Манько Григорій Єрофійович (псевд. — Ярошевич; 18(30) листопада 1885, с. Підлипне, нині Конотопський повіт, Чернігівська губ. — 13 жовтня 1974, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — український оперний і камерний співак (баритон), актор, режисер. Заслужений артист УРСР (1936).
| Манько Григорій Єрофійович | |
|---|---|
| Народився | 1885 |
| Помер | 1974 |
| Країна |  Російська імперія СРСР.svg){kind=small} Канада |
| Діяльність | оперний співак, актор |
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробила користувачка Ганна Макаренко (внесок, журнали) о 08:03 UTC (0 хвилин тому). |
Біографія
Народився в 1885 році у с. Підлипне (нині Конотопська міськрада, Сумська обл.) в бідній селянській родині. Закінчив місцеву 4-класну школу. В юнацькі роки працював на цегельні, писарем в канцелярії земського начальника, у залізничній майстерні в Конотопі.
У вересні 1905 року поїхав до Петербурга, почав працювати на вагонобудівному заводі, одночасно здобував середню освіту на вечірніх курсах.
Навчався у 1913—1915 в Єкатеринодарській консерваторії, в 1917—1920 — в Майкопі. З 1907 співав у Петербурзі, пізніше в Українському музично-драматичному театрі, трупах О. Суслова, І. Сагайдачного та ін., в оперних театрах Харкова (1925—1928), Києва (1935—1942).
В 1936 році знявся в ролі Возного у відомому кінофільмі «Наталка Полтавка»[1] (режисер Іван Кавалерідзе). В 1939 р. Григорій Манько та Михайло Донець здійснили запис на грамплатівку дуету Возного та Виборного з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка» (редакція В. Йориша), який увійшов до золотого фонду української музичної культури.
В 1942—1944 рр. — артист Українського окружного театру в Коломиї (нині Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені І. Озаркевича)[2].
В 1944 році емігрує за кордон.
У 1945—1949 виступав у Німеччині, де організував спільно з артистом І. Тагаєвим Український музично-драматичний театр «Ренесанс».
З 1950 жив у Торонто, де в 1951 організував Український народний театр, яким керував до 1966. В репертуарі театру чільне місце займали твори драматичної Шевченкіани: «Назар Стодоля», «Мати-наймичка» І. Тогобочного, «Катерина» М. Аркаса, «Тарас Шевченко» З. Тарнавського, концертна програма «Будеш, батьку, панувати», основу якої становили твори Великого Кобзаря.
З 1946 вів приватну педагогічну діяльність.
Як режисер поставив опери «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Наталка Полтавка», «Майська ніч», «Тарас Бульба» М. Лисенка, оперету «Червона Шапочка» В. Безкоровайного, драму «Брат на брата» О. Лугового.
Помер 13 жовтня 1974 року, похований в м. Торонто.
Художник-графік Микола Бондаренко створив портрет Григорія Манька, який надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини»[3].
Партії
- Іван Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулак-Артемовського);
- Микола («Наталка Полтавка» М. Лисенко);
- Остап («Тарас Бульба» М. Лисенко);
- Князь Ігор (однойменна опера О. Бородіна);
- Тугар Вовк («Золотий обруч» Б. Лятошинського);
- Валентин («Фауст» Ш. Гуно);
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
