Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Маріу́польський трамва́й — знищена російськими окупантами трамвайна мережа в місті Маріуполь. Трамвайна мережа діяла в Маріуполі з 1 травня 1933 року. До російського вторгнення в Україну загальна довжина трамвайних колій складала 116 км і обслуговувала 8 регулярних та 4 пікових маршрути. Наразі у місті діє лише один маршрут[2].
Маріупольський трамвай | |||
---|---|---|---|
К-1 № 302, к/ст. «Міська лікарня № 2» | |||
Опис | |||
Країна | Україна | ||
Місто | Маріуполь | ||
Дата відкриття | 1 травня 1933 (91 рік) | ||
Дата закриття | 28.06.2023 (через війну) | ||
Оператор | КП «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» | ||
Вартість проїзду | 9,00 ₴ (з 1 серпня 2021) | ||
Сайт | mariupol-tramvaj.org.ua | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість маршрутів | 12 (діє 1) | ||
Довжина маршрутів | 116км | ||
Рухомий склад | |||
Кількість вагонів | 96 (станом на 01.01.2019)[1] | ||
Основні типи рухомого складу | Tatra T3SUCS, Tatra T3A, Tatra T3SU, К-1, К-1М, КТМ-5, 71-153 (ЛМ-2008) | ||
Кількість депо | 2 | ||
Технічні дані | |||
Ширина колії | 1524 мм | ||
Тип живлення | контактна мережа | ||
Електрифікація | 600 В | ||
| |||
Маріупольський трамвай у Вікісховищі |
Вперше питання про будівництво трамвая в Маріуполі постало 1904 року. Понад два десятиріччя про ідею пуску електричного трамваю інколи згадували, але безрезультатно. Лише у 1925 році маріупольські робітники в наказах депутатам міської ради стали говорити про необхідність будівництва трамвайної лінії, щоб з'єднати місто з заводом.
1 вересня 1931 року спільним рішенням міського партійного комітету та міської ради була створена контора трамвайного будівництва. Очолював її Шер, потім Руманов. Міська газета «Приазовський пролетар» часто писала про хід робіт: труднощі з будівельними матеріалами, нестачу некваліфікованої робочої сили, суботники. Значну матеріальну допомогу для своєчасного завершення будівництва електричного трамваю і організацію суботників надали працівники заводу імені Ілліча та чотирьох будівельних колон.
За два дні до першого рейсу маріупольського трамвая 29 квітня 1933 року міська рада ухвалила «Обов'язкову постанову про правила трамвайного руху і користування населенням трамваєм», за підписами голови міської ради Ястржембського та секретаря Аріхбаєв.
Деякі витяги з правил були такими:
Перший трамвай лінією Гавань Шмідта — вулиця Франка пройшов 1 травня 1933 року. Перед першим рейсом відбувся урочистий мітинг з розрізанням червоної стрічки. Перший вагон був прикрашений прапорцями та стрічками з написом «Перший трамвай».
2 березня 2022 року трамвайний рух призупинено через бойові дії з російськими окупантами. В ході боїв інфраструктура міста зазнала значних руйнувань.
У Маріуполі російські окупанти знищили весь громадський транспорт — приблизно 90 % не підлягає ремонту. На відновлення потрібні сотні мільйонів інвестицій та до трьох років робіт[3].
2 травня 2023 року повідомлялося що окупанти відновили один трамвайний маршрут.[2]
З 27 березня 2017 року трамвайний рух до Аглофабрики було припинено, а трамвайне полотно підлягало демонтажу. Маршрути трамваїв № 9 та 11 прямували до к/ст «Енергодільниця», а маршрут № 7 — до к/ст «Стан 1700».
1 грудня 2018 року відбулася зміна схеми маршруту № 3 — маршрут продовжений до Лівобережного району (розвертався за годинниковою стрілкою), та запроваджений маршрут № 4 «Міськлікарня № 2 — Лівобережний район» (розвертався проти годинникової стрілки) й залишений маршрут № 3А (колишній маршрут № 3) «Міськлікарня № 2 — Комбінат Азовсталь» (здійснював пару рейсів у вечірній час для розвезення працівників комбінату). Так само відбулися зміни в розкладах трамвайних маршрутів № 5, 6, 9, 11 та скасований маршрут № 15.
10 лютого 2022 року у Маріуполі було запущено офіційний додаток для смартфонів, у якому можна побачити рух комунального транспорту в реальному часі[4].
2 березня 2022 року трамвайний рух було призупинено через бойові дії з російськими окупантами.
