Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери — музей у Лондоні, Велика Британія, присвячений постаті Степана Бандери (1909—1959), одного з найвідоміших ідеологів українського націоналістичного руху, лідера ОУНР (1940—1959). Перший музей на честь Степана Бандери у світі.
Музей визвольної боротьби імені Степана Бандери | |
---|---|
Тип | музей |
Країна | Велика Британія |
Розташування | Лондон, Велика Британія |
Адреса | 200 Liverpool Road, London |
Засновано | 1962 (1979) |
Сайт | ounuis.info/museum.html |
Оскільки на території Великої Британії опинилися особисті речі Степана Бандери та документи, пов'язані з національно-визвольною боротьбою 40-50-их рр. ХХ ст., виникла потреба зберігання цих пам'яток. Підготовчу роботу зі створення музею, присвяченого цим сторінками історії України, вели Українська Видавнича Спілка (яка була законним власником експонатів), Союз Українців у Великій Британії та Українська Інформаційна Служба (Лондон). Музей відкрився 20 жовтня 1962 року в будівлі Союзу українців у Великій Британії, Ноттінгем. Головою Контрольної Ради став В. Олеськів (УІС), згодом 4-ий Голова проводу ОУН(р). Перед цим, 29 вересня, Контрольна рада музею створила Управу музею, яка провела того ж дня перше засідання[1].
1978 року перенесений до Лондона, де знову відкритий 6 жовтня 1979 року[2]. Розташовується музей в будівлі Української Інформаційної Служби.
У музеї зберігається одяг, у якому Бандера загинув від рук агента КДБ Богдана Сташинського, земля з могили Бандери в Мюнхені, посмертна маска та скульптурний портрет роботи М. Черешньовського. Експозиція містить також особисті речі та книги Степана Бандери, а також екземпляри одностроїв вояків УПА та компас Головного командира УПА Романа Шухевича. Серед документів — підпільні видання різної тематики, зокрема, розповсюджувані за допомогою Підпільної пошти України, видання Української Пресової Служби, різноманітні інформаційні повідомлення[3].
Антинацистський опір українців у музеї репрезентують портрети членів ОУН-в'язнів Аушвіцу та малюнки сцен із цього концтабору (автор малюнків — Петро Балей, в'язень Аушвіцу, автор прозових творів, ідеологічних праць, батько композитора Вірка Балея)[2].
До артефактів пізніших часів належать вишивки, виготовлені жінками-політв'язнями радянських таборів у 70-их рр. ХХ ст.[3].
Союз українців у Великій Британії разом із лондонським Музеєм Бандери доклалися до відкриття в Національному музеї історії України першої великої експозиції з нагоди річниць, пов'язаних із життям Бандери. Для неї музей передав деякі особисті речі, світлини та документи Бандери[4]. Участь у відкритті виставки брали також ветерани визвольного руху, Стефан Романів, тодіншій голова проводу ОУНР[5] та куратор музею Василь Олеськів[6].
До архівного фонду Союзу українців Британії Володимир Музичка, член Генеральної ради Союзу українців Великої Британії, передав копії «Слова Степана Бандери» (з 1950-х років) та «Слова Дмитра Донцова» (1964)[7].
Копію посмертної маски Степана Бандери разом із копіями рідкісних фотографій членів ОУН у 2009 році отримав Тернопільський музей політв’язнів. Ініціатором перевезення маски була тернопільська організація Спілки Молоді України[8][9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.