Маршальці

Ма́ршальці (самоназва — махджел) — мікронезійський народ, корінне населення Маршаллових островів.

Маршальці
Маршальські діти біля хат, о-в Маджуро, березень 2000
Кількість	бл. 35 тис. осіб (поч. 1990-х рр.)
Ареал	Маршаллові Острови
Близькі до	Мікронезійські народи
Мова	маршальська
Релігія	протестанти і католики

Чисельність, мова, етногрупи і релігія

Чисельність маршальців — 35 тис. осіб (поч. 1990-х рр.).

Маршальці розмовляють маршальською, що належить до мікронезійської групи австронезійської родини мов.

Маршальці поділяються на дві етнографічні групи: райлік і рахтак (географічно це населення відповідних острівних груп, щоправда, в трохи іншій огласовці, Ралік і Ратак).

За віросповіданням чимало маршальців є протестантами і католиками (офіційно), також зберігаються деякі давні культи.

Господарство і побут

Маршальські віяла, зроблені зі знецвічених волокон кокосової пальми, о-в Маджуро

Традиційні заняття: ручное землеробство (основні культури—  кокосова пальма, панданус, таро, хлібне дерево), рибальство, мореплавство.

З ремесел розвинуті плетіння, ткацтво тощо.

За давніші знаряддя праці правили кістяні і зроблені з мушель і рапанів.

Поселення маршалців — компактні селища колового планування. Зустрічаються господарства хутірського типу.

Житла в маршальців без несучих стін. Хатини мають двосхильну стріху, що тримається на стовпах (зроблених, здебільшого, з тростини).

За одяг маршальцям правила пов'язка навколо стегон. Використовується татуювання.

У теперішній час частина маршальців зайнята в управлінні державою Республіка Маршаллові Острови.

Суспільство і культи

Рід у маршальців матрилінійний. Існує станова ієрархія з виокремленням вождя.

У минулому звичними для маршальців були кроскузенні шлюби, патрилокальні, у знаті побутувала полігамія.

Маршальці шанували предків, вклонялися численним богам і духам, практикували магію.

Джерела і література

• Энциклопедия «Народы и религии мира»., М., 1998. (рос.)