Миха́йлівська берегова́ каземато́вана батаре́я (або Михайлівський равелін) — одна з небагатьох вітчизняних артилерійських оборонних фортифікаційних споруд середини XIX століття, яка збереглася до нашого часу. Батарея розташована на північному березі Севастопольської бухти.

Коротка інформація Михайлівська батарея, Тип ...
Михайлівська батарея
Thumb

44°37′40″ пн. ш. 33°31′33″ сх. д.
Типфортеця
Країна Україна
Розташуваннямісто Севастополь
Тип будівліфорт
Архітектурний стилькласицизм
Автор проєктуБюрно Карл Іванович
БудівникФелькерзам Густав Ефимович
Засновано4 липня 2010
Будівництво1841 рік  1847 рік
Thumb
Михайлівська батарея (Севастополь)
Михайлівська батарея (Севастополь) (Україна)
Thumb

CMNS: Михайлівська батарея у Вікісховищі
Закрити

Історія будівництва

Батарея споруджена на місці колишньої земляної артилерійської батареї для захисту військового порту від нападу з моря у 1846 році.

Цар Микола I, розуміючи стратегічне значення Севастопольської фортеці на Чорному морі, у 1834 році затвердив план її укріплення, який передбачав, крім інших заходів, будівництво нових і реконструкцію старих берегових батарей. План укріплень фортеці, в тому числі і Михайлівській батареї, яка отримала інженерно-проектний номер 2, розробив відряджений до Севастополя інженер-полковник Карл Іванович Бюрно. Швидше за все пізніше проект був доповнений інженер-полковником Густавом Ефимовичем фон Фелькерзамом. Інженерний департамент Воєнного міністерства закінчив проектування 2-ї батареї у 1841 році і в грудні того ж року отримав затверджені креслення. Будівництво батареї тривало з 1841 до 1847 року. В тому ж році батарея була названа на честь четвертого сина Миколи I-го великого князя Михайла Миколайовича.

Thumb
План батареї

Батарея була побудована з вапняку, який видобувався в каменоломнях Кілен-балки. Будівля батареї являє собою П-подібний в плані двоярусний форт, що складається з центрального корпусу і бічних крил, розташованих до нього під кутом 100°. Довжина споруди по фронту 108 метрів, разом з флангами — 205 метрів. Товщина зовнішніх стін до 1,8 метра. У тильній частині була споруджена внутрішня оборонна стіна з ровом (сьогодні зберігся лише її фрагмент біля північного барбету). Внутрішні кути споруди закінчувалися двома вежами-барбетами (збереглася тільки одна). У 58 казематах батареї і на верхньому майданчику могло розміщуватися до 115 гармат (фактично напередодні Кримської війни було 77 гармат, 68 з яких могли вести обстріл рейду). Суміжні каземати на обох ярусах форту пов'язані між собою коридором, внутрішні приміщення для особового складу розташовані у вигляді анфілади. Гарнізон батареї становив 750 осіб.

Для свого часу батарея була сучасною, добре озброєною оборонною спорудою. Фронтальна (найпотужніша) частина батареї разом з правим флангом Костянтинівської батареї забезпечувала перехресний обстріл входу на рейд Севастопольської бухти. Північне крило форту разом з укріпленнями внутрішньої оборонної стіни забезпечували оборону батареї з берега. Сектор обстрілу гармат лівого крила накривав внутрішній рейд.

XIX століття

Під час Кримської війни батареєю командував капітан-лейтенант Микола Федорович Андрєєв. У морському бою 5 (17) жовтня 1854 року, коли союзна ескадра атакувала Севастополь з моря, Михайлівська батарея активної участі не брала через своє розташування. Спочатку вона також відкрила вогонь, але невдовзі у зв'язку з його неефективністю припинила. Надалі в казематах батареї знаходився один з госпіталів.

Після війни приміщення батареї використовувалися як складські, пізніше — як казармами Севастопольської фортечної артилерії. До початку ХХ століття у зв'язку з розвитком озброєнь Михайлівська батарея втратила оборонне значення, але до наших часів залишалася закритим об'єктом, який належав військово-морському флоту.

ХХ століття

Thumb
Фото батареї початку ХХ століття

В 1920 році Врангелем в казематах батареї були організовані артилерійські курси. У передвоєнні роки на території батареї розташовувалися підрозділи забезпечення 77-го авіапарку Чорноморського флоту.

В період другої оборони Севастополя батарея — один з чотирьох опорних пунктів Північної сторони під час третього штурму міста. Штурм батареї противником розпочався вранці 21 червня 1942 року. Після трьох діб боїв, в ніч на 24 червня, за наказом командування СОРу захисники батареї відійшли на Південну сторону.

В післявоєнний період в казематах Михайлівської батареї розміщувався склад шкіперського майна. Згідно з російсько-українською угодою про параметри розділу Чорноморського флоту від 28.05.1997, 2977-й склад шкіперського майна увійшов до складу Військово-морських сил України[1].

Наш час

Нині на території батареї працює військово-історичний комплекс «Михайлівська батарея» — філія Національного військово-історичного музею Військово-морського музею України. Об'єкт підпорядковується Національному військово-історичному музею України.

Примітки

Джерела

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.