Loading AI tools
суб'єкт Російської Федерації З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пе́рмський край (рос. Пермский край) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.
Пермський край | |||
---|---|---|---|
рос. Пермский край | |||
Країна | Росія | ||
Фед. округ | Приволзький | ||
Адмін. центр | Перм | ||
Глава | Махонін Дмитро Миколайовичd | ||
Дата утворення | 1 грудня 2005 | ||
Оф. вебсайт | permkrai.ru(рос.) | ||
Координати | 59°14′ пн. ш. 56°08′ сх. д. | ||
Площа | 160 600 км² (24-й) | ||
• внутр. вод | 2 % | ||
• найвища точка | Tulymsky Kamen | ||
Часовий пояс | MSK+2 (UTC+5) | ||
Чисельність | 2634123 (01.01.2011) [1] (15-й) (2008) | ||
Густота | 16,4 осіб/км² | ||
Оф. мови | російська | ||
Економ. район | Уральський | ||
ISO 3166-2 | RU-PER | ||
ЗКАТО | 57 | ||
Суб'єкта РФ | 59, 159, 81, 181, 259 | ||
Телефонний | (+7) | ||
Пермський край у Вікісховищі |
Адміністративний центр — м. Перм.
Межує з Республікою Комі, Кіровською областю, Удмуртією, Башкортостаном, Свердловською областю[2].
Утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року [Архівовано 30 травня 2005 у Wayback Machine.].
Пермський край розташований на сході Східноєвропейської рівнини й західному схилі Середнього й Північного Уралу. 99,8 % площі розташоване в Європі, 0,2 % — в Азії.
Максимальна довжина краю:
Крайні точки:
Клімат Пермського краю — помірно континентальний.
Зима тривала, сніжна. Середня температура січня на північному сході краю −18,5 °C, на південному заході −15 °C. Мінімальна температура (на півночі краю) склала −53 °C[3].
Рельєф Пермського краю сформувався при утворенні Уральських гір близько 250 мільйонів років тому й у ході наступного нагромадження осадових порід на кришталевому фундаменті платформи[4].
У західної частині краю (близько 80 % його території), розташованої на східній окраїні Східно-Європейської рівнини, переважає низинний і рівнинний рельєф.
У східній частині краю (близько 20 % його території), де проходять Уральські гори, рельєф має гірський характер: середньогірний для Північного Уралу й низькогірний для Середнього Уралу. Межа між ними проводиться по підніжжю гори Ослянка (59º п. ш.). Найбільш високі гори розташовані на півночі краю:
Серед гір Середнього Уралу найбільш високі перебувають у хребті Басегі — Середній Басег (993 м).
Річки Пермського краю належать до басейну річки Ками, найбільшої лівої притоки Волги. У Пермському краї понад 29 тисяч річок загальною довжиною понад 90 тисяч кілометрів[5][6].
Тільки дві річки в Пермському краї відносяться до великих річок (тобто мають довжину більше 500 км). Це власне Кама (1805 км) і її ліва притока Чусова (592 км).
У Пермському краю 40 річок завдовжки від 100 до 500 км. Найбільші з них:
Малі річки (завдовжки менше 100 км) складають переважну більшість річок краю. Деякі з них мають історичне значення, наприклад, річка Єгошиха, в гирлі якої було засновано місто Перм.
Пермський край багатий на різноманітні корисні копалини, що пояснюється складним рельєфом гірської й рівнинної частин краю. Тут добуваються: нафта, газ, кам'яне вугілля, мінеральні солі, золото, алмази, хромітові руди й бурі залізняки, торф, вапняк, дорогоцінні, виробні й лицювальні камені, будівельні матеріали[7].
Нафта на території Пермського краю була вперше виявлена в 1929 році в районі Верхнечусовських Городків. Дотепер у краї відомо понад 160 родовищ вуглеводневої сировини, з них розробляються: 89 нафтових, 3 газових і 18 газонафтових. Більшість із них — невеликі. Видобуток в основному ведеться в центральних і південних районах. Найбільш освоєні родовища: Полазненське, Краснокамське, Куєдінське, Осинське й Чорнушинське. Північні родовища (у районі Солікамська й Березників розробляються слабко, тому що нафта там залягає на великій глибині під соляними шарами.
Вугілля добувається у краї більше 200 років. У Кизеловському кам'яновугільному басейні добувають кам'яне вугілля, яке довгий час відігравало важливу роль у паливному й енергетичному балансі регіону. Максимальний обсяг видобутку вугілля був досягнутий в 1960 році й становив 12 мільйонів тонн, після цього обсяг видобутку постійно знижувався й розвідка нових родовищ не проводилася.
