Матвієнко Андрій Віталійович

Андрі́й Віта́лійович Матвіє́нко (7 листопада 1985 — 7 серпня 2014) — український прикордонник, молодший сержант, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матвієнко.

Матвієнко Андрій Віталійович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	7 листопада 1985(1985-11-07) Арбузинка
Смерть	7 серпня 2014(2014-08-07) (28 років) Донецька область, Україна (помер від поранень)
Поховання	Кропивницький
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Прикордонна служба
Рід військ	Прикордонні війська
Формування	Донецький ПрикЗ
Війни / битви	Війна на сході України Бої на українсько-російському кордоні 2014
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився в смт Арбузинка Миколаївської області. Дитячі роки провів у селі Кузнецове Доманівського району, де закінчив школу.

2007 року закінчив Кіровоградський інститут регіонального управління і економіки (КІРУЕ), влаштувався на роботу до одного з відділень Приватбанку у Кропивницькому, згодом відслужив в армії.

На війну вирушив добровольцем. Молодший інспектор прикордонної служби-дозиметрист відділу прикордонної служби «Іловайськ».

Важкопоранений 7 серпня 2014-го — автомобіль УАЗ, у якому знаходився Матвієнко, наїхав на радіокерований фугас поблизу пункту пропуску «Успенка».

11 серпня 2014 року в Кропивницькому відбулося останнє прощання з Матвієнком. Похований на Алеї Слави Ровенського кладовища в Кропивницькому.

Без Андрія лишились дружина Ірина та донька Олександра, 2011 р.н.^[1]

Нагороди та вшанування

• 21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Нагороджений відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу» (посмертно).
• Рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради від 26.08.2014 року нагороджений відзнакою «За заслуги» ІІ ступеня (посмертно).
• 23 лютого 2016 року Кіровоградська міська рада своїм рішенням перейменувала вулицю Башкірська на вулицю Андрія Матвієнка.
• 29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.
• 27 лютого 2016 року на фасаді Кіровоградського інституту комерції відкрито пам'ятну дошку Андрію Матвієнку.
• вшановується 7 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.^[2]
• в серпні 2015 року на будинку, де проживав Андрій, відкрито та освячено меморіальну дошку його честі.^[3]

Примітки

1. Саша Матвієнко: "Я не хочу тата-героя". Інтернет-обзор «Главное». 2 червня 2017. Архів оригіналу за 07 жовтня 2017. Процитовано 19 травня 2019.
2. В Міноборони вшанували загиблих українських захисників. Дзвін Пам'яті пролунав 25 разів…
3. Герої не вмирають: у Кіровограді відкрили дошку на честь загиблого в АТО Андрія Матвієнка

Джерела

• Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
• Кіровоградці провели в останню путь Андрія Віталійовича Матвієнка
• рішення Кіровоградської міської ради
• У Кіровограді відкрили меморіальну дошку воїну АТО Андрію Матвієнку [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Матвієнко Андрій Віталійович [Архівовано 12 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих