Марія Антонія Іспанська

Марія Антонія Фернанда Іспанська (ісп. María Antonia Fernanda de España; 17 листопада 1729, Севілья — 19 вересня 1785, Монкальєрі) — іспанська інфанта, в шлюбі — королева Сардинії.

Марія Антонія Іспанська
фр. Marie Antoinette d'Espagne
Народилася	17 листопада 1729(1729-11-17)[1][2] Севільський Алькасар, Севілья, Іспанія
Померла	19 вересня 1785(1785-09-19)[1][2] (55 років) Castle of Moncalierid, Principality of Piedmontd, Сардинське королівство
Поховання	Базиліка Суперга
Країна	Іспанія
Знання мов	іспанська
Титул	Infanta of Spaind
Посада	королева-консорт
Конфесія	католицтво
Рід	Іспанські Бурбони
Батько	Філіп V
Мати	Єлизавета Фарнезе
Родичі	Луїс I, Philip Louis of Spaind, Infante Felipe Pedro of Spaind і Фернандо VI
Брати, сестри	Маріана Вікторія Іспанська, Марія Тереза Рафаела Іспанська, Філіп (герцог Пармський), Карл III, Infante Luis, Count of Chinchónd і Francisco of Spaind
У шлюбі з	Віктор Амадей III
Діти	Карл Емануїл IV, Марія-Жозефіна Савойська, Марія Тереза Савойська, Марія Анна Кароліна Савойська, Віктор Емануїл I, Prince Maurizio, Duke of Montferratd, Марія Кароліна Савойська, Карл Фелікс, Giuseppe Benedetto, Count of Astid[1], Амадеусd[1], Марія Єлизаветаd[1] і Giuseppa di Savoia, Principessa di Savoiad[1]
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Марія Антонія Фернанда Іспанська народилася в королівському палаці в Севільї під час укладення мирного договору, що завершив англо-іспанську війну ^[3]. Вона була молодшою дочкою короля Іспанії Філіпа V і його другої дружини Єлизавети Фарнезе. Принцеса була хрещена під іменами Марія і Антонія, а ім'я Фернанда дівчинка отримала пізніше на честь свого єдинокровного брата і тодішнього спадкоємця престолу — Фердинанда. Будучи дочкою іспанського короля, Марія Антонія з народження носила титул інфанти і іменувалася Її Королівська високість. Дитинство Марії Антонії до 1733 року проходило в Севільї, потім дівчинку перевезли до Мадриду ^[4].

Планувалося подвійне весілля Марії Антонії та її брата Філіпа з французьким дофіном Людовіком Фердинандом і його старшою сестрою Луїзою Єлизаветою відповідно; мати Марії Антонії дала згоду на обидва шлюби, проте наполягала на тому, що її дочка вступить у шлюб після досягнення більш зрілого віку. Такий варіант не влаштовував дофіна і в 1744 році ^[5] він одружився зі старшою сестрою інфанти — Марією Терезою. Після смерті Марії Терези в 1746 році новий король Іспанії Фернандо VI відновив переговори про шлюб Марії Антонії з французьким дофіном, проте король Людовик XV відкинув цю ідею і дофін одружився з саксонською принцесою Марією Жозефою. Старший брат Марії Жозефи Фрідріх Крістіан також бажав одружитися з Марією Антонією, проте успіху не досяг ^[6] .

12 квітня 1750 року в Мадриді між Марією Антонією та Віктором Амадеєм, герцогом Савойським, старшим сином сардинского короля Карла Еммануїла III і його другої дружини Поліксени Гессен-Рейнфельс-Ротенбурзької, був укладений шлюб за дорученням; інша церемонія відбулася 31 травня в Ульксі ^[7]. Шлюб був організований царственим братом Марії Антонії і був покликаний зміцнити відносини між Мадридом і Турином, що опинилися по різні боки барикад під час війни за австрійську спадщину ^[8]. Спеціально до весілля композитор Бальдассаре Ґалуппі написав кілька опер. Як весільний подарунок апартаменти герцогині Савойської в туринському Палаццо Реале були перебудовані за проектом Бенедетто Альфьєрі. У придане Марія Антонія отримала 3,5 мільйона пємонтських лір, а також іспанські володіння в Мілані ^[9] .

Шлюб не був популярний при савойському дворі ^[10], проте, Марія Антонія і Віктор Амадей були щасливі в шлюбі. З моменту його укладення і до сходження Віктора Амадея на сардинський престол Марія Антонія носила титул Її Королівська високість герцогиня Савойська ^[11]. Герцогське подружжя оточувало себе сучасними мислителями і діячами різних політичних напрямків. Марія Антонія принесла до Савойського двору строгий іспанський етикет; герцогиня була дуже релігійною, а сучасники описували її як особистість холодну і в той же час сором'язливу ^[12]. За різними даними, Марія Антонія стала матір'ю дев'яти ^[13] / дванадцяти^[14] дітей, з яких тільки двоє мали дітей ^[15].

Свекор Марії Антонії помер ув 1773 році і її чоловік став королем Сардинії, а спадкоємцем престолу їх старший син Карл Еммануїл. У 1773 році Карл Еммануїл одружився з дочкою французького дофіна Марії Клотільде. Марія Антонія і Марія Клотільда були дуже близькі ^[16].

Марія Антонія померла у вересні 1785 року в замку Монкальєрі в однойменному передмісті Турина ^[17] і була похована в королівській базиліці Суперга. Віктор Амадей помер в 1796 році, будучи вдівцем.

