Remove ads
композитор радянських часів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іса́к (Ку́ни) О́сипович Дунає́вський (Іцхак-Бер бен Бецалель-Йосеф Дунаєвський[4]) (нар. 18 (30) січня 1900, Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Полтавська область, Україна) — 25 липня 1955, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський композитор українського єврейського походження. Народний артист РРФСР (1955).
Дунаєвський Ісак Осипович | |
---|---|
рос. Исаак Дунаевский | |
Основна інформація | |
Дата народження | 18 (30) січня 1900 |
Місце народження | Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 25 липня 1955[1][2][3] (55 років) |
Місце смерті | Москва, СРСР |
Причина смерті | інфаркт міокарда |
Поховання | Новодівичий цвинтар[3] |
Громадянство | Російська імперія СРСР |
Національність | єврей |
Професії | композитор, диригент, кінокомпозитор, музичний педагог |
Освіта | Харківське музичне училище імені Бориса Лятошинського і Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
Жанри | пісня і оперета |
Magnum opus | гімн Москвиd |
Членство | Спілка композиторів СРСР |
Нагороди | |
Діти | Дунаєвський Максим Ісаакович |
Брати, сестри | Зиновій Осипович Дунаєвський і Semyon Dunayevskyd |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Син заможного службовця-єврея Цалі Дунаєвського. У 1918 році після закінчення гімназії, одночасно з навчанням у консерваторії, вступив до Харківського університету на юридичний факультет, бо вважав, що музикант повинен бути всебічно освіченою людиною. В університеті він навчався близько двох років і, лише після його реорганізації у 1920, остаточно вирішив пов'язати своє життя з музикою. Закінчив Харківську консерваторію (1919) за класом скрипки І. Ю. Ахрона; композицією займався в С. С. Богатирьова. Працював композитором і диригентом у харківських драматичних театрах. З 1924 жив у Москві, де керував музичною частиною Театру сатири.
Дунаєвський — один із творців радянської оперети, автор 12 творів у цьому жанрі. Серед його робіт — «Наречені» (рос. «Женихи») (пост. 1927), «Золота долина» (пост. 1937), що запам'ятала образи радянської молоді, і ін. Не відкидаючи традицій неовіденської оперети (Імре Кальман, Франц Легар), Дунаєвський прокладав нові шляхи, тісно зв'язавши оперету з радянською масовою піснею й народною творчістю. Композитор увів у свої твори великі ансамблі, розгорнуті фінали, оркестрові епізоди. В опереті «Вільний вітер» (рос. «Вольный ветер») (пост. 1947) Дунаєвський уперше в цьому жанрі відобразив тему боротьби за мир. Серед найкращих оперет Дунаєвського також «Син клоуна» (пост. 1950), «Біла акація» (пост. 1955).
Найяскравіше виявився талант Дунаєвського у музиці до фільмів: «Веселі хлоп'ята» (1934), «Три товариші» (1935), «Воротар» (1936), «Цирк» (1936; Сталінська премія, 1941), «Діти капітана Гранта» (1936), «Волга-Волга» (1938; Сталінська премія, 1941), «Світлий шлях» (1940), «Весна» (1947), «Кубанські козаки» (1950; Сталінська премія, 1951). Композитор став одним із творців радянської музичної кінокомедії, зробивши музику одним з головних компонентів драматургії фільму.
Найважливіший етап в історії радянської пісенної творчості — пісні Дунаєвського. Вони сповнені оптимізму й віри в життя. Його «Пісня про Батьківщину» (з фільму «Цирк»; текст В. І. Лебедєв-Кумачу) стала позивними Центрального радіо.
Стиль Дунаєвського склався на основі міської пісенної й інструментальної побутової музики, а також тісно пов'язаний з оперетою й джазом. Композитор створив новий тип масової пісні. Це пісні-марші: («Марш весёлых ребят», «Песня о Каховке», «Спортивный марш», «Песня о весёлом ветре», «Марш энтузиастов»), характерною рисою яких є динаміка пружних ритмів, загальний мажорний колорит. Стилістично близькі до них пісні «Дороги-дороги», «Дорожная песня». Ліричні пісні Дунаєвського в ряді випадків споріднені з жанром лірико-побутового романсу (пісні з фільмів «Воротар», «Шукачі щастя», «Волга-Волга» й ін.). Пісня «Летите, голуби» у ліричній формі виразила прагнення людей перепинити шлях загарбницьким війнам. Дунаєвському належать пісні-вальси («Вечер вальса», «Школьный вальс», «Молчание», «Не забывай»), пісня «„Эх, хорошо в стране советской жить!“». Він також автор балетів і музики до драматичних спектаклів.
Творчість Дунаєвського вплинула на багатьох радянських композиторів. Дунаєвський — депутат Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Нагороджений 2 орденами, а також медалями. Помер 25 липня 1955 року в 11-й годині ранку від спазму серця.
Оперети
Балети
Музика до виставНаписав музику до 30 спектаклів:
Фільмографія
|
|
ПісніІсаак Дунаевский є автором музики більш як 100 пісень:
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.