Loading AI tools
американський вчений, дослідник штучного інтелекту З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Марвін Лі Мінскі (англ. Marvin Lee Minsky; 9 серпня 1927 — 24 січня 2016) — американський дослідник в галузі штучного інтелекту, співзасновник лабораторії штучного інтелекту Массачусетського технологічного Інституту, автор праць з штучного інтелекту та філософії.
Марвін Мінський | |
---|---|
англ. Marvin Lee Minsky | |
Марвін Мінський в 2008 | |
Народився | 9 серпня 1927 Нью-Йорк, США |
Помер | 24 січня 2016 (88 років) Бостон, США[1][2] ·геморагічний інсульт[3] |
Країна | США |
Національність | американець |
Діяльність | математик, інформатик, викладач університету, дослідник штучного інтелекту |
Alma mater | Гарвард Принстон |
Галузь | когнітивні науки, штучний інтелект |
Заклад | Массачусетський технологічний інститут |
Посада | голова |
Науковий ступінь | PhD |
Науковий керівник | Альберт Такер |
Відомі учні | Джеральд Джей Сассмен |
Аспіранти, докторанти | Патрік Вінстон Мануель Блум Adolfo Guzmán Arenasd[4] Michael Hawleyd[4] Berthold K. P. Hornd[4] Joel Mosesd[4] Benjamin Kuipersd[4] Деніел Бобровd[4] Warren Teitelmand[4] Luc Steelsd[4] William A. Martind[4] Bertram Raphaeld[4] James Robert Slagled[4] Paul W. Abrahamsd[4] Howard Allen Austind[4] Thomas George Evansd[4] Eugene Charles Freuderd[4] Kenneth William Haase, Jr.d[4] Денні Гілліс[4] Thomas Lane Jonesd[4] Lawrence Jay Krakauerd[4] Robert Walter Lawlerd[4] William Yaw-Poh Limd[4] David Alex Levittd[4] David Felix Rosenthald[4] Stephen William Smoliard[4] Michael David Traversd[4] José Armando Valented[4] Daniel Frederick Gruhld[4] Steven Henry Strassmannd[4] Lewis Mark Nortond[4] David Daniel McDonaldd[4] Push Singhd[4] Nicholas Louis Cassimatisd[4] Eugene Charniakd |
Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Національна інженерна академія США Асоціація з розвитку штучного інтелекту League for Programming Freedomd |
Війна | Друга світова війна |
Відомий завдяки: | Штучний інтелект |
У шлюбі з | Gloria Minskyd[5] |
Нагороди | |
Домашня сторінка | |
Особ. сторінка | web.media.mit.edu/~minsky/ |
Марвін Мінський у Вікісховищі |
Марвін Мінскі народився в Нью-Йорку, там же навчався в школі Філдстона та Вищій школі в Бронксі. Пізніше він поступив до академії Філіпса, в місті Ендовер, штат Массачусетс. Служив на флоті від 1944 до 1945 р.р.. Отримав ступінь бакалавра математики у Гарварді (1950) та PhD в цій же галузі у Принстоні (1954). Працював в MIT від 1958. У 1959[6] він та Джон Маккарті заснували лабораторію штучного інтелекту MIT.
Мінскі отримав премію Тюрінга у 1969 році, премію Японії у 1990 році, нагороду IJCAI за успіхи в дослідженнях, та медаль Франкліна від інституту Франкліна в 2001 році[7].
Мінскі потрапив в каталог Google як один з шести найкращих особистостей в галузі штучного інтелекту.[8] Айзек Азімов описав Мінського, як одного з двох людей, яких вважає розумнішими ніж він сам (інший — Карл Саган).[9] Патрік Вінстон також описав Мінського як найрозумнішого чоловіка якого він коли-небудь зустрічав. Реймонд Курцвейл посилається на Мінського як на свого наставника.
Винаходи Мінського включають перший шолом віртуальної реальності (1963) та конфокальний мікроскоп[10] (1957). Разом з професором Сеймуром Пейпертом, першу «черепашку» Лого. Також у 1951 побудував першу нейронну мережу з випадковими з'єднаннями SNARC (англ. Stochastic Neural Analog Reinforcement Calculator).
Мінскі написав книгу Перцептрони[en] (у співавторстві з Сеймуром Папертом), яка стала основоположною роботою у аналізі штучних нейронних мереж.
Мінскі був консультантом[11] кінострічки Космічна одіссея 2001 і згадується у картині та книзі.
Можливо ніхто ніколи цього не знатиме; це й немає значення. У 1980 Мінський та Ґуд показали як нейронні мережі можуть генеруватись автоматично — самореплікація — згідно з будь-якою довільною навчальною програмою. Штучні мізки можуть вирощуватись у процесі, що разюче подібний до розвитку людського мозку. У будь-якому випадку, точні деталі ніколи не будуть відомі, і навіть якщо будуть, вони будуть в мільйони разів складнішими, ніж доступне для людського розуміння.
Оригінальний текст (англ.)
Probably no one would ever know this; it did not matter. In the 1980s, Minsky and Good had shown how neural networks could be generated automatically—self replicated—in accordance with any arbitrary learning program. Artificial brains could be grown by a process strikingly analogous to the development of a human brain. In any given case, the precise details would never be known, and even if they were, they would be millions of times too complex for human understanding. |
||
На початку 1970-х років, в лабораторії штучного інтелекту, Мінскі та Сеймур Пейперт почали розвивати те, що було названим теорією суспільства Розуму (англ. The Society of Mind theory). Теорія намагалась пояснити як те, що ми називаємо інтелектом може бути результатом взаємодії частин, що не володіють інтелектом. Мінскі сказав, що найбільше ідей про цю теорію з'явилось під час спроби створення машини, яка використовує роботизовану руку, відеокамеру та комп'ютер, щоб гратись дитячими кубиками. В 1986 році Мінскі опублікував книгу Суспільство Розуму[en] з викладенням теорії, яка, на відміну від інших його робіт, була написана для широкого загалу.
У листопаді 2006 року Мінскі опублікував The Emotion Machine, книгу, що критикує багато популярних теорій про те, як працює людський мозок та запропонував альтернативні теорії, часто замінюючи прості ідеї, складнішими. Останні ескізи роботи доступні на його домашній сторінці.[13]
Марвін Мінскі є членом таких організацій:
Мінскі є дійовою особою в хакерському коані про штучний інтелект (авторства його студента, Денні Гілліса) з Jargon file:
Я насправді сказав, «Якщо ти з'єднаєш її випадковим чином, вона все одно буде мати упередження на рахунок гри. Але ти просто не будеш знати що це за упередження.» — Марвін Мінскі
Мінскі має трьох дітей: Генрі, Джулі та Маргарет, яка сама є доктором MIT[19]. Також він має чотирьох внуків: Ґіґі, Гаррі, Шарлотту та Стіл Майлс.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.