Родина

У шлюбі з Віктором Амадеєм III у Марії Антонії народилося дев'ятеро дітей ^[13] :

• Карл Еммануїл Фердинанд Марія (24 травня 1751 — 6 жовтня 1819) — король Сардинії і П'ємонту; був одружений із Марією Клотільдою, донькою французького дофіна Людовика Фердинанда і Марії Жозефи Саксонської. Дітей не мав ^[18] .
• Марія Жозефіна Луїза (2 вересня 1753 — 13 листопада 1810) — була одружена з французьким королем у вигнанні Людовіком XVIII. Дітей не мала ^[18].
• Марія Тереза (31 січня 1756 — 2 червня 1805) — була одружена з Шарлем Філіпом, графом Артуа, який в 1824 році зійшов на французький престол під ім'ям Карла X. У шлюбі з Шарлем Марія Терезія народила двох синів і двох дочок ^[18] .
• Марія Анна Кароліна Карлотта Габріелла (17 грудня 1757 — 11 жовтня 1824) — була одружена зі своїм дядьком Бенедиктом Савойським, герцогом Шабле. Дітей не мала ^[17].
• Віктор Еммануїл (27 липня 1759 — 10 грудняь 1824) — король Сардинії і П'ємонту; був одружений із Марією Терезією, дочкою австрійського ерцгерцога Фердинанда і Марії Беатріче д'Есте. У шлюбі з Марією Терезою у Віктора Еммануїла народилося п'ять дочок і один син, який помер в дитинстві ^[19] .
• Мауріціо Джузеппе Марія (13 грудня 1762 — 2 вересня 1799) — герцог Монферрат; одружений не був, дітей не мав ^[17] .
• Марія Кароліна Антуанетта Аделаїда (17 січня 1764 — 28 грудня 1782) — була одружена з саксонським принцом Антоном, який у 1827 році став королем Саксонії. Дітей не мала ^[18] .
• Карл Фелікс Джузеппе Марія (6 квітня 1765 — 27 квітня 1831) — король Сардинії і П'ємонту; був одружений із Марією Христиною, донькою сицилійського короля Фердинанда I і Марії Кароліни Австрійської. Дітей не мав ^[20].
• Джузеппе Бенедетто Марія Пласідо (5 жовтня 1766 — 29 жовтня 1802) — граф Морьєн і Асті ; одружений не був, дітей не мав ^[17] .

Також, згідно з деякими джерелами, у королівського подружжя було троє дітей, померлих в дитинстві або новонародженими: Марія Єлизавета Карлотта (16 липня 1752 — 17 квітня 1753), Амадей Александр (5 жовтня 1754 — 29 квітня 1755) і Марія Христина Жозефіна (21 листопада 1760 — 19 травня 1768)^[14] .

Генеалогія

Примітки

1. Lundy D. R. The Peerage

   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.

   d:Track:Q41705771d:Track:Q2720582
3. Armstrong, 1892, с. 256.
4. Kamen, 2001, с. 191.
5. Шлюбний контракт був підписаний 13 грудня 1744 року. Шлюб за дорученням відсвяткували в Мадриді 18 грудня того ж року, а торжество, на якому особисто були присутні наречений і наречена, пройшло у Версалі 23 лютого 1745 року.
6. Armstrong, 1892, с. 343.
7. Beatson, 1788, с. 360.
8. Morselli, 1984, с. 6.
9. Nichols, 2015, с. 236.
10. Coxe, 1815, с. 72.
11. Campbell, 1761, с. 341.
12. Artemont, 1911, с. 111.
13. Bertolotti, 1830, с. 289—290.
14. Savoia (італ.). sardimpex.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2012. Процитовано 31 травня 2016.
15. Bertolotti, 1830, с. 290—291.
16. Artemont, 1911, с. 190.
17. Bertolotti, 1830, с. 289.
18. Bertolotti, 1830, с. 290.
19. Bertolotti, 1830, с. 291.
20. Bertolotti, 1830, с. 292.

Література

• Armstrong, Edward. Elisabeth Farnese «the Termagant of Spain» [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Longmans, Green and Co, 1892.
• Artemont, Louis Leopold d'. A Sister of Louis XVI, Marie-Clotilde de France, Queen of Sardinia (1759—1802) [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — J. Murray, 1911. — 254 p.
• Beatson, Robert. A Political Index to the Histories of Great Britain and Ireland [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Printed for G. G. J. & J. Robinson, 1788. — Т. 2.
• Bertolotti, Davide. Istoria della R. Casa di Savoia [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Fontana, 1830. — 301 p.
• Campbell, John. The present state of Europe [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Printed for C. Hitch and L. Hawes, and T. Longman ; J. Rivington, 1761. — 517 p.
• Coxe, William. Memoirs of the Kings of Spain of the House of Bourbon [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Longman, Hurst, Rees, Orme, and Brown, 1815. — Т. 4.
• Kamen, Henry. Philip V of Spain: The King who Reigned Twice [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.]. — Yale University Press, 2001. — 277 p. — ISBN 0300087187, 9780300087185.
• Morselli, Mario. Amedeo Avogadro: A Scientific Biography [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — Springer, 1984. — 392 p. — ISBN 9027716242, 9789027716248.
• Gentleman's Magazine and Historical Chronicle [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] / John Nichols. — BiblioBazaar, 2015. — 670 p. — ISBN 1344965512, 9781344965514.
• Rozoir, Charles Du. Le dauphin, fils de Louis XV et père de Louis XVI et de Louis XVIII [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — A. Eymery, 1815. — 666 p.