруси — 1161 (2%), фіни — 394 (0,6%) і татари — 298 (0,5%).

У 15 ст. 40–50% населення Нарви становили німці, 10–20% — данці, фіни, росіяни; решта — естонці та водь. В середині 16-го століття в Нарві було 40–50 будинків, кількість жителів не перевищувала 500–800 осіб: 20% були німці, решта — вожане, естонці і росіяни. У 1570 р. Нарві проживало близько 5 тис. осіб. У 1650-х роках у Нарві, яка була пов'язана з Яанілінною, проживало близько 3300 жителів, серед яких були німці, шотландці, шведи, фіни, росіяни, естонці та ізурці, внаслідок розвитку Нарви як торгового міста на кордоні Російської імперії.

Національний склад населення Нарви

Національність	1881		1897		1913		1922		1934		1938		1970		1979		1989		2000		2011
	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
Разом	10 195	100	16 599	100	21 038	100	26 912	100	23 512	100	22 760	100	57 863	100	72 800	100	81 221	100	68 680	100	58 663	100
естонці			7313	44.1		58	17501	65,03	15227	64,76	14421	63,36	3984	6,9	3538	4,9	3224	4,0	3331	4,9	3031	5,2
німці			1000	6,0			502	1,87	499	2,12	548	2,41			279	0,4	251	0,3	218	0,3	141	0,2
росіяни			7217	43,5		35	7927	29,46	6980	29,69	7173	31,52	48 205	83,3	61 971	85,1	69 763	85,9	58 702	85,5	51 434	87,7
фіни			99	0,6					145	0.62	201	0,88	689	1,2	780	1,1	727	0,9	682	1,0	406	0,7
українці			7	0,0									1448	2,5	2092	2,9	2626	3,2	1774	2,6	1219	2,1
білоруси			63	0,4									1526	2,6	1904	2,6	2182	2,7	1529	2,2	1034	1,8
інші											[5]

Кількість містян

Рік	Населення
1782	3000
1825	3500
1861	8100
1881	10 195
1884	11 000
1897	28 600 (16 599 без Jaanilinnata)
1922	27 022
1939	22 400
1941	25 100
1942	19 800
1945	6600
1950	15 200
1955	22 500
1959	30 400
1965	44 000
1970	57 900
1973	66 100
1980	73 500
1990	82 200
2000	73 300
2005	69 400
2009	65 886
2010	65 506

У Північну війну, після взяття міста російською армією в 1704 році, більшість жителів старої Нарви були депортовані до Росії: Вологди, Казані, Астрахані та Москви. З 3000 жителів у 1708 році в Нарві залишилося лише 300. У 1770–1780 роках було досягнуто довоєнного рівня населення. 1779. У Нарві 1782 проживало вже 2456 осіб, у 2614 осіб і 1819 близько 3500 осіб.

Транспорт

Залізнична станція Нарва розташована на міжнародній залізничній лінії між Естонією та Росією (залізниця Таллінн–Нарва). Щоденний міжнародний пасажирський потяг сполучав (станом на 2019 рік) дві країни: нічний потяг з Москви через Санкт-Петербург до Таллінна, який зупиняється в Нарві. Чотири щоденні внутрішні поїзди курсують між Нарвою та Таллінном — сучасні поїзди були введені в 2016 році і тепер час в дорозі менше ніж 3 годин між двома містами. Поруч із центральним залізничним вокзалом розташований центральний автовокзал, який має численні внутрішні та міжнародні сполучення (зокрема з Росією, Латвією, Литвою, Польщею, Білорусією тощо). Біля Нарви є трав'яний аеродром авіації загального призначення (ICAO: EENA).

Клімат

Нарва має вологий континентальний клімат (Класифікація кліматів Кеппена Dfb) з м’яким, теплим дощовим літом з прохолодними ночами та холодною, хмарною та сніжною зимою. Нарва — одне з найхолодніших поселень Естонії, розташоване на самому північному сході країни і межує з Росією.

Клімат Нарви
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	8,9	10,6	16,0	25,7	31,7	34,6	34,5	35,4	29,9	21,0	12,5	10,4	35,4
Середній максимум, °C	−3,2	−3,1	1,6	8,7	15,7	19,9	21,7	20,2	14,4	8,3	2,0	−1,4	8,7
Середня температура, °C	−5,8	−6,2	−2	4,0	10,1	14,8	16,9	15,4	10,3	5,4	−0,1	−3,8	4,9
Середній мінімум, °C	−8,9	−9,7	−5,4	−0,1	4,4	9,3	11,7	10,7	6,3	2,5	−2,5	−6,7	0,9
Абсолютний мінімум, °C	−39,4	−37,4	−32,7	−25,1	−6,3	−0,9	2,3	−0,5	−5,4	−12,4	−22,9	−42,6	−42,6
Норма опадів, мм	36	28	33	32	43	62	75	89	76	72	54	47	646
Кількість сонячних годин	29,6	60,3	123,9	178,4	274,5	284,0	286,7	231,0	133,2	76,0	26,8	16,5	1718,7
Кількість днів з опадами	11	8	9	8	7	9	10	11	12	13	14	12	124
Вологість повітря, %	86	84	79	72	67	73	76	79	83	84	87	87	80

Відомі люди

• Демчог Вадим Вікторович — російський актор театру і кіно.
• Керсті Мерілаас (1913—1986) — естонська поетеса та перекладачка.
• Керес Пауль Петрович (1916—1975) — естонський і радянський шахіст, шаховий композитор і теоретик.
• Аліка Мілова(2002) — естонська співачка й композиторка.Учасниця Євробачення-2023

Примітки

1. https://andmed.stat.ee/en/stat/rahvastik__rahvastikunaitajad-ja-koosseis__rahvaarv-ja-rahvastiku-koosseis/RV0240
2. Города - побратимы и партнеры — Нарва.

   d:Track:Q102158
3. http://www.petrozavodsk-mo.ru/en/self/relations/view.htm?id=10500399@cmsArticle
4. https://web.archive.org/web/20211122093131/https://rus.err.ee/1608408941/predsedatelem-narvskogo-gorsobranija-izbrali-katri-rajk
5. 159 євреїв, 73 латвійців, 149 поляків, 18 шведів, 14 англійців, 3 французів, 2 датчан, 3 голландців, 6 швейцарців

Джерела

• Канн П. Я. Нарва. Страницы истории города.
• Коченовский О. В. Нарва. Градостроительное развитие и архитектура.
• Кривошеев Е. П., Михайлов К. Г. Нарва : Путеводитель.
• Петров А. В. Город Нарва. Его прошлое и достопримечательности в связи с историей упрочения русского господства на Балтийском побережье. 1223-1900.
• Hansen, Heinrich Johann. Geschichte der Stadt Narva.(нім.)
• Anton Weiss-Wendt. Must-Valge Linn. Vana-Narva Fotoajalugu. Kataloog. Schwarz-Weisse Stadt. Fotogeschichte Alt-Narvas. Katalog. — ISBN 978-9985-60-395-6.(ест.)(нім.)

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 8 січня 2020 у Wayback Machine.]