Мохамад Махатхір

Махатхір бін Мохамад (малай. Mahathir bin Mohamad, нар. 20 грудня 1925(19251220), Алор-Сетар) — державний та політичний діяч Малайзії, прем'єр-міністр Малайзії у 1981—2003 роках та з 10 травня 2018 до 24 лютого 2020 року. Під його керівництвом Малайзія стала одним з азійських тигрів — країн, які розвивалися надзвичайними темпами до кризи 1997—1998 років. Махатхіру вдалося досить швидко вивести країну з лещат цієї кризи.

Махатхір Мохамад
Mahathir Mohamad
Махатхір Мохамад
7-й Прем'єр-міністр Малайзії
10 травня 2018 — 24 лютого 2020
Попередник	Наджиб Разак
Наступник	Мухиддін Яссін
4-й Прем'єр-міністр Малайзії
16 липня 1981 — 31 жовтня 2003
Попередник	Хуссейн Онн
Наступник	Абдулла Ахмад Бадаві
Народився	20 грудня 1925(1925-12-20) (99 років) Алор-Сетар, Британська Малайя
Відомий як	політик, лікар, письменник, автобіограф
Країна	Малайзія  Британська Малая
Національність	Малайці
Alma mater	Університет Малайя (1953), Національний університет Сінгапуру і Yong Loo Lin School of Medicined
Політична партія	Об'єднана малайська національна організація (2016), Malaysian United Indigenous Partyd (28 травня 2020)[1], незалежний політик (7 серпня 2020), Homeland Fighter Partyd (10 лютого 2023)[2] і Parti Bumiputera Perkasa Malaysiad[3]
Батько	Мохамад Іскандар
Мати	Wan Tempawan Wan Hanapid
У шлюбі з	Siti Hasmah Mohamad Alid
Діти	Marina Mahathird, Mokhzani Mahathird, Mukhriz Mahathird, Mirzan Mahathird, Melinda Mahathird, Mazhar Mahathird і Maizura Mahathird
Професія	лікар
Релігія	Іслам
Нагороди	Royal Family Order of Kedahd Kedah Supreme Order of Meritd Most Exalted Order of the Star of Sarawakd Order of Loyalty to the Royal House of Kedahd премія імені Джавахарлала Неруd (1994) міжнародна премія в галузі прав людини імені Каддафіd King Faisal International Prize in Service to Islamd (1997) doctor honoris causa of Keiō Universityd (2004) honorary doctor of Waseda Universityd honorary doctor of the Tsinghua Universityd (2004) Order of Sultan Mahmud I of Terengganud Order of Kinabalud Royal Family Order of Johord Asia's Most Influential Malaysiad (2021)
Підпис
thechedet.com
Медіафайли у Вікісховищі

У 1997 році Махатхір отримав Міжнародну премію Короля Фейсала.^[4]

Життєпис

Народився у родині шкільного вчителя. За освітою лікар: 1953 року закінчив медичний факультет Університету Малайя у Сінгапурі. Вів медичну практику. 1946 року вступив у щойно засновану Об'єднану малайську національну організацію (ОМНО). 1964 року став членом парламенту від ОМНО. 1969 року за критику політики прем'єр-міністра Абдул Рахмана виключений з ОМНО.

Написав книгу «Малайська дилема», яка одразу ж була заборонена в Малайзії. 1972 року при прем'єр-міністрі Абдулі Разаку відновлений в ОМНО і через рік призначений сенатором. У 1976—1981 роках — заступник прем'єр-міністра. У 1981—2003 роках президент партії ОМНО і прем'єр-міністр. 19 травня 2008 року, намагаючись чинити тиск на прем'єр-міністра Абдуллу Бадаві та змусити його покинути пост на користь його заступника Наджиба Разака, заявив про вихід з ОМНО.^[5] Повернувся до лав партії як тільки Наджіб Разак зайняв пост прем'єр-міністра.^[6]

У 2016 році Махатхір вийшов із правлячої партії, підкресливши, що не хоче асоціюватися "з партією, яка розглядається як підтримуюча корупцію.

У жорсткій боротьбі на парламентських виборах 9 травня 2018 року очолювана Махатхіром коаліція Альянс надії перемогла правлячий Національний фронт, який керував Малайзією з 1957 року.^[7] 92-річний Махатхір стане найстарішим лідером у світі.^[8][9]

24 лютого 2020 подав у відставку з посади прем'єр-міністра Малайзії^[10].

Державна діяльність

При ньому Малайзія перетворилася з країни зі слаборозвиненою аграрною економікою в одного з «азійських тигрів». Пропагував «азійські цінності» на противагу західним, очолював міжнародний рух неприєднання.

Автор концепції «Бачення 2020», що ставить метою перетворення Малайзії в індустріально розвинену державу до 2020 року. Великою заслугою Махатхіра вважається подолання фінансової кризи 1998 з опорою на власні сили. Як запобіжний захід щодо подібних економічних потрясінь у майбутньому доктор Махатхір Мохаммад висунув «проект золотого динара», який передбачає створення забезпеченої золотом міжнародної валюти.

Очолював делегації Малайзії на багатьох міжнародних форумах. Ініціатор створення країнами, що розвиваються неурядової комісії Півдня з питань розвитку. 1987 року обрано головою міжнародної конференції з боротьби зі зловживанням наркотиків та їх незаконним обігом. У липні-серпні 1987 відвідав Москву з офіційним візитом.

Почесний член РАПН (2000)^[11].

Сукупність його поглядів отримала назву махатхірізм.^[12] У 1998 і 2007 роках випускалися марки з його портретом.

Див. також

• Список довгожителів — нині живих очільників держав