Дані в таблиці наведені станом на 2018 рік. |
№ | Початковий пункт | Кінцевий пункт | Примітки |
---|---|---|---|
1 | Вулиця Казанцева (Центральний район) |
Енергодільниця (Кальміуський район) |
З 1 листопада 2018 маршрут працював у будні до 16:00 |
2 | Вулиця Казанцева (Центральний район) |
Правобережна площа (Центральний район) |
Не працює |
3 | Міська лікарня № 2 (Центральний район) |
Лівобережний район | З 1 грудня 2018 маршрут подовжено до к/ст. Міська лікарня № 2, рух по Лівобережному району здійснюється за годинниковою стрілкою |
4 | Міська лікарня № 2 (Центральний район) |
Лівобережний район | Введений в дію з 1 грудня 2018, рух по Лівобережному району здійснюється проти годинникової стрілки |
5 | Вулиця Казанцева (Центральний район) |
Лівобережний район | Кільце Лівобережним районом |
6 | Вулиця Казанцева (Центральний район) |
Лівобережний район | Кільце Лівобережним районом |
7 | Вулиця Казанцева (Центральний район) |
Стан 1700 (Кальміуський район) |
|
8 | Вулиця Казанцева (Центральний район) |
Міська лікарня № 2 (Центральний район) |
З 1 листопада 2018 скорочений випуск |
9 | Енергодільниця (Кальміуський район) |
Лівобережний район | Кільце районом (через Нікопольський просп., просп. Карпова, сел. Мирне) |
10 | Енергодільниця (Кальміуський район) |
Міська лікарня № 2 (Центральний район) |
|
11 | Лівобережний район | Кальміуський район | Кільце районом (через сел. Мирне, просп. Карпова, Нікопольський просп.) |
13 | сел. Мирне (Кальміуський район) |
Нікопольський проспект (Кальміуський район) |
Кільце районом, за годинниковою стрілкою |
14 | Нікопольський проспект (Кальміуський район) |
сел. Мирне (Кальміуський район) |
Кільце районом, проти годинникової стрілки |
15 | Лівобережний район | Лівобережний район | Кільцевий (через вул. Різдвяна, Міський ПК, Східні прохідні, просп. Єдності). Скасований з 1 грудня 2018, станом на жовтень 2020 відновлений |
16 | Лівобережний район | Лівобережний район | Кільцевий (назустріч 15-му). |
|
|
Трамвайний рух відкривали в місті 8 трамвайних поїздів Х+М (до початку війни надійшло ще 12 Х, 7 М та 1 Київський 4-вісний вагон). У післявоєнний час надійшло 8 трамваїв Київського виробництва (завод імені Домбаля), згодом надійшли КТМ/КТП-2, у 1960-х роках — ще 2 вагони РВЗ-6. У 1967—1985 роках їх повністю було замінено на вагони Tatra T3, які потім були передані до Донецька, Одеси та Запоріжжя.
У 1985—2017 роках в Маріуполі основним типом трамваїв переважно були моделі КТМ-5.
26 січня 2017 року до Маріуполя надійшов перший вагон Tatra T3SUCS (№ 701)[5]. Ще 9 вагонів надійшли впродовж лютого 2017 року. Раніше трамваї експлуатувалися у Празі, у Маріуполі отримали № 701—710.
Станом на 1 квітня 2017 року на балансі підприємства перебувало 80 вагонів (щоденно на маршрутах міста працювало близько 70 вагонів).
Статистика рухомого складу станом на 1 січня 2019 | |||
---|---|---|---|
Тип моделі | Фото | Кількість всього/діючі |
Примітки |
Tatra T3SUCS | 46/29 | З січня 2017 року (в експлуатації з березня 2017 року) | |
Tatra T3A | 19/17 | З липня 2018 року. Раніше екплуатували в Ризі | |
Tatra T3SU | 1/1 | До 2017 року екплуатували в Кошицях | |
71-605 (КТМ-5М3) | 17/3 | Останні вагони придбані у 1991 році | |
71-605А | 3/0 | В експлуатації з 1990—1991 років | |
ЛМ-2008 | 2/1 | Придбані у жовтні 2012 року | |
К-1[6] | 7/3 | Надійшли впродовж 2006—2008 років, курсують по маршруту № 10 | |
К-1М | 1/1 | В експлуатації з 6 лютого 2016 року | |
Всього: | 96/55 |
Трамваї КТМ-8 (№ 601—605) експлуатувались з листопада 1993 по серпень 2017 року[7].
У 2018 році до трамвайного депо № 3 почали надходити вживані трамвайні вагони Tatra T3A з Риги.
З 31 грудня 2018 року керівництво трамвайного депо № 2 обрало курс на остаточне припинення експлуатації вагонів типу КТМ-5: їх почали замінювати трамваями Tatra T3SUCS з трамвайного депо № 3, кількість КТМ-5, що працювали на лініях, значно зменшилася. У трамвайному депо № 3 залишалося всього 6 робочих вагонів типу КТМ-5. Причому їх експлуатація на центральних маршрутах міста була заборонена, працювати КТМ-5 дозволялось лише на маршрутах № 13 та 14.
Впродовж першого кварталу 2019 року останні трамваї моделі КТМ-5 виведені з експлуатації з подальшим списанням. З надходженням чеських трамвайних вагонів Tatra T3SUCS повністю оновиться рухомий склад[8].
В Маріуполі існували місячні абонементи на проїзд (учнівські, студентські, громадські, службові), а також комбінований (трамвай, тролейбус).
Динаміка вартості проїзду | ||
---|---|---|
Дата встановлення тарифу |
Вартість проїзду, ₴ | Примітки |
До липня 2001 | 0,30 | |
З липня 2001 | 0,40 | |
2006 — 2008 | 0,50 | |
1 серпня 2008 | 0,75 | |
1 березня 2009 | 1,00 | |
1 лютого 2013 | 1,25 | [9] |
1 липня 2013 | 1,50 | |
1 травня 2016 | 2,00 | |
1 квітня 2017 | 3,50 | [10][10][11][12] |
1 серпня 2017 | 4,00 | [13][14] |
27 жовтня 2018 | 5,00 | [15] |
1 березня 2019 | 7,00 | [16] |
1 серпня 2021 | 9,00 | [17] |
У 2017 році, спільно з ПриватБанком реалізований проект оплати проїзду в комунальному транспорті по QR-коду через додаток «Приват24», з'явилася можливість безготівкової оплати проїзду[18]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.