Едмундо Суарес

Едмундо Суарес (ісп. Edmundo Suárez), також відомий як Мундо (ісп. Mundo, нар. 22 січня 1916, Баракальдо — пом. 14 грудня 1978, Валенсія) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Едмундо Суарес
Едмундо Суарес
Особисті дані
Повне ім'я	Едмундо Суарес Трабанко
Народження	22 січня 1916(1916-01-22)
	Баракальдо, Іспанія
Смерть	14 грудня 1978(1978-12-14) (62 роки)
	Валенсія,
Громадянство	Іспанія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1935–1936 «Атлетік Більбао» 0 (0) 1939–1950 «Валенсія» 210 (186) 1950–1951 «Алькояно» 21 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1941–1942 Іспанія 3 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1951–1952 «Еркулес» 1954–1956 «Реал Сарагоса» 1956–1957 «Льєйда» 1958–1959 «Спортінг» (Хіхон) 1959–1960 «Реал Сарагоса» 1960 «Херес» 1960–1961 «Баракальдо» 1964–1965 «Валенсія» 1966–1968 «Валенсія» 1970 «Реал Мурсія» 1971 «Леванте»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Едмундо Суарес є одним з найвидатніших футболістів в історії «Валенсії» і всього іспанського футболу. Дворазовий володар Трофею Пічічі, входить у десятку найкращих голеадорів чемпіонату Іспанії за всю його історію. Дворазовий володар Кубка Іспанії, триразовий чемпіон Іспанії^[1].

Як тренер працював з низкою іспанських команд, проте серйозних здобутків не досяг, вигравши лише раз Кубок Іспанії з «Валенсією».

Клубна кар'єра

Розпочав кар'єру футболіста в різних аматорських командах рідної Країни Басків і незабаром звернув на себе увагу найсильнішої баскської команди — «Атлетіка», але дебюту молодого форварда в основному складі завадила громадянська війна. Деякий час грав у армійській команді «Повернення Сходу» (ісп. Recuperación de Levante), яку зібрали на підконтрольній франкістам території з футболістів, призваних на військову службу. У 1939 році Суареса запросили до «Валенсії», у складі якої провів наступні 11 сезонів у п'ятірці форвардів, що увійшла в історію іспанського футболу як «електрична атака» (ісп. delantera eléctrica) (Віісенте Асенсі, Гільєрмо Горостіса, Епіфаніо Фернандес, Амадео Ібаньєс і сам Едмундо Суарес)^[2].

В 1940-ві роки «Валенсія» на рівних конкурувала з тодішніми лідерами іспанського футболу: «Барселоною», мадридським «Атлетіко» та «Севільєю». «Кажани» тричі (1942, 1944, 1947) ставали чемпіонами Іспанії (двічі — 1948, 1949 — команда стала другою, один раз — 1941 — третьою) і двічі виграла Кубок Генералісимуса — 1941 і 1949 (ще тричі — в 1944, 1945 і 1946 роках — дійшовши до фіналу). Обличчям клубу, лідером нападу був саме Едмундо Суарес, габаритний, фізично потужний форвард, який заслужив прізвисько «Мундо» («світ» іспанською). 8 сезонів поспіль (з 1939/40 до 1946/47) ставав найкращим бомбардиром команди (результат, неперевершений досі), двічі — у 1942 (27 голів) і 1944 (28 голів) роках — ставши лауреатом Трофею Пічічі^[3].

Завершив професійну ігрову кар'єру в клубі «Алькояно», за який виступав протягом сезону 1950/51 років, але не зміг врятувати команду від вильоту з Ла Ліги.

Виступи за збірну

1941 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Іспанії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, зіграв за неї 3 матчі, забивши 3 голи^[4].

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж після завершення кар'єри гравця, 1951 року, очоливши тренерський штаб клубу «Еркулес».

В подальшому очолював команди клубів «Реал Сарагоса», «Льєйда», «Спортінг» (Хіхон), «Херес» та «Баракальдо».

1964 року «Мундо» став головним тренером «Валенсії», змінивши по ходу сезону на цій посаді іншого відомого в минулому футболіста клубу — Бернардіно Переса. Під керівництвом Суареса «Валенсія» дійшла до фіналу Кубка Ярмарків, де програла «Сарагосі». У 1965 році Едмундо поступився постом головного тренера «Валенсії» Сабіно Баріназі, але через деякий час керівництво клубу знову запросило «Мундо» на посаду тренера, оскільки було невдоволеним невдалим виступом команди в першості. У 1967 році «Валенсія» під керівництвом Суареса завоювала Кубок Іспанії, який став першим і єдиним трофеєм, завойованим «Мундо» на посаді тренера. Вже в 1968 році Суареса звільнили з його поста за низькі спортивні результати команди.

У 1970 році Едмундо недовго працював з клубом «Реал Мурсія».

Останнім місцем тренерської роботи іспанського фахівця стало «Леванте», команду якого Едмундо Суарес очолював як головний тренер 1971 року.

Помер 14 грудня 1978 року на 63-му році життя у місті Валенсія.

Статистика виступів

Клубна кар'єра

Клуб	Сезон	Ліга		Кубок Іспанії		Інші[5]		Разом		Товариські матчі[6]		Всього
		Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
Атлетік Більбао	1935/36	0	0	0	0	1	0	1	0	?	?	?	?
	Разом	0	0	0	0	1	0	1	0	?	?	1+	?
Валенсія	1939/40	20	14	8	11	10	21	38	46	0	0	38	46
	1940/41	22	21	7	9	0	0	29	30	12	19	41	49
	1941/42	25	27	7	7	-	-	32	34	5	7	37	41
	1942/43	22	23	7	4	-	-	29	27	3	10	32	37
	1943/44	26	28	7	5	-	-	33	33	5	3	38	36
	1944/45	21	17	9	10	-	-	30	27	0	0	30	27
	1945/46	25	20	9	3	0	0	34	23	3	4	37	27
	1946/47	10	10	3	1	-	-	13	11	3	5	16	16
	1947/48	11	5	0	0	1	0	12	5	6	3	18	8
	1948/49	22	19	6	2	0	0	28	21	5	6	33	27
	1949/50	6	2	0	0	0	0	6	2	4	2	10	4
	Разом	210	186	63	52	11	21	284	259	46	59	330	318
Алькояно	1949/50	0	0	1	0	0	0	1	0	?	?	?	?
	1950/51	21	9	0	0	-	-	21	9	?	?	?	?
	Разом	21	9	1	0	0	0	22	9	?	?	22+	9+
Всього за кар'єру		231	195	64	52	12	21	307	268	46+	59+	353+	327+

Титули і досягнення

Як гравця

• Володар Кубка Іспанії (2):

«Валенсія»: 1941, 1948-49

• Чемпіон Іспанії (3):

«Валенсія»: 1941-42, 1943-44, 1946-47

Як тренера

• Володар Кубка Іспанії (1):

«Валенсія»: 1966-67

Особисті

• Найкращий бомбардир чемпіонату Іспанії: 1941-42 (27 голів), 1943-44 (28 голів)

Примітки

1. Мессия бомбардиров. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
2. Суарес Эдмундо — Биография. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.
3. Легенды Валенсии: Мундо. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
4. Эдмундо Суарес — «Мундо» (Испания)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
5. Суперкубок Іспанії, регіональні чемпіонати.
6. Статистика неповна.

Посилання

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Едмундо Суарес на сайті BDFutbol.com (англ.)