Міжпланетне середовище

Міжпланетне середовище — речовина та поля, що заповнюють міжпланетний простір Сонячної системи.

Основними компонентами міжпланетного середовища є^[1]:

• сонячний вітер;
• міжпланетне магнітне поле;
• космічні промені
• міжпланетний пил;
• нейтральний газ.

Пилова компонента міжпланетного середовища утворює метеорні потоки — рої мікрометеорних тіл, які рухаються навколо Сонця по еліптичних орбітах. Дослідження цієї складової важливе не тільки з точки зору уточнення ступеня мікрометеорної небезпеки для космічних апаратів, а й для з'ясування процесів первинного злипання атомів елементів у макромолекули з наступним утворенням пилинок, які за космогонічними гіпотезами правили за будівельний матеріал для утворення планет.

Міжпланетне середовище має складну структуру, пов'язану з дією силових полів^[1].

У навколосонячний простір під час хромосферних спалахів викидаються потоки іонізованого газу. Сонце — генератор не тільки цього газу — плазми, а й ренгенівського, ультрафіолетового і гамма-випромінювання, сонячної компоненти космічних променів, радіохвиль різних довжин. Міжпланетний простір пронизується також космічними променями.

Міжпланетне середовище істотно впливає на розвиток планет і процеси, що в них відбуваються. За допомогою космічних апаратів люди почали його безпосередні дослідження.

Джерела

1. М.С. Бургин. Межпланетная среда // Физика космоса : [рос.] : Маленькая энциклопедия / Главный редактор: Р.А. Сюняев ; Редакционная коллегия: Ю.Н. Дрожжин-Лабинский, Я.Б. Зельдович, В.Г. Курт, Р.3. Сагдеев. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Предисловие к электронной версии 2-го издания энциклопедии «Физика космоса» 6 июля 2004 года.