У Пермському краї розташоване Верхньокамське родовище калійних солей, одне з найбільших у світі. Там добувають хлористі солі натрію, калію й магнію, а також кам'яну сіль. Його площа становить 1 800 км², товщина соленосних шарів досягає 514 м.
Головне Сарановське родовище — єдине в Росії розроблювальне родовище хромітів. Там перебувають великі поклади хромистого залізняку. Також ведеться розробка відомих з початку XVIII століття родовищ заліза й міді. Родовища золота виявлені на Середньому Уралі (Горнозаводський район, басейн річки Койва) і на Північному Уралі (Красновішерський район, басейн річок Вєлс і Улс).
На півночі краю, у Красновішерському районі, добувають алмази. Родовища алмазів були відкриті в Горнозаводському районі в басейні річки Койва, де в 1829 році був знайдений перший в Росії алмаз. Алмази високої якості використовуються в ювелірній промисловості. Також на території краю існують родовища кварцу, цитрину, селеніту, мармуру, уваровіту[7].
Також у регіоні добуваються вапняк, доломіт, гіпс, глина, ангідрит, кварцові піски й гравій, які знаходять застосування в промисловості й будівництві.
Край багатий різними мінералами, використовуваними у фарбниках:
Також в регіоні здобуваються:
Переважний тип рослинності в Пермському краї — ліси. Вони покривають 71 % території краю. Переважні породи дерев — ялина і ялиця. Частка листяних порід дерев зростає в напрямку з півночі на південь[8].
У Пермському краї налічується 62 види ссавців (більше 30 з них мають промислове значення), більше 270 видів птахів, 39 видів риб, 6 видів плазунів і 9 видів земноводних[9][10].
На території Пермського краю в Середньовіччі існувало Велике князівство Пермське, яке захопила і знищила Москва.
Пермський край утворений 1 грудня 2005 року внаслідок об'єднання Пермської області і Комі-Перм'яцького автономного округу відповідно до результатів референдуму, проведеного 7 грудня 2003 року [Архівовано 30 травня 2005 у Wayback Machine.].
Зміна чисельності населення по роках:
Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Пермський край включає 48 муніципальних утворень першого рівня — 42 муніципальних района и 6 міських округів.
6 муніципальних районів і 1 міський округ утворюють територію з особливим статусом — Комі-Перм'яцький округ:
Пермський край — один з економічно розвинених регіонів Росії. У 2006 році обсяг валового регіонального продукту склав 436 203 млрд руб., середня нарахована заробітна плата — 9516,2 руб.
Основа економіки краю — високорозвинений промисловий комплекс. Ключові галузі промисловості: нафтова, хімічна й нафтохімічна, чорна й кольорова металургія, машинобудування, лісопромисловий комплекс.
У Пермському краї щорічно добувається близько 10 млн тонн нафти. Провідна добувна компанія — ТОВ «ЛУКойл — Перм». Видобуток нафти сконцентрований на півдні (Куєдінський, Кунгурський, Ординський, Осинський, Частинський і Чорнушинський райони) і півночі краю (Красновішерський, Солікамський і Усольський райони).
У Пермі розташовані підприємства з переробці нафти (ТОВ «ЛУКойл — Пермнєфтєоргсінтез»[недоступне посилання з липня 2019]) і газу.
Провідною галуззю хімічної промисловості є виробництво мінеральних добрив, на частку краю припадає 100 % виробництва калійних добрив в Росії. У Пермському краї розташоване найбільше у світі Верхньокамське родовище калійних солей. Видобування руди і виробництво калійних добрив здійснюється в Березниках (ВАТ «Уралкалій») і Солікамські (ВАТ «Сильвініт»). Компанії «Уралкалій» і «Сильвініт» — одні з найбільших у світі виробників і експортерів калійних добрив.
Виробництво азотних добрив розміщене в Пермі (ВАТ «Мінеральні добрива» [Архівовано 17 грудня 2008 у Wayback Machine.]) і Березниках (ВАТ «Азот»).
Підприємства нафтогазохімічної промисловості краю проводять, в основному, первинну переробку сировини. Найбільші підприємства галузі:
Крім того, у Пермі розташовані підприємство з виробництва активованого вугілля (ВАТ «Сорбент» [Архівовано 20 грудня 2008 у Wayback Machine.]), прального порошку («Хенкель-Пемос»), хімічних продуктів (ВАТ «Галоген»), фталевого ангідриду (ВАТ «Камтекс-Хімпром»).
У Губахі розташований коксохімічний завод ((ВАТ «Губахінський кокс»).
Чорна металургія представлена Чусовським металургійним заводом, що з 2014 року має не повний металургійний цикл, і підприємствами переробної металургії (найбільше — ВАТ «Лисьвенський металургійний завод» [Архівовано 19 вересня 2008 у Wayback Machine.]).
