Метилен

Метиле́н — в органічній хімії частинка —CH₂— (метиленова група). В номенклатурі органічних сполук XIX-го сторіччя вважалася окремою структурною часткою (катіоном CH²⁺
₂, в рамках дуалістичної теорії Берцеліуса), від чого походить багато традиційних назв (хлористий метилен, метиленові барвники тощо).

Метилен
Систематична назва	Дигідрокарбон(2•)
Інші назви	Карбен
Ідентифікатори
Номер CAS	2465-56-7
PubChem	123164
Назва MeSH	carbene
ChEBI	29357
SMILES	[CH2]
InChI
Номер Бельштейна	1696832
Номер Гмеліна	56
Властивості
Молекулярна формула	CH2• 2
Молярна маса	14,0266 г/моль
Зовнішній вигляд	безбарвний газ
Розчинність (вода)	реагує з водою
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Має й інше значення — один з карбенових радикалів :CH₂. Є надзвичайно реакційноздатним, зафіксований виключно в стаціонарному режимі. Має нелінійну будову, тому основний стан — триплетний.

Походження назви

Назва метилен (від грец. méthy = алкогольний напій і hýlē = деревина) була введена 1834 року Жаном Батистом Дюма та Еженом-Мельхіором Пеліго і відносилася до тодішньої назви метанолу як «деревного спирту», ​​зневоднена форма якого формально є метиленовою групою.

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Посилання

• Словник української мови
• Словник іншомовних слів
• Літературне слововживання
• Большая энциклопедия нефти и газа