Мурад I

Мурад І (осман. مراد اول, трансліт. Murâd-ı evvel, тур. Birinci Murat; 1319 або 1326—1389) — османський султан, перебував при владі з 1359 по 1389 рік. За Мурада османська держава розширила свою територію в Анатолії і на Балканському півострові, також відбулися важливі реформи в системі управління державою. Мурад — перший правитель османів, який прийняв титул султана, він же перетворив державу, яка була колись невеликим тюркським племенем, на Османську імперію.

Коротка інформація Прапор Османський султан, 1359—1389 ...

Перші роки після смерті батька Орхана, Мурад I боровся за владу з братами Ібрагімом і Халілом, які зрештою були вбиті за його наказом. Незабаром після початку правління Мурада його війська увірвалися до західної Фракії і захопили візантійські міста Адріанополь і Філіппополь. Адріанополь було перейменовано на Едірне і в 1365 році місто стало новою столицею Мурада. Імператор Іоанн V Палеолог змушений був підписати з турками принизливий договір, за яким він відмовлявся від компенсації втрат, понесених у Фракії, і від надання допомоги сербам і болгарам в опорі османській експансії, також він був зобов'язаний надавати османам підтримку в Малій Азії. За десять років Іоанн V фактично став васалом Мурада I.

Проте Іоанн V не полишав спроб знайти союзників для війни з османами серед католицьких монархів, пообіцявши підпорядкувати грецьку церкву католицькій. Він зробив це під час таємного візиту до Угорщини, але був захоплений на зворотному шляху болгарами і ув'язнений ними у фортеці. У 1366 році Амадей VI Савойський з невеликим військом хрестоносців з'явився на допомогу імператору, увірвався в захоплені турками землі і відбив у них півострів Галліполі, але не став затримуватися на місці, відправившись воювати з болгарами. Незабаром османи повернули захоплені християнами території.

У 1371 році війська Мурада в битві на річці Маріці розбили 60-тисячну союзну армію християнських правителів Південної Європи, після чого захопили македонські міста Драму, Кавалу і Серре. Ці перемоги дозволили збільшити присутність турків на Балканському півострові і зробити правителів Сербії та Болгарії данниками Мурада.

Завоювання османів тимчасово припинилися у 70-х роках XIV ст. через внутрішні суперечності. У 1373 році проти Мурада виступив його син Савджі, який разом зі спадкоємцем візантійського престолу Андроніком IV у 1376 році взяв Константинополь і змістив імператора Іоанна V. Мурад особисто придушив цей заколот, посадивши сина у Фракії. Савджі був схоплений і страчений. Іоанн V, звільнившись з ув'язнення, за допомогою султанських військ повернув Константинополь і суворо покарав свого сина.

У 1380-х роках Мурад продовжив наступ на захід. У 1385 році він захопив Софію, а в 1386 році - Ніш. У Малій Азії територію держави було розширено до Токата шляхом приєднання бейліків Герміян, Текке і Хамід. Кілька бейліків об'єдналися в антиосманську коаліцію під керівництвом Караману, але зазнали поразки у Коньї в 1386 році. У 1389 році турецька армія під командуванням Мурада I і його сина Баязида розбила коаліцію з сербських і боснійських князів у битві на Косовому полі, хоча сам Мурад перед початком бою був смертельно поранений сербським князем Мілошем Обиличем. Мурад І зуміг дожити до перемоги і насолодитися видовищем обезголовлення полоненого князя Лазара. Трон Османської імперії успадкував син Мурада Баязид I.

Попередник:	Султан Османської імперії 1359 — 1389	Наступник:
Орхан I	Султан Османської імперії 1359 — 1389	Баязид I

Правління

Посилання

Wikiwand - on