Медунов Сергій Федорович

Сергій Федорович Медунов (5 жовтня 1914(19141005), станиця Слєпцовська Терської області, тепер місто Сунжа Республіки Інгушетії, Російська Федерація — 26 вересня 1999, Москва) — радянський партійний і державний діяч, 1-й секретар Краснодарського крайкому КПРС (у 1973—1982 роках). Член ЦК КПРС (1976—1983). Депутат Верховної Ради СРСР 8—10-го скликань. Кандидат економічних наук (1968). Герой Соціалістичної Праці (7.12.1973).

Медунов Сергій Федорович
Народився	22 вересня (5 жовтня) 1915 станиця Слєпцовська Терської області, тепер місто Сунжа Республіки Інгушетії, Російська Федерація
Помер	26 вересня 1999(1999-09-26) (83 роки) Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Знання мов	російська
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині телеграфіста-залізничника. У 1931 році закінчив Кізлярський агропедагогічний технікум, після чого працював у школі, одночасно був інструктором-методистом Кізлярського районного відділу народної освіти.

З 1939 по 1947 рік — у Червоній армії, закінчив річну школу авіаційних штурманів, а потім курси політичного складу. Учасник німецько-радянської війни, служив у Військово-повітряних силах СРСР.

Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1947—1949 роках — секретар Білогірського районного комітету ВКП(б) з кадрів Кримської області.

У 1949—1951 роках — 1-й секретар Старокримського міського комітету ВКП(б) Кримської області.

У 1951 році — завідувач адміністративного відділу Кримського обласного комітету ВКП(б).

У 1951—1958 роках — 1-й секретар Ялтинського міського комітету КПРС (КПУ) Кримської області. У 1957 році заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1958—1959 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих.

У 1959—1969 роках — 1-й секретар Сочинського міського комітету КПРС Краснодарського краю.

У березні 1969 — червні 1973 року — голова виконавчого комітету Краснодарської крайової ради депутатів трудящих.

4 травня 1973 — 23 липня 1982 року — 1-й секретар Краснодарського крайового комітету КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 грудня 1973 року за великі успіхи, досягнуті у Всесоюзному соціалістичному змаганні, і виявлену трудову доблесть у виконанні прийнятих зобов'язань по збільшенню виробництва і продажу державі зерна та інших продуктів землеробства в 1973 році Медунову Сергію Федоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У липні 1982 — травні 1983 року — заступник міністра плодоовочевого господарства СРСР.

У 1983 році в рамках проведеної тоді Юрієм Андроповим чистки партійних органів, був у червні 1983 року виведений зі складу ЦК КПРС (з формулюванням: «за допущені помилки в роботі») після висунення йому звинувачень в корупції у зв'язку з «сочинсько-краснодарською справою», які згодом були з нього зняті.

З травня 1983 року — на пенсії у Москві. У 1990 році, після довгих розглядів, був повністю виправданий і відновлений у членах КПРС.

Помер 26 вересня 1999 року. Похований на Востряковському кладовищі у Москві.

 Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (7.12.1973)
• чотири ордени Леніна (27.08.1971, 7.12.1973, 3.10.1975, 25.02.1981)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (9.08.1958, 5.10.1965)
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• «Заслужений робітник сільського господарства Кубані» (3.10.1995)

Посилання

• Медунов, Сергей Фёдорович [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.]