Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Георгій Адамович Мірецький (рос. Георгий Адамович Мирецкий, (нар. 6 травня 1929, Луцьк — пом. 6 лютого 1978, Луцьк) — український композитор, піаніст і педагог, представник неоромантичного напрямку в українській музиці.
| Георгій Адамович Мірецький | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 6 травня 1929 Луцьк, Польська Республіка |
| Помер | 6 лютого 1978 (48 років) Луцьк, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Польща, Україна |
| Діяльність | композитор, піаніст, педагог |
| Жанр | Академічна, класична музика |
| Сайт | miretscky.wordpress.com |
Георгій Мірецький народився в Луцьку Волинської області 6 травня 1929 року, коли Волинь була під протекторатом Польщі. Батько — Адам Володимирович, поляк за походженням. Мати — Марія Денисівна (уроджена — Денисюк), українка. Середню освіту здобув в рідному місті у два етапи: з 1936 року — у польській загальноосвітній школі №1, потім — перерва на німецьку окупацію 1941-1944 років, далі — остаточне здобуття середньої освіти в радянській школі робітничої молоді у 1949 році. Є достовірні свідчення (листування, спогади рідної сестри), що у 1949 — 1951 роках навчався у Львівському музично-педагогічному училищі ім.Філарета Колесси (саме на цей період припадають перші фортепіанні композиції — Прелюдії ор.33-1,-2). Однак документальних підтверджень щодо його закінчення поки не знайдено. У 1952 році вступив і в 1958 році закінчив Київську консерваторію по класу композиції Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, М. Вілінського, К. Данькевича. З 1959 року — викладач музичного відділення Луцького педагогічного училища [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.].
Творчість Георгія Мірецького була маловідома широкому загалу більш, ніж 30-ти років після його смерті. Доступ до творчого архіву композитора відкрився тільки у 2007 році. Всі роботи крупної музичної форми (опера, симфонія, симфонічна поема пам'яті М.Вілінського, концерт для фортепіано з оркестром, кантата «Моя Україна») в архіві композитора не було знайдено, як і деякі найбільш популярні солоспіви.
Творчість Георгія Адамовича Мірецького є справжньою духовною скарбницею музичної культури Волині. Композитор, піаніст, талановитий педагог, — він був обдарованим, витонченим майстром, пріоритетом для котрого був високий професіоналізм. Не дивлячись на нетривале творче життя (близько 49 років) насичене напруженою педагогічною, концертною й організаційною діяльністю його творча спадщина складає понад 100 робіт, цікавих і різноманітних за тематикою та жанрами. Майже всі вони у 60-ті, 70-ті роки ХХ ст. формували репертуар провідних музичних колективів і солістів обласного центру. Були успішні виступи у Києві та Львові, в тому числі на телебаченні.
Як композитор академічної спрямованості, звертався він і до жанру опери. Творча дружба на довгі роки поєднала Георгія Адамовича з признаним генієм волинської словесної музи — поетом Олександром Теофіловичем Богачуком, який є автором багатьох віршів, покладених на музику композитором. Зокрема — автором лібрето незакінченої опери Георгія Мірецького "Маруся Богуславка" [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] (за однойменною драмою М.Старицького /1897/). Були створені: увертюра, арії ведучих персонажів, східні та українські танці.
Характерною рисою для творчості Георгія Мірецького є схильність до драматичного висловлювання, яка знайшла відображення і в інструментальних та інструментально-хорових творах — Симфонічній поемі, Сонаті g-moll ("Магічній"), 9-ти простих варіаціях на українську тему для фортепіано, струнному квартеті D-dur, кантаті "Моя Україна" ("Волинь-43"). Унікальною є поліфонічна спадщина, яку композитор "відточував" на власноруч реставрованій старовинній фісгармонії: три-голосні фуги c-moll та b-moll, а також «подвійна» та «чотириголосна» фуги для виконання на фортепіано або органі, синтезували особливості мелосу епохи Й.С.Баха з сучасними інтонаційними рішеннями.
Всім "стовпам" української класики притаманне широке використання хорового жанру, особливо з обробок народних пісень. Г.Мірецький не залишився осторонь від цієї традиції. В 60-х роках ХХ ст. він включається до процесу з відновлення національних традицій та культури. Ним було створено цілий ряд різноманітних обробок народних пісень Волині для різних хорових складів.У тому числі композитор звертався і до духовної тематики — у хорі «Святенна ніч» для виконання а cappella істотно відчутні традиції музики духовних жанрів. Хорову творчість Георгія Мірецького відрізняє широке застосування прийомів "симфонізму", коли голосоведіння окремих партій хорових виконавців побудоване на принципах та прийомах симфонічного оркестру, відповідно і звучання такого хору має особливе регістрове та емоційне наповнення.
Особливе місце в творчій спадщині посіли романси та пісні, які створені у формі вокально-інструментальних монологів на тексти класиків світової літературі (Ш.Петефі, М.Лермонтова, О.Пушкіна, волинського поета — О.Богачука). Особливістю цих романсів — є віртуозні партії фортепіанного супроводу. Ці супроводи настільки самостійні, що можуть існувати у формі окремих фортепіанних п'єс на певні теми: «Надія», «Зрада», «Відвертість», «Вакхічна пісня», що підтверджується додатковими назвами романсів та пісень.
На початку 60-х років ХХ ст. композитор виступає новатором численних перекладів, обробок творів інших композиторів для вокального октету (мішаного хору) a cappella: Л.Бетховена, Ф.Шопена, Е.Гріга, Я.Сібеліуса, Р.Шумана, П.Чайковського, С.Рахманінова, М.Лисенка, П.Майбороди, І.Шамо, А.Хачатуряна, та інш.
Найбільш відомі учні: хормейстер, заслужений діяч мистецтв України Валентина Гаврилюк [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], регент хору кафедрального Собору святих Петра і Павла у Луцьку, який на першому Всеукраїнському фестивалі християнських хорів у Києві 2003 року здобув звання народного [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], у репертуарі хору: „Коронаційна меса” і „Реквієм” Моцарта [Архівовано 12 грудня 2020 у Wayback Machine.], IV кантата Баха, „Te Deum” Гайдна, „Меса св. Цецилії” Гуно і т.інш..
Неодноразовий лауреат всеукраїнських та обласних конкурсів народної творчості — Георгій Адамович Мірецький вписав яскраву сторінку в музичне мистецтво Волині та України. Твори його передають світ прекрасної душі, освяченої особливим талантом.
(Основа тексту — передмова до першого двотомного видання вибраних творів композитора «Бенефіс з небуття» ISMN M 707-516-12-6 вид. ВАТ «Волинська обласна друкарня» 2009 рік [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.])
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