Кольорова металургія базується на переробці руди Верхньокамського родовища калійних солей, що містить магній і рідкі метали. Заводи розташовані в Березниках (титано-магнієвий комбінат корпорації «ВСМПО-Авісма») і Солікамську (ВАТ Солікамський магнієвий завод [Архівовано 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.]). У Пермі діє завод з виробництва вторинного алюмінію (ВАТ «Пермські кольорові метали» [Архівовано 28 серпня 2008 у Wayback Machine.]).
У машинобудуванні важливу роль грає виробництво продукції військового призначення. Найбільший центр машинобудування — Перм; виробляються авіаційні й ракетні двигуни, нафтовидобувне й гірничо-шахтне встаткування, бензомоторні пилки, апаратура зв'язку, суду, кабельна й інша продукція. Найбільші підприємства — ВАТ спеціального машинобудування й металургії «Мотовіліхинські заводи [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]» і Пермський моторобудівний комплекс [Архівовано 26 травня 2011 у Wayback Machine.].
Окремі машинобудівні підприємства розташовані також у містах Лисьві (виробництво турбогенераторів), Кунгурі (виробництво нафтопромислового встаткування), Очері (виробництво бурового встаткування) і Александровську (виробництво гірничо-шахтного встаткування), а також селищах Павловський (Очерський район), Суксун і Сєвєро-Камський (Пермський район). Машинобудівна галузь краю в цілому перебуває в кризовому стані. Серед причин кризи можна виділити низький рівень державного оборонного замовлення, а також спеціалізацію більшості підприємств на виробництві не кінцевої продукції, а комплектуючих і окремих частин, що перешкоджає проведенню самостійної збутової політики. Найбільше успішно розвивається виробництво встаткування для добувних галузей промисловості й залізничного транспорту.
Лісопромисловий комплекс краю базується на використанні найбагатших лісових ресурсів Прикам'я. Лісозаготівельні потужності розташовані переважно на півночі краю. У Пермському краї розташовано чотири целюлозно-паперові комбінати: у Красновішерські, Краснокамські, Пермі й Солікамську (ВАТ «Солікамськбумпром» [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]). На території краю перебуває одне з найбільших підприємств країни, що роблять фанеру — ЗАТ «Пермський фанерний комбінат» (селище Уральське, Нитвенський район).
Найбільший центр харчової промисловості краю — Перм. Діють м'ясокомбінат (ВАТ «Пермський м'ясокомбінат», входить у групу «ПРОДО» [Архівовано 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.]), молочний комбінат (ВАТ «Перммолоко» [Архівовано 19 грудня 2008 у Wayback Machine.], належить компанії «Юнімілк» [Архівовано 13 вересня 2008 у Wayback Machine.]), маргариновий, борошномельний, лікеро-горілчаний (ВАТ «Пермалко»), вино-горілочний заводи (ВАТ «Уралалко»), дві кондитерські фабрики, холодокомбінат (ВАТ "Пермський холодокомбінат «Созвездіє»), пивоварене й хлібопекарське виробництво. До інших великих центрів харчової промисловості ставляться Кунгур (переробка м'яса й молока), Краснокамськ (м'ясопереробне й макаронне виробництво), а також Чайковський, Лисьва, Кудимкар, Верещагіно.
Найкрупніша продовольча торгова мережа в краю — мережа магазинів «Сім'я». Найбільше підприємство легкої промисловості — група компаній «Чайковський текстиль [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.]».
Зараз основним документом, що регламентують організацію державної влади Пермського краю, є Статут Пермського краю, прийнятий Законодавчими зборами краю 19 квітня 2007 року [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
Законодавча (представницька) влада в Пермському краї належить Законодавчим зборам, що складаються з 60 депутатів і що обираються строком на п'ять років. У Законодавчих зборах утворено 5 комітетів:
Вибори депутатів Законодавчих зборів Пермського краю першого скликання відбулися 3 грудня 2006 року. 7%-й бар'єр перебороли п'ять політичних партій:
Виконавчу владу в Пермському краї здійснюють губернатор і уряд краю. Губернатор (з 1 жовтня 2005 року — Олег Чиркунов) — вища посадова особа Пермського краю.
Відповідно до Указу губернатора Пермського краю від 6 червня 2006 року № 100 «Про тимчасову систему управління Пермським краєм і тимчасову структуру органів виконавчої влади Пермського краю» в редакції від 1 грудня 2006 року затверджена наступна структура органів виконавчої влади Пермського краю: Найвищий виконавський орган державної влади Пермського краю: Уряд Пермського краю.
Інші виконавські органи державної влади Пермського краю:
міністерства:
агентства:
інспекції:
Крім того, на базі департаменту планування і департаменту політики була сформована Адміністрація губернатора Пермського краю